Закон і Бізнес


Керуючий партнер LCF Анна Огренчук:

«Надважливою в питанні довіри до суддів є їх консолідована точка зору»


№40 (1286) 01.10—07.10.2016
КАТЕРИНА БУТОВЧЕНКО
5222

Життя законників безповоротно змінилося з набуттям чинності законом «Про забезпечення права на справедливий суд». Про те, як це вплинуло на правову культуру українців та чого слід чекати юристам, котрі спеціалізуються на представництві в суді, напередодні тематичного форуму «ЗіБ» розповіла член Ради з питань судової реформи при Президентові, керуючий партнер LCF Анна ОГРЕНЧУК.


 «Взаємна повага сторін має стати основоположною для ефективної взаємодії ЗМІ та вітчизняних судів»

— Цього року судовий форум присвятить багато уваги взаємодії ЗМІ та вітчизняної Феміди. Як член Ради з питань судової реформи при Президентові і голова комітету АПУ з процесуального права ви, мабуть, маєте власний погляд на таку співпрацю? Якою вона має бути?

— Питання взаємодії ЗМІ та вітчизняних судів є предметом постійних дискусій та не втрачає актуальності.

Ми завжди виступаємо за дотримання балансу інтересів при такій взаємодії. Цей баланс має базуватися на правовій культурі засобів масової інформації та медіа-культурі суддів.

Від медіа-спільноти ми очікуємо неупередженого ставлення до суду, від самих же суддів — комунікації та відкритості як для преси, так і для суспільства. Безперечно, взаємна повага сторін має стати основоположною для ефективної співпраці ЗМІ та вітчизняних судів.

— Прикметно, що в деяких країнах розвинутої демократії на судове засідання не допускають навіть фотографів. Замість них працюють карикатуристи, які роблять замальовки процесу. Тому українські суди, в яких ЗМІ здійснюють навіть відеозапис, виглядають досить відкритими. Чого, на вашу думку, ще не вистачає, аби говорити про відкритість вітчизняної Феміди?

— Дійсно, з набуттям чинності законом «Про забезпечення права на справедливий суд» стало можливим проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису без отримання окремого дозволу суду. З метою публічного моніторингу судових процесів був створений проект «Відкритий суд». У його рамках здійснюється відеофіксація судових засідань і розміщення матеріалів на сайті проекту, каналі YouTube, а також поширення в соціальних мережах. Проте питання довіри має вирішуватися більш «глибинними» методами. Для прикладу, у цій сфері досягла успіху впроваджена в Сінгапурі система eJustice Scorecard System. Вона дозволяє відстежувати оцінки діяльності суддів, рівень їх доброзичливості до сторін процесу і задоволеності отриманими послугами. Аналогічний проект апробований у Фінляндії. Якість роботи суддів оцінюється різними способами, серед яких самооцінка, соціологічні опитування, статистика і навіть заява самого суду.

Надважливим у питанні довіри до суддів є їх консолідована точка зору на ключові питання судочинства. Незлагоджена позиція суддів, яку ми спостерігаємо сьогодні, є значною перешкодою для відкритого паритетного діалогу між судом і суспільством.

— Чи змінилося щось із появою суддів-спікерів?

— Інститут суддів-спікерів перебуває на стадії свого формування.

Основним їх завданням є висвітлення правової позиції щодо певних суспільно важливих питань та надання професійних коментарів щодо справ, розглянутих судом.

Чекаємо від суддів-спікерів створення координаційних рад, проведення прес-конференцій, участі в громадських заходах та обговореннях, що зробить суд більш відкритим та ближчим до суспільства.

«Ротація членів ВП ВС може мати наслідком постійну зміну векторів судової практики»

— Чи сприятиме нова система судоустрою сталості та прогнозованості практики з огляду на наявність фактично двох інстанцій у межах одного нового Верховного Суду?

— Закон «Про судоустрій і статус суддів», який має набрати чинності 30 вересня, визначає лише зовнішню форму моделі судоустрою. Функціональне розподілення повноважень, у тому числі між касаційними судами та Великою палатою в межах ВС, має бути реалізоване в проектах змін до процесуальних кодексів.

Прийнята модель судоустрою вже сьогодні дає можливість сформувати як певні переваги, так і ризики в частині забезпечення сталості та прогнозованості судової практики.

Безперечно, забезпечення єдності судової практики Великою палатою, до складу якої будуть уходити судді всіх видів юрисдикції, унеможливить існування в судах різних підходів до застосування норм матеріального права, як можемо спостерігати сьогодні. При цьому постійна ротація членів ВП може мати наслідком постійну зміну векторів судової практики залежно від складу палати.

— Чого ви очікуєте від Вищої ради правосуддя? Чи не перетвориться цей конституційний орган, в руках якого опиняться всі важелі впливу як на судову систему в цілому, так і на окремих суддів, на інструмент управління судовою системою?

— Основним напрямом роботи Ради з питань судової реформи в частині забезпечення незалежності судової влади була мінімізація ролі законодавчої та виконавчої гілок влади в питаннях кар’єри суддів.

Саме з цією метою була створена Вища рада правосуддя як єдиний орган, що буде забезпечувати формування та діяльність доброчесного, незалежного та професійного корпусу суддів. Саме реалізації вказаної функції суспільство очікує найбільше.

Склад ВРП та порядок її утворення відповідають усталеним принципам міжнародного права, про які неодноразово говорила Венеціанська комісія.

При визначенні повноважень Ради було враховано принцип стримувань і противаг, необхідний для унеможливлення перетворення вказаного органу на інструмент управління судовою системою.

«Необхідно визначитися з основним вектором судового процесу: всебічне дослідження обставин справи чи все-таки змагальність сторін»

— Чи допоможе новий статус адвокатів змінити ситуацію із захистом їх професійних прав та гарантій?

— З упевненістю можу сказати, що адвокатська спільнота очікує прийняття нового закону про адвокатуру, в тому числі вдосконалення правового регулювання захисту їх професійних прав та гарантій.

Сьогодні найбільш повно професійні права та гарантії адвоката закріплені в Кримінальному процесуальному кодексі. При цьому проблема їх дотримання справді існує.

Однак не тільки нормативне закріплення професійних прав та гарантій адвоката має стати запорукою їх забезпечення. Необхідною також є єдність адвокатури.

— Як формалізація стандартів доказування може впливати на змагальність та передбачуваність судового процесу?

— На судовому форумі цьому питанню буде окремо присвячена доповідь координатора проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідаса Віткаускаса.

При цьому для приватноправових спорів передусім необхідно визначитися з основним вектором судового процесу: всебічне дослідження обставин справи судом чи все-таки змагальність сторін.

Концепція стандартів доказування має випливати з обраного вектора судового процесу.

Окремо зазначу, що сьогодні велика увага має бути приділена стандартам доказування при вирішенні питань спеціальної конфіскації, а також при виконанні Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, своїх повноважень.

— Які перспективи інституту колективного позову в господарському процесі?

— Інститут колективного позову є доцільним та дієвим в окремих видах судових спорів. До них, зокрема, варто віднести стягнення збитків, соціальних виплат, делікти тощо.

Більшість таких спорів характерні для адміністративної юрисдикції. Питання колективного позову в господарському процесі менш нагальне.

Однак останні тенденції судової практики, зокрема щодо підвідомчості господарським судам спорів, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства), дозволяють дійти висновку про доцільність колективних позовів вкладників банку під час його ліквідації в рамках господарської юрисдикції.

— На які ще процесуальні тренди слід звернути увагу юристам, які займаються судовою практикою?

— Актуальними є спрощення та прискорення розгляду нескладних справ шляхом запровадження спрощеного та наказного проваджень, а також установлення розумних процесуальних фільтрів щодо апеляційного та касаційного оскарження.

Змінами до процесуальних кодексів, розробленими Радою з питань судової реформи, передбачається також розширення способів судового захисту та забезпечення позову, застосування зустрічного забезпечення, запровадження ефективної компенсації судових витрат, гарантування стадійності та механізмів протидії зловживанню процесуальними правами.

Реалізація цих змін необхідна для проведення ефективного змагального судового процесу.

— За тиждень відзначатиметься професійне свято правників — День юриста. Що ви побажали б своїм колегам — читачам «ЗіБ»?

— Зараз епоха колосальних змін, очікуються новий закон про адвокатуру та нові кодекси. Бажаю колегам не розгубитись і знайти свій шлях у цьому морі новел, увійти в майбутнє з гарними клієнтами і з виваженими позиціями у вирішенні справ.