Закон і Бізнес


Анкетний карт-бланш

Претендентам на посади у ВС доведеться зізнатися, чи є в них потяг до азартних ігор та що їх виводить із себе


№41 (1287) 08.10—14.10.2016
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
4977

Вища кваліфікаційна комісія суддів на власний розсуд визначає, які відомості повинні міститися в анкеті претендента на «верховну» мантію. Адже законодавець передбачив: форму та зміст такого документа затверджує саме ВККС. Остання вже підготувала проект анкети, кандидатам необхідно не тільки надати інформацію про членів сім’ї, найближчих родичів, а й вказати причини, що може завдати їм бути стриманим. Розплата за надання недостовірних даних сувора: недопуск до участі в конкурсі або непідтвердження здатності розглядати справи.


Деклараційно-мотиваційне відлуння

Перший крок, який здобувачі повинні зробити для отримання «верховного» крісла, — подання низки документів. Це «стандартний набір»: копії паспорта, трудової книжки, диплома про вищу освіту, декларація про доходи тощо. Крім цього, претенденти мають заповнити анкету. Здавалося б, це звичайна формальність. Однак ВККС творчо підійшла до розроблення документа, там наявні не тільки шаблонні питання на кшталт: дата та місце народження, адреса проживання, сімейний стан. Кожен кандидат має оцінити, чи спроможний він працювати у ВС.

«Вкажіть спеціальні навики, які, на вашу думку, дають вам змогу працювати суддею», — зазначається в опитному листі. У той же час від претендента не вимагають написання твору-роздуму на цю тему, адже комісія встановила обмеження: для опису своїх навиків потрібно використати максимум 10 слів.

Аби бути впевненим у тому, що здобувач не переоцінив своїх можливостей, «кваліфікаційники» поцікавляться й думкою інших осіб: в анкеті необхідно назвати не більше ніж 5 осіб, які можуть дати рекомендацію охочому одягти «верховну» мантію.

Дехто з експертів звертає увагу на те, що цей пункт перегукується зі змістом ще одного документа, який повинен надати кандидат, — мотиваційного листа, в якому пояснюється, чому особа хоче йти до ВС. Тож не зовсім зрозуміло, навіщо дублювати ці питання.

Крім особистої інформації, претенденту необхідно поділитися відомостями про членів сім’ї: вказати дати та місця їх народження, місця роботи чи навчання, адреси проживання. Разом з тим доведеться розповісти й про життя найближчих родичів: братів, сестер, батьків дружини чи чоловіка. На думку експертів, у цьому випадку також виникає ефект дублювання: схожі дані кандидати висвітлюватимуть у декларації родинних зв’язків.

Неконституційний пункт

За словами фахівців, до проекту анкети закралася неконституційна норма. «Вкажіть адреси місць вашого проживання та реєстрації, що підтверджують проживання в Україні не менше 10 років, а також зазначте періоди проживання за відповідними адресами», — просять у кандидатів.

Проте з Конституції вилучили норму про ценз осілості. У ній зазначається, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Втім, в акті найвищої юридичної сили є й застереження: законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду служителя Феміди. Однак у спецакті «Про судоустрій і статус суддів» про необхідність протягом 10 років мешкати в Україні — жодного слова.

Тож фактично претенденти на «верховні» крісла не повинні заповнювати відповідну графу. У ВККС ще є час виправити допущену помилку, адже остаточний варіант анкети ще не затверджено.

Наслідуємо інших

У комісії підготували і своєрідний тест на урівноваженість. Кандидатам пропонують указати, чи є причина, що завадить їм бути стриманими, розсудливими, додержуватися емоційної та розумової дисципліни, що вимагається від судді.

Незрозуміло, які відповіді хоче отримати комісія. А от експерти припускають: напевно, в цьому пункті доведеться зазначати осіб, котрі можуть вивести потенційного законника із себе, чи обставини, які виводять з рівноваги: наприклад, відсутність, помічника, невчасне отримання винагороди, велике навантаження.

Доведеться претендентам розповісти про особисті проблеми. «Зазначте, чи ставили вам діагноз або призначали лікування від патологічної чи імпульсивної тяги до алкоголю, наркотиків, азартних ігор», — говориться в одному з пунктів.

До того ж за наявності такої інформації потрібно надати дані про те, чи «контролюється і як добре контролюється цей стан зараз». Питання не тільки в тому, чи хтось захоче зізнатися, а й у тому, що, приміром, не кожен ігроман звертався до лікарів по допомогу.

Окремі експерти жартома зазначають: якщо ВККС, відсіявши залежних від алкоголю чи азартних ігор осіб, хоче дібрати тільки морально стійких та незаплямованих «верховників», то чому б в анкеті не поставити запитання, чи не зраджували вони свого чоловіка (свою дружину). Адже не виключено: служитель Феміди, який у сімейному житті нехтує принципом вірності, може не дотримуватися його й у професійному житті. Та й чи можна схильну до адюльтерів особу назвати доброчесною? Адже в тлумачному словнику поняття «доброчесність» трактується так: «висока моральна чистота, чесність; дотримання всіх правил моралі».

До речі, є припущення, що згадані вище пункти «кваліфікаційники» запозичили в інших країн. Адже ВККС, готуючись до конкурсу, проводила консультації з міжнародними експертами, іноземними суддями. Для нашої держави такі питання не є характерними, вони здебільшого викликають здивування, а не розуміння.

Про всіх усе дізнаються

У проекті анкети є окремі розділи для суддів, науковців та адвокатів, які мають намір досягти «верховної» цілі. Якщо ж кандидат має 10-річний сукупний стаж роботи у двох чи трьох галузях, то заповнює 2 чи 3 розділи відповідно.

Так, володарів мантій просять зазначити до 10 показових справ, у яких вони здійснювали правосуддя та які можуть свідчити про їх компетентність. Також слід повідомити, чи викладали вони окремі думки. Напевно, таким чином ВККС хоче відсіяти інакодумців.

Науковці повинні розповісти про 10 найбільш значущих конференцій, семінарів чи інших наукових заходів, у яких вони брали участь, про десяток оприлюднених поглядів, заяв, котрі мають значення для розвитку правової системи.

Найбільше запитань буде до адвокатів. Їх просять повідомити про кількість справ, у яких вони брали участь протягом усієї кар’єри. Також таким кандидатам необхідно вказати, з якою категорією справ вони працювали. Запитується і про досвід професійної діяльності щодо представництва та/або захисту під час кримінального провадження у Верховному та вищому спеціалізованому судах.

Очевидно, на заповнення всіх цих граф у кандидатів піде немало часу. Але це дозволить ВККС дізнатися чимало фактів не тільки з професійного, а й з особистого життя претендентів. І хоча законодавець заборонив вимагати від потенційних «верховників» надання документів, не визначених суддівським спецактом, він дав комісії карт-бланш. Чим вона і скористалася.