Судовий оверштаг
У чому полягає цинічність спроби Верховного Суду зірвати судову реформу?
Рішення Пленуму Верховного Суду звернутися до Конституційного Суду щодо неконституційності ліквідації вищих спецсудів, яке у Мінюсті охрестили цинічною спробою зірвати судову реформу, за своїм змістом іде урозріз того, про що до цього говорили і писали у Верховному Суді.
Нагадаємо, 3 жовтня (на четвертий день від початку дії судової реформи) Верховний Суд вирішив попросити КС визнати неконституційними положення нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими вищі спеціалізовані та Верховний суди ліквідовуються, а замість них створюється новий ВС з 4 касаційними та Великою палатами. На думку Пленуму, законодавець порушив процедуру ліквідації судів. «Повноваження щодо ліквідації судів віднесені до повноважень Президента України. Але рішення про ліквідацію Верховного Суду і вищих спецсудів чомусь прийняв інший орган – Верховна Рада», - зауважив голова ВС Ярослав Романюк.
Міністерство юстиції не забарилося із відповіддю, назвавши таке рішення цинічною спробою зірвати судову реформу і залишити без змін стару корумповану судову вертикаль. Там звернули увагу на те, що Прикінцеві та перехідні положення закону передбачають, що Верховний Суд утворюється протягом шести місяців з дня набрання чинності закону в порядку та у складі, який визначений цим законом. У той же час документом передбачено, що з дня початку роботи Верховного Суду нині діючий Верховний Суд України, а також спеціалізовані суди припиняють роботу і ліквідовуються у встановленому законом порядку.
На думку Мін'юсту, ці законодавчі норми базуються на Законі «Про внесення змін до Конституції України» (щодо правосуддя). Даний законопроект за висновком Конституційного Суду України від 20.01.2016 № 1-в/2016 та від 30.01.2016 № 2-в/2016 відповідав вимогам статей 157, 158 Конституції України.
Втім, до самого моменту набрання чинності судовою реформою Верховний Суд України, а також його очільник підтримували ідею перетворення Верховного Суду України на єдиний суд касаційної інстанції.
Так, 11 квітня 2014 року Пленум ВС схвалив пропозиції Верховного Суду України Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України, зазначивши, зокрема, що в Україні має бути відновлено триланкову систему судів загальної юрисдикції, до якої входитимуть Верховний Суд України, апеляційні та місцеві суди. Відповідно, на думку ВС, необхідно було вилучити з Конституції України положення про вищі спеціалізовані суди та положення щодо побудови системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації.
«Багаторічний досвід функціонування триланкової судової системи в Україні (до 2010 року) довів, що вона є більш дієвою та ефективною, а також зрозумілою та доступною для учасників судового процесу, - йшлося у пропозиціях. - Крім того, ліквідація однієї з ланок судової системи сприятиме дотриманню розумних строків розгляду справи судом, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже суттєво зменшиться час із моменту звернення громадянина до суду до набрання судовим рішенням статусу остаточного».
У листопаді 2014 року, відповідаючи на запитання щодо позиції Прем’єр-мінстра ліквідації судових спеціалізацій, в інтерв’ю інформаційному агентству ЛІГАБізнесІнформ голова ВС висловив повну підтримку очільнику уряду: «Мій виступ і вступне слово прем'єр-міністра Арсенія Яценюка опубліковані на сайті ВСУ. Якщо їх зіставити, ви побачите, що багато в чому наші точки зору співпадають. Наприклад, в тому, що оптимальним варіантом для України є триланкова судова система, а не чотириланкова, як зараз. Прем'єр-міністр теж прихильник ліквідації судових спеціалізацій»,- зазначив Я.Романюк.
Згодом, під час дискусійної платформи з питань судової реформи він назвав чинну тоді судову систему надто розгалуженою, малозрозумілою і малодоступною для пересічного громадянина та відчутно витратною для бюджету. Тому, на переконання Голови та суддів Верховного Суду, Україні варто було повернутися до триланкової моделі судової системи.
А 15 травня 2015 року на зустрічі з директором з прав людини та верховенства права Ради Європи, спеціальним представником Генерального Секретаря РЄ по Україні Крістосом Джакомопулосом Я.Романюк наголосив, що «збереження системи спеціалізованих судів за нинішніх умов завдасть більше шкоди, аніж принесе користі».
Місяць потому він нагадав, що Верховний Суд України послідовно відстоює ідею відновлення в Україні триланкової системи судоустрою. «Вона проста і зрозуміла: базується на принципі адміністративно-територіального устрою і передбачає спеціалізацію не судів, а суддів. Касаційним судом має бути єдиний суд із загальнодержавною територіальною юрисдикцією, що об’єднує всю судову систему держави, це – Верховний Суд України», - послідовно говорив Я.Романюк під час конференції «Судова реформа: стратегічне планування та подальші кроки», що проходила у Верховному Суді.
У січні 2016 року, даючи інтерв’ю одному зі ЗМІ, голова ВС вкотре підтвердив та висловив особисту підтримку офіційній позиції Верховного Суду України, яка полягає у тому, що «Україні варто перейти до триланкової судової системи: місцеві, апеляційні суди і Верховний Суд на чолі, як єдиний касаційний суд. Замість громіздкої і заплутаної чотириланкової системи, яка є нині».
То ж останнє рішення Пленуму ВС звернутися до КС із сумнівами у конституційності реформи, участь у якій ледь не від самого початку брав сам голова Верховного Суду, в тому числі, як член Ради з питань судової реформи (утвореної Указом Президента України від 27 жовтня 2014 року № 826/2014), викликала подив багатьох експертів. Навіщо судовій системі такий оверштаг і чи не завершиться він оверкілем, - побачимо найближчим часом.