Закон і Бізнес


Керуючий партнер «Соколовський і партнери» В.Соколовський:

«Не можна щоразу змінювати законодавство у переддень Нового року»


Владислав Соколовський: податкова міліція себе повністю дискредитувала

№39 (1285) 24.09—30.09.2016
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
5568

Днями Мінфін представив черговий проект податкової реформи й сподівається на його прийняття вже цієї осені. Зокрема, планується створення підпорядкованої міністерству фінансової поліції замість податкової міліції, введення поняття «електронний кабінет платника податків», оприлюднення плану податкових перевірок, об’єднання двох реєстрів відшкодування ПДВ тощо. Крім того, обговорюються інші проекти змін до Податкового кодексу, зокрема щодо так званого нульового декларування. Своїми думками щодо ініціатив поділився керуючий партнер АК «Соколовський і партнери» Владислав СОКОЛОВСЬКИЙ.


«ДФС залишиться виключно сервісна функція»

— Владиславе В’ячеславовичу, на які новели проекту варто звернути увагу?

— Пропонується змінити підходи до адміністрування податків. Це питання обговорюється давно, і багато експертів відзначають, що адміністрування — це найбільша проблема в оподаткуванні.

Проект передбачає передання адміністрування податкових баз від Державної фіскальної служби до Мінфіну, до нього також перейде облік платників податків.

— Чи не створить це для платника проблеми в логістиці? Можливо, автори проекту сподіваються на електронний документообіг?

— Дійсно, передбачається законодавче запровадження електронного кабінету платника податків. Мета чудова — повністю перейти на електронне спілкування платника та органу контролю, а ДФС районного рівня залишити виключно сервісну функцію.

Але на першому етапі, напевно, цього досягти не вдасться. Прагнення гарне, тому що дійсно потрібно максимально зменшити час спілкування бухгалтера, керівника підприємства з податковим інспектором, оскільки саме тут виникає корупційна складова. Однак у нас завжди були хороші цілі, але страждало виконання.

— Маєте на увазі, що одномоментне передання реєстрів може спричинити проблеми?

— Виникає багато технічних питань. Наприклад, чи є фахівці в Мінфіні, які зможуть якісно вести ці бази? Напевно, частину спеціалістів заберуть із ДФС.

Крім того, під час переходу до електронних сервісів виникає низка інших проблем: щодо електронного підпису, доступу до Інтернету. Якщо взяти невеликі райцентри, то в деяких платників податків не завжди є навіть електрика. Тому важливо, чи зможуть вони подавати звітність у паперовій формі. Перехід на електронну звітність має бути правом платника, а не обов’язком. Необхідно встановити певний перехідний період.

Є ще один момент. Почастішали випадки неприйняття електронної звітності, нереєстрації податкових накладних та розірвання договорів щодо визнання електронних документів з формальних підстав. Тут теж можуть зростати ризики.

«Суттєвих змін щодо позапланових перевірок не буде»

— Передбачається оприлюднення графіка планових податкових перевірок. Що це дасть платнику?

— Нині ДФС оприлюднює плани-графіки документальних перевірок на своєму офіційному сайті на підставі підзаконного акта, тепер це визначено проектом. Слід ураховувати, що податкова служба більшу частину перевірок проводить позапланово. Крім того, й сьогодні про планову перевірку платника необхідно повідомляти за 10 днів до її початку.

— Проект не передбачає змін, скажімо, щодо обмеження позапланових перевірок?

— Суттєвих змін щодо цього питання я не бачу. Навпаки, пропонується виключити норму, яка забороняє проведення позапланових перевірок (визначених деякими нормами) щодо того предмета, котрий уже досліджувався раніше.

Але будуть зміни в частині камеральних перевірок. Сьогодні таку перевірку можна провести й через рік чи півтора після подання звітності. Наприклад, сказати, що у 2015 році була помилка в даних й нарахувати податкові зобов’язання та штрафні санкції. Пропонується обмежити строки її проведення 30 календарними днями, після чого у фіскальних органів не буде права на проведення камеральної перевірки. Хоча можна буде провести позапланову перевірку з інших підстав або планову.

Оскільки проведення камеральної перевірки не потребує наказу чи направлення на її проведення, це важлива зміна. Дуже часто камеральними підміняються інші перевірки, й платнику доводиться в судовому порядку доводити, що за фактом відбувалася зовсім інша перевірка.

«Триває підготовка до відмови від спрощеної системи»

— Які зміни плануються в оподаткуванні прибутку підприємств? Наскільки вони прогресивні?

— Пропонується надати суб’єктам малого підприємництва — юридичним особам (з оборотом до 3 млн грн.) право сплачувати податок на прибуток до 2021 року за ставкою 0% у разі дотримання умов щодо середньооблікової чисельності та середньої заробітної плати працівників. Таким чином, автори проекту намагаються стимулювати перехід зі спрощеної системи на загальну. Беручи до уваги ще й зміни щодо податку на доходи фізичних осіб, можу сказати (це також думка й інших експертів), що триває підготовка до відмови від спрощеної системи. Вважаю, і Мінфін, і народні депутати просто бояться її скасувати.

Однак тут є нюанси. Нульову ставку податку на прибуток уводять не вперше. Проте це не давало очікуваного результату: платники не переходили на загальну систему.

— А чим «спрощенців» можуть зацікавити зміни щодо ПДФО?

— Автори проекту хочуть запровадити три категорії платників цього податку. Перша — дрібні підприємці, річний дохід яких не перевищує 250 мінімальних зарплат. Для них уводиться фіксована ставка —10% м.з.п. Причому таким особам не потрібно буде реєструватися суб’єктами підприємницької діяльності. Вони можуть просто подати відповідну заяву в орган місцевої влади. Таку новацію можна оцінювати позитивно, бо сьогодні, наприклад, дрібним торговцям все ж треба спочатку зареєструватись як ФОП.

— А чи повинні вони сплачувати єдиний соціальний внесок?

— Проектом передбачено самостійне визначення бази нарахування ЄСВ. Тобто вони самі встановлюватимуть, в якому обсязі сплачувати ЄСВ, залежно від того, на яку пенсію розраховують у майбутньому.

— Які правила для другої та третьої категорій?

— Друга група — підприємці з оборотом до 4 тис. м.з.п. Їм уже потрібно реєструватись як СПД. Ставка податку стандартна — 18%. Однак у Мінфіні пропонують спростити облік доходів та витрат. У цьому випадку можна проводити аналогію з 3-ю групою платників єдиного податку, які відраховують 5% від обороту. Якщо платник хоче вести облік доходів та витрат, у принципі, він може сплачувати менше, бо тут база оподаткування — доходи мінус витрати. Крім того, є навіть можливість перенесення збитків на новий податковий період.

Третя категорія стандартна, вона схожа із чинною загальною системою стягнення ПДФО. Нововведенням є:

• обсяг річного доходу, що становить понад 4000 розмірів м.з.п.;

• ведення повноцінного обліку доходів і витрат на підставі документів, які відповідають вимогам бухгалтерського обліку.

— Тобто за таких умов принаймні частина «спрощенців» захоче перейти на нову систему оподаткування?

— Думаю, таке явище не матиме масового характеру. Що стосується першої групи, то, ймовірно, такою можливістю скористаються у зв’язку з необов’язковою реєстрацією як ФОП. Щодо податку на прибуток за нульовою ставкою та другої й третьої групи платників ПДФО можу сказати: найближчим часом це не стане стимулом для переходу на загальну систему.

Головна причина, чому підприємці перебувають на єдиному податку, — це спрощений бухгалтерський та податковий обліки. Крім цього, підприємці, котрі сплачують єдиний податок, можуть не реєструватися платниками ПДВ, що для багатьох є важливим. «Спрощенцям» не потрібна велика бухгалтерія, а в деяких випадках вони можуть вести бухоблік власноруч.

І найсуттєвіша перевага спрощеної системи — набагато менша, ніж на загальній, імовірність нарахування штрафів. Звичайний платник може потрапити під податкову перевірку, і йому нарахують податкове зобов’язання та штрафну санкцію, розмір яких передбачити дуже важко. При застосуванні спрощеної системи ймовірність донарахувань значно нижча.

— Можливо, автори проекту також будуть аргументувати потребу переходу на загальну систему тим, що запроваджується електронний кабінет, унаслідок чого спроститься звітність, зменшиться кількість перевірок?

— Швидше за все, про це також ітиметься. Будуть говорити платникам єдиного податку, що спрощують систему адміністрування, дають можливість сплачувати невеликі податки. Однак малоймовірно, що на таку пропозицію пристане багато підприємців.

Маємо велику проблему — недовіру до державних органів у цілому. Це загальна проблема відносин між державою та громадянами, яка проявляється не тільки в оподаткуванні, а й у будь-якому спілкуванні з владою.

«Один реєстр повернення ПДВ краще, ніж два»

— Проектом пропонується об’єднати реєстри відшкодування ПДВ в один. Наскільки це позитивна норма?

— Зараз із реєстрами відшкодування ПДВ плутанина, яка, крім іншого, дозволяє ДФС не повертати податок. Оскільки процедура перевірки та відшкодування ПДВ за реєстрами не відрізняється, чинна система є дискримінаційною та породжує корупцію. Як мінімум, один реєстр — це справедливо.

— Передбачається, що реєстр буде відкритим. Що це дасть?

— Щонайменше ми зможемо бачити, хто є в реєстрі, кому відшкодовується ПДВ. Певною мірою будемо розуміти корупційну складову. Скажімо, одній компанії повертають ПДВ, а іншій — ні. Чим викликана така вибірковість? Відкритий реєстр — це більше можливості для перевірки та контролю.

— Чи зменшиться борг щодо повернення ПДВ?

— Заборгованість щодо відшкодування ПДВ — це питання не до податкового юриста, а до тих, хто планує державний бюджет. Проблема полягає в хронічній відсутності коштів у скарбниці. Незрозуміло, куди випаровуються ті кошти, які надходять від платників ПДВ. Цю проблему ще не розв’язав жодний Уряд. У можновладців завжди відсутнє бажання повертати платникам податків належне.

Але принаймні в підприємців з’явиться більше можливостей для отримання відшкодування. Значить, і в нас, податкових юристів, буде більше інструментів для відстоювання інтересів клієнтів.

«Податкова міліція повністю себе дискредитувала»

— Мінфін також висловлював ідею щодо ліквідації податкової міліції та створення фінансової поліції, підпорядкованої міністерству. Лунали пропозиції підпорядкувати ПМ Міністерству внутрішніх справ. Яка модель реформи більш виправдана?

— Я категорично проти другого варіанта. В МВС просто немає відповідних спеціалістів. Однак податкову міліцію необхідно виводити зі структури ДФС.

Зараз керівник податкової міліції одночасно є заступником голови податкової інспекції. Акти податкових перевірок майже автоматично лягають в основу кримінальних проваджень, які відкриває податкова міліція. Створення незалежного від ДФС органу може розірвати це зачароване коло.

— Пропонувалося створити фінансову поліцію з певними аналітичними функціями…

— Відповідно до пропозицій Мінфіну фінансова поліція матиме доступ до різних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних. Тому аналітична функція має бути важливою складовою діяльності новоствореної структури. Зрозуміло, що без цього розплутати схеми ухилення від сплати податків неможливо. Головне, щоб цей орган використовував свої аналітичні напрацювання на користь суспільства. Аналітика як інструмент не повинна наповнювати кишені фінансових поліцейських, як це відбувається зараз.

— Як Мінфін бачить структуру фінансової поліції?

— Фінансова поліція складатиметься приблизно із семи територіальних управлінь. Загальна чисельність співробітників — 2500 осіб. Важливо, що фінансова поліція на 70% буде формуватися з людей, які раніше не працювали в правоохоронних органах. На мою думку, це цілком правильно. У старих кадрів складно відбити бажання брати хабарі та нищити бізнес.

«Корупціонери побояться подавати нульову декларацію»

— Члени податкового комітету розробили проект закону щодо так званої нульової декларації. Наскільки він актуальний?

— Нульова декларація обговорюється вже багато років. Її ідея полягає в тому, що громадяни декларують своє майно та статки, які не були оподатковані, і сплачують 5% їх вартості. Після цього буде здійснюватися контроль усіх витрат. І якщо раптом особа не зможе пояснити джерело походження заводів, машин, пароплавів, фіскали донарахують податок.

Усе легально зареєстроване майно: нерухомість, автомобілі, кошти на рахунках — не викликатиме питань у податківців. Крім того, презюмується 1 млн грн.: претензій щодо ухилення від оподаткування цієї суми не виникатиме. І якщо в подальшому з’явиться нерухомість, вартість якої не покривається поточними підтвердженими доходами, людина вже не зможе сказати, що вона ці гроші десь колись давно заробила.

— Відповідні норми звільняють від відповідальності за несплату податків, але не за інші злочини, наприклад корупцію. «Засвітивши» певні активи, є ризик наразитися на увагу правоохоронців. Чи можна сподіватись, що декларування набуде масштабного характеру?

— Чіткий мотив скористатися нульовим декларуванням може бути в підприємця, який раніше не оподаткував своїх статків. Проте посадові особи держорганів сенсу так діяти не бачитимуть. Оскільки це їх не звільнить від відповідальності за корупційні діяння, які у своїй більшості є тяжкими злочинами.

Проте, якщо чиновник не подасть нульової декларації, а згодом у нього з’являться якісь активи, в правоохоронців виникнуть питання щодо дотримання не тільки антикорупційного законодавства, а й податкового. Нині він може розказати, що гроші взяв у борг у друга, який виїхав до Сполучених Штатів, або тітка залишила спадщину. І податковий орган не може це перевірити та спростувати. Після подання нульової декларації такі виправдання вже не братимуться до уваги.

— Деякі експерти пов’язують нульове декларування із запровадженням електронного декларування доходів чиновників. Мовляв, корупціонери в такий спосіб легалізують статки. Подібні побоювання безпідставні? Чому проект з’явився саме зараз?

— Корупціонери, швидше за все, або взагалі побояться подавати нульові декларації, або відомості в них будуть збігатися з даними в е-деклараціях. Треба відокремлювати контроль над доходами та витратами всіх громадян і контроль над електронними деклараціями чиновників. У одному випадку — ухилення від сплати податків, в іншому — боротьба з корупцією.

Нульову декларацію та контроль витрат запровадять, адже це світова практика. Питання в тому, коли з’явиться відповідний закон: через місяць чи за 5 років. Не будемо вдаватися в аналіз імовірності політичних мотивів у прийнятті такого закону. Можливо, в ньому і закладаються якісь лазівки, аби спробувати відмити активи чиновників. Однак я розглядаю нульову декларацію виключно з точки зору ухилення від сплати податків.

— Логіка «податкової амністії» в тому, щоб усі громадяни чесно декларували доходи та сплачували податки. Однак в Україні значне фіскальне навантаження на фонд оплати праці. Чи можна сподіватися, що після «амністії» українці отримуватимуть тільки легальні доходи?

— Вважаю, що однією «податковою амністією» цього досягти неможливо. Вирішення питання вимагає комплексного підходу держави, причому не тільки в оподаткуванні, а й в усіх сферах життєдіяльності. Передусім люди не вірять, що бюджетні кошти (сплачені ними податки) будуть використовуватися за призначенням. Причини ухилення підприємців від сплати податків різні. Наприклад, маржинальність бізнесу зараз така, що здійснення всіх платежів до бюджету майже дорівнює банкрутству. Крім того, існує великий пул компаній, які «максимально мінімізують», і тому підприємства, що сплачують усі податки, є неконкурентоспроможними.

Дуже добре, що був зроблений великий крок: ЄСВ зменшено до 22%. Мінфін стверджує, що це створило велику дірку в бюджеті Пенсійного фонду. Однак, якщо ми хочемо вивести заробітні плати з тіні, у жодному разі не можна на цьому зупинятись.

«Треба рік не вносити змін до ПК»

— Учергове Уряд розробляє податкові зміни восени, аби прийняти їх «під ялинку». Наскільки це виправдано?

— Не можна щоразу змінювати законодавство у переддень Нового року. ПК передбачає внесення змін не менш як за 6 місяців до їх уведення, хоча цієї норми ніхто не дотримується. Багато новацій приймають з добрими намірами. Але хто заважав обговорити їх у першій половині року та прийняти до 1 липня, щоб вони набули чинності з Нового року? Аби платник їх вивчив, підготувався до їх запровадження.

Я взагалі не вносив би жодних змін до ПК протягом року. Щось переінакшувати в податках варто тільки після детального вивчення та тривалого обговорення. Всі новації, навіть позитивні, — це стрес для бізнесу та навантаження на бухгалтера. Ми це постійно чуємо від своїх клієнтів.

Інвестор не буде зацікавлений вкладати гроші, якщо правила оподаткування постійно змінюються.