Закон і Бізнес


Ставка на «верховне» крісло

Чи ризикнуть члени ВККС перейти на роботу до нового ВС та що може їм у цьому завадити


Заступник очільника ВККС Микола Патрюк (другий зліва), який пропрацював у ВС 11 років, допоможе колегам сформулювати правила відбору нових «верховників».

№32 (1278) 30.07—05.08.2016
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
25185

Восени однією з головних подій у житті Феміди стане конкурс до нової установи — Верховного Суду. На крісла в інституції зможуть претендувати не тільки володарі мантій, а й науковці та адвокати. Проведення змагання за «верховні» посади забезпечуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів, члени якої, до речі, в разі відповідності визначеним законом вимогам можуть узяти участь у конкурсі. Та чи зацікавить їх робота у ВС?


Критерії відбору

ВККС пообіцяла оголосити конкурс до ВС у перших числах жовтня. Нині вона активно готується до цієї події: проводить зустрічі та наради як з українськими, так і міжнародними експертами. Поки що важко спрогнозувати, якою буде кількість претендентів до найвищої установи в системі судоустрою: лише окремі володарі мантій, науковці та адвокати публічно заявляють про свій намір позмагатися за «верховні» мантії.

Водночас, безсумнівно, велика кількість правників відповідає критеріям, які законодавець встановив для зайняття посади у ВС. Так, опинитися в новій установі може той, хто, зокрема, принаймні 10 років пропрацював суддею або ж має науковий ступінь та 10-річний стаж наукової роботи у сфері права. Крім цього, претендувати на «верховні» крісла має право адвокат, який не менш як 10 років здійснював представництво в суді та/або захист від кримінального обвинувачення. Якщо особа не відповідає жодній із цих вимог — не біда: законодавець дозволив приймати до ВС зі «змішаним» досвідом роботи. Так, претендувати на посаду до інституції може й той, хто має сукупний суддівський, адвокатський та науковий стаж щонайменше 10 років.

Очевидно, що на конкурс до нового ВС можуть податися і члени ВККС. Однак у такому разі не вдасться уникнути однієї проблеми — конфлікту інтересів. Хіба можна буде говорити про рівні умови конкурсу для всіх претендентів, якщо за «верховні» посади змагатимуться й «кваліфікаційники», які самі ж і розроблятимуть «правила гри»? До того ж виникатимуть питання й до об’єктивності рішення членів комісії, котрі оцінюватимуть колег.

Вихід знайдено?

Утім, заборонити представникам кваліфоргану взяти участь у конкурсі ніхто не зможе. В такому разі вони, швидше за все, повинні будуть звільнитися з посади члена ВККС. Але через тривалу процедуру обрання нових «кваліфікаційників» (на з’їзді суддів, адвокатів чи науковців чи на публічному конкурсі) робота комісії може бути дестабілізована. Якщо зважати на обсяг роботи щодо підготовки та проведення конкурсу до ВС, з яким ВККС необхідно впоратися в короткі строки, то, напевно, втрату кількох членів не компенсує навіть прихід додаткової сили. Нагадаємо: відповідно до нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» до складу постійно діючого органу входитиме вже не 14, а 16 осіб. Тому до кінця жовтня уповноважений Верховної Ради з прав людини та голова Державної судової адміністрації мають призначити ще по одному члену ВККС.

Водночас у комісії є члени, які, хотіли б вони цього чи ні, мають працевлаштовуватися в нові установи, адже їхні суди (вищі спеціалізовані та нинішній Верховний) ліквідовуються. Втім, на одній з останніх зустрічей із журналістами голова ВККС Сергій Козьяков повідомив: шестеро суддів-«кваліфікаційників» написали заяви про відставку. Для довідки: нині у комісії працюють семеро діючих служителів Феміди.

За інформацією «ЗіБ», попрощатися з мантіями зібралися: Михайло Макарчук та Тетяна Шилова з Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Володимир Бутенко з Вищого адміністративного суду. Крім цього, у відставку піде Валентина Устименко з Апеляційного суду Харківської області. Швидше за все, залишить суддівську посаду й представник ВС Юрій Тітов (у червні 2017-го йому виповниться 65 років). У листопаді наступного року граничного віку перебування на посаді володаря мантії досягне й Микола Мішин з Апеляційного суду Донецької області. Ще одна «кваліфікаційниця» — Тетяна Весельська з ВАС — теж має право на відставку.

До речі, С.Козьяков заявив, що не братиме участі в конкурсі до ВС. Однак не виключено, що дехто з «кваліфікаційників» (науковець, адвокат чи один із суддів у відставці, якому у вересні 2016-го виповниться тільки 53) все ж таки зголоситься позмагатися за «верховну» мантію. Але для прийняття такого рішення, ймовірно, варто зважити всі «за» та «проти».

Подолати перешкоди

Безперечно, посада у ВС престижна і, як любили раніше говорити кандидати на це крісло, є вершиною суддівської кар’єри. Але, щоб туди дістатися, необхідно подолати велику кількість випробувань: пройти кваліфікаційне оцінювання та спеціальну перевірку, зайняти високу позицію в рейтингу, аби мати змогу перемогти конкурентів. На відміну від членів ВККС, які подають тільки декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, претенденти на посади у ВС повинні заповнити ще й декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності. Крім цього, отримати висновок Громадської ради доброчесності, яка вишукуватиме плями на репутації кандидатів.

Проте до членів ВККС висуваються скромніші вимоги: вони «повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, в тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів» (ст.94 редакції закону «Про судоустрій і статус суддів», яка набере чинності 30.09.2016). Про подання «доброчесних» декларацій мова не йде.

Дехто з експертів звертає увагу на те, що в прийнятті рішення на користь конкурсу до ВС не останню роль для «кваліфікаційників» може відіграти обіцяна «верховникам» винагорода. Так, з 1 січня наступного року один лише посадовий оклад суддів ВС (не враховуючи відповідних доплат) становитиме 75 мінімальних заробітних плат (116,25 тис. грн.). Утім, представників кваліфоргану законодавець теж не образив: члени комісії, які не є суддями, отримуватимуть 174,4 тис. грн.

«Розмір винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, який є суддею, дорівнює сумі його суддівської винагороди, якщо така сума перевищує розмір посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5», — зазначається в законі.

Тож чи варто ризикувати та випускати синицю з рук, сподіваючись спіймати журавля в небі, кожен «кваліфікаційник» вирішує сам для себе. Єдине, про що їм не варто забувати: посаду в комісії вони займатимуть ще не менш як 2 роки, а от для того, щоб одягнути «верховну» мантію, потрібно не тільки сяйнути знаннями, мати кришталево чисту репутацію, впустити суспільство в своє приватне життя, а й перемогти конкурентів.