Рутинні дні

або Як українці «стабільність» обирали

Іноді здається, що Україна постійно перебуває в стані виборів. Спочатку ми їх плануємо, потім готуємося, обираємо, і невідомо, як довго рахуємо, щоб одержати результати, які вже традиційно хтось оскаржить. Та ще ж мітингуємо, відтягуємо, не погоджуємося. А потім усе-таки змиряємося з підсумками й починаємо готуватися до чергових виборів. І при цьому свято віримо в те, що наступного разу все буде інакше. А не факт.

У ЦВК все спокійно...

Цьогорічні вибори до Верховної Ради шуму наробили. Хоча, певно, не стільки сам процес, скільки ставлення до нього. Якщо наперед запрограмувати себе на фальсифікацію та неприйнятний результат, то ясна річ, що й убачатиметься несправедливість на кожному кроці. Однак у Центральній виборчій комісії в день виборів запевняли, що голосують українці спокійно, без порушень.

Перші повідомлення про волевиявлення, точніше, про явку виборців, почали з’являтися на табло в ЦВК після 20.00. Найактивнішими були Чернігівська, Волинська, Вінницька, Тернопільська області, пасивнішим — південний регіон. Проте навіть щохвилинне оновлення даних суттєво ситуацію не змінювало. Голосували українці неактивно. Певно, досвід попередніх виборів дався взнаки. Чи, можливо, зіграло свою роль завчасне самопрограмування на неминучі фальсифікації — сказати важко. Та мовою цифр звучить переконливіше. В одномандатних виборчих округах із 35800129 осіб, унесених до списку виборців, бюлетені для голосування отримали 20759472. Не були активнішими й українці за кордоном — 424536 і 20570 відповідно.

Опівночі після виборів заступник голови Центрбиворчкому Андрій Магера повідомив журналістам, що до ЦВК надійшло 6 скарг: «одна — з Харківської області, одна — з Донецької, дві — з Київської та дві — з Києва. Кожну з них вивчили, проте всі повернули скаржникам. У них не вбачалися грубі порушення». В одній, наприклад, скаржник був обурений відсутністю в бюлетені графи «утримався». «Очевидно, треба буде це побажання врахувати наступного разу», — пожартував А.Магера.

Страждання виборчого бюлетеня

Відсутність пропонованого «утримався» та відміненого «проти всіх» — не єдині «недоліки» виборчих бюлетенів. Виявляється, український народ не проти бачити у ВР Чака Норріса, Ктулху, Андерса Брейвіка, яких дописували власноруч поміж надрукованих прізвищ кандидатів. Навіть знайшлися прихильники Барака Обами. Все це було б смішно, якби не було так сумно. І річ не в зіпсованому бюлетені ціною трішки менше гривні чи втраті голосу. Мова про рівень довіри населення до наших претендентів вершити долю країни.

Та постраждали бюлетені від рук не лише виборців, а й членів комісій. Тут свою роль зіграв людський фактор — замість вибулої з політичних перегонів Української платформи «Собор» штамп «вибув» поставили навпроти ВО «Свобода». «Ця ситуація не оминула жодної області. Але прошу зауважити, що жертва тут не «Свобода», а виборці. Адже за таких обставин бюлетені вважаються недійсними», — повідомила заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна. Це непоодинокий приклад непрофесійності комісії. Згадайте, як кожного разу після виборів експерти говорять про необхідність навчання членів ДВК та ОВК, вказують на недоліки, перед початком звітують про проведену роботу, а в підсумку маємо результати, схожі на попередні — дводенні черги до ОВК, щоб здати опрацьовані протоколи.

А там своя пісня...

Поки ЦВК заспокоює, що процес підрахунку голосів відбувається нормально й у звичному темпі, у штабах партій — учасниць виборчих перегонів тільки встигають доповідати журналістам про порушення, фальсифікацію та непрозорість виборчого процесу. Проте зважте: жодної скарги від представників політичних сил чи довірених осіб до ЦВК в день виборів не надій­шло. У голови ЦВК Володимира Шаповала на всі запитання знаходяться відповіді. Західний регіон повільніше рахує бюлетені, бо тому не сприяють погодні умови. «Може, пояснення дещо грайливе, та ви ж знаєте, там місцевість така — гори», — пояснив В.Шаповал.

Близько 23.00 на табло в Центрвибочкомі висвітилася п’ятірка лідерів у багатомандатному виборчому окрузі: Партія регіонів, ОО «Батьківщина», КПУ, партія «УДАР» і ВО «Свобода». Такий склад політичних сил, які проходять до парламенту, зберігся.

«Вибори рутинні — це оцінка частини членів ЦВК, з якими я спілкуюся. Кому хотілося драйву, то він присутній у більшості виступів політиків. Усе за штатним розписом, динаміку не відслідковую, проте значних змін у порівнянні з минулими парламентськими виборами немає», — запевнив голова ЦВК.

Сусіду краще видно

Явку виборців у 2012 році назвали найнижчою в історії незалежної України — вона становила 57,99%. Найдисциплінованішою виявилася Львівщина, далі — Тернопільщина, Волинь, найпасивнішим — Крим. Неактивність українських виборців помітив і голова ЦВК Росії Володимир Чуров, який сам побував на кількох дільницях. «Виборча явка, за нашими спостереженнями, збігалася з тими цифрами, які показує ЦВК, тільки деякою мірою. Ми побували на одній дільниці, де взагалі не було виборців у момент нашої присутності, коли переїхали на сусідню дільницю — це кількасот метрів угору, — там черга. Тож дільниці дуже контрастні за активністю», — зауважив В.Чуров. Також голова ЦВК РФ відзначив велику кількість спостерігачів, на деяких ДВК навіть визначив її як «екстремально велику». «На одній дільниці ми нарахували 22 спостерігачі, на іншій — 17. До того ж там, де кількість спостерігачів 22 з гаком, чисельність виборців — 300 осіб. Отака тенденція. Але в нас вона теж є», — заспокоїв В.Чуров.

А в нас тепер, як і в них, є, а швидше була, система відеоспостереження. На неї парламент виділив близько 1 млрд грн. «Це сучасна технологія, скоро до нас та України приєднається і Бразилія. До речі, у вас на ДВК встановлені дорожчі веб-камери, ніж у нас. Проте це свідчить і про «поважчання» цього відео в Інтернеті. Якщо наше відео було доступне практично на будь-якому комп’ютері, навіть малопотужному, тут, певно, потрібен був більш потужний. Зате картинка краща, чіткіша», — підсумував В.Чуров.

Проте відмінності виборчого процесу в Україні та Росії не лише в картинці, яку фіксує камера веб-спостереження. Наприклад, у Росії до 9.00 наступного дня після виборів опрацьовано зазвичай 96 — 98% електронних протоколів, і це при тому, що кількість ДВК втричі більша, як зауважив В.Чуров. В Україні ж 29 жовтня до 9.00 опрацювали близько 40% електронних протоколів.

«У нас за методикою не припиняється відеотрансляція з виборчих дільниць під час підрахунку голосів. І в Росії не голосують в’язні, котрі відбувають покарання, як і у Великій Британії, Франції, інших країнах», — поділився міркуваннями В.Чуров.

Голова ЦВК РФ від оцінки виборчого процесу відмовився, пояснивши, що це робити завчасно, та й корпоративна солідарність не дозволяє йому говорити погане про колег. Але на основі побаченого запевнив, що претензій до організації виборів не має.

І незважаючи на корпоративну солідарність, В.Чуров заперечив твердження В.Шаповала, який назвав вибори-2012 рутинними. «Будь-які вибори, в будь-якій країні для мене дуже цікавий процес. Ну яка тут може бути рутина, коли в Україні вперше застосовували веб-трансляцію?! Україна — друга у світі держава, яка використала цю технологію. І до того ж вибори розвиваються паралельно з розвитком самої країни», — прокоментував В.Чуров.

У режимі очікування

Нині Україна перебуває на стадії підрахунку голосів. Хоча В.Шаповал і висловив бажання завершити ту процедуру протягом 2—3 днів, та ДВК й ОВК, певно, про його сподівання не знають. До того ж і А.Магера недавно зауважив, що такого підрахунку голосів в Україні ще не було.

Українці обрали «стабільність». Та вже посипалися скарги від політичних сил, звинувачення, заперечення. Усе за добре відомим українцям сценарієм. Чи матиме результат таке немовчання, побачимо згодом. А поки що є великий шмат роботи для ЦВК, прес-секретарів, штабів, судів... Добре, що маємо вибори.