Закон і Бізнес


Ціна репутації

ВРЮ намагається захиститися від корупційного скандалу та звертає увагу на відсутність гарантій незалежності


№39 (1285) 24.09—30.09.2016
ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ
4109

Генеральна прокуратура закидає одному із членів Вищої ради юстиції отримання хабара в сумі $ 500 тис.за сприяння у винесенні судового рішення. Водночас сам представник колегіального органу звернув увагу на те, що ця ситуація може бути пов’язана з тиском на нього.


Гучна справа

За інформацією правоохоронців, на підставі ст.208 Кримінального процесуального кодексу було затримано посередника — арбітражного керуючого Міністерства юстиції, який, начебто перебуваючи у змові із членом ВРЮ, отримав першу частину коштів у розмірі $150 тис. Загальна ж сума хабара нібито становить $500 тис.

За словами Генпрокурора Юрія Луценка, ці гроші мали посприяти винесенню певного судового рішення, потрібного суб’єкту господарської діяльності.

Вже за кілька годин після повідомлення прокуратури з’явилась і заява Ради щодо цієї ситуації. «ВРЮ керується принципом нульової толерантності до корупції. Будь-які прояви впливу на суд і суддів, у тому числі через корупційні механізми, є неприпустимими», — йдеться в повідомленні Ради. Також у колегіальному органі сподіваються на максимальну швидкість та об’єктивність розслідування.

У Раді вирішили звернутися до члена колегіального органу, якого стосувалось обвинувачення, з пропозицією припинити його діяльність як члена ВРЮ до завершення розслідування. При цьому представники як Ради, так і прокуратури не повідомляли про те, кого стосувалась інформація.

Провокативні твердження

Щоправда, таємницею ці відомості довго не залишились. Як виявилося, мова йшла про Павла Гречківського, котрий підтвердив факт вручення підозри. «Те, що сталося сьогодні, не є сюрпризом. Груба провокація, хоч і готувалася довго», — прокоментував він оприлюднену ГПУ інформацію. За словами П.Гречківського, починаючи з березня цього року він почав отримувати погрози від «впливових персон» і навіть повідомляв про цю ситуацію керівництво ВРЮ. Підтвердив його слова й голова Ради Ігор Бенедисюк. Щоправда, про те, коли саме вона надходила і яких випадків стосувалася, він не розповів. Як сказав очільник ВРЮ, ці відомості він надасть Генпрокуратурі.

У свою чергу адвокат Ігор Черезов звернув увагу на ситуацію, яка склалась із формулюванням підозри. За його словами, П.Гречківського підозрюють не в одержанні неправомірної вигоди чи зловживанні службовим становищем, а в замаху на шахрайство. «Ось і виходить, що все дуже нагадує спробу придумати хоч якусь історію, щоб виправдати гучну заяву керівництва прокуратури», — наголосив адвокат.

Незважаючи на це, ГПУ вже наступного дня після оголошення про підозру закликала ВРЮ внести до з’їзду адвокатів, який призначив П.Гречківського до Ради, подання про припинення його повноважень. Щоправда, у колегіальному органі вирішили не квапитись, а спершу провести перевірку та попросили прокуратуру надати докази протиправних дій колеги. Лише після цього, як пояснив І.Бенедисюк, може бути ухвалене рішення. Тим часом сам П.Гречківський хоче взяти відпустку, щоб не ставити під сумнів подальшу діяльність і вердикти Ради.

Обмежений захист

Ситуація, яка склалася довкола П.Гречківського, стала приводом для решти членів ВРЮ подумати над тим, які гарантії незалежності дає їм законодавство. Так, голова Ради звернув увагу на той факт, що ні чинними нормами, ні запланованими змінами не передбачено особливої процедури притягнення до відповідальності членів ВРЮ, які не є суддями. Натомість відповідно до нововведень за суддями залишається імунітет, хоча й у дещо обмеженому вигляді. «Члена ВРЮ можна притягнути за звичайним обвинуваченням без будь-якої спеціальної процедури», — наголосив очільник Ради. Таким чином, складається ситуація, коли представники ВРЮ мають менше гарантій незалежності, ніж ті, кого вони покликані контролювати.

За словами керманича колегіального органу, кримінальне провадження необов’язково може мати якісь підстави і не завжди приводить до судового розгляду. Разом з тим може виникнути ситуація, коли кілька членів Ради втратять право ухвалювати рішення саме через кримінальні обвинувачення. «Сама можливість блокування такого органу дуже шкідлива», — пояснив І.Бенедисюк. Тим більше що попереду Раду очікує розгляд скарг на суддів усіх рівнів, а також внесення подань про призначення до нового Верховного Суду. Тому не виключено, що для когось і такий спосіб впливу на колегіальний орган видаватиметься досить перспективним для просування власних інтересів.

Щоправда, вже з 30 вересня Рада отримає повноваження щодо відсторонення суддів за клопотанням прокуратури. І тоді вона зможе проявляти принциповість під час розгляду таких ініціатив не лише щодо власних колег, а й усього суддівського корпусу.