Декларація без автівки,

або Чи може накладатися стягнення за користування чужою машиною

Останнім часом громадськість чи не під мікроскопом вивчає кожен рядок суддівських декларацій, вишукуючи дані, які свідчили б: служителі Феміди живуть на широку ногу. Так, один з позивачів поскаржився до Вищої кваліфікаційної комісії суддів на те, що законник із Самбірського міськрайонного суду Львівської області Ігор Казан, який розглядав його справу, їздить на коштовній автівці. До речі, про неї суддя не згадав у декларації.

І за збір, і за автомобіль

Підстав для звернення до ВККС зі скаргами на володарів мантій є 19: всі вони визначені в законі «Про судоустрій і статус суддів». Найчастіше особи звертаються до постійно діючого органу з тим, аби він притягнув до дисциплінарної відповідальності служителів Феміди, які порушили строки розгляду справ.

Водночас люстраційні процеси та постійне обговорення в суспільстві теми доброчесності суддів, напевно, залишать свій слід у дисциплінарній практиці ВККС. Адже сьогодні до комісії пишуть не тільки ті, хто невдоволений тривалим вирішення спору, а й ті, хто помітив, що конкретний володар мантії записав у декларації завідомо неправдиву інформацію або ж умисно не зазначив передбачені законом відомості.

Так, до ВККС звернувся громадянин, позов якого до Самбірської районної ради Львівської області щодо компенсації моральної шкоди розглядав суддя І.Казан. Передусім скаржника бентежило те, що, за рішенням володаря мантії, він мав сплатити судовий збір. Також заявник звернув увагу на транспортний засіб, яким користується І.Казан. У скарзі зазначається: «Суддею не було вирішено заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, а було відкрито провадження у справі без сплати судового збору».

Так, у згаданій цивільній справі І.Казан прийняв таке рішення: у позові відмовити «за недоведеністю» та стягнути із заявника в дохід держави 243,6 грн. судових витрат. У результаті саме ці кошти фактично стали підставою для звернення до комісії.

«На думку скаржника, цим порушено його право з огляду на те, що у випадку вчасного вирішення судом його заяви про звільнення від сплати судового збору та відмову в її задоволенні він відмовився б від свого позову. Крім того, скаржник посилається на користування суддею автомобілем, вартість якого перевищує дохід судді. Заявник просить притягнути І.Казана до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади», — зачитав член ВККС Сергій Прилипко.

Перевірка показала

У письмових поясненнях І.Казан зазначив, що відповідно до приписів пп.13 ч.2 ст.3 закону «Про судовий збір» плата не справляється «за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування». «Оскільки рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено, то, на думку судді, відповідно до приписів ст.88 Цивільного процесуального кодексу судовий збір має бути стягнутий з позивача, що і було вказано в рішенні», — поінформував С.Прилипко.

«Вердикт» був оскаржений до Апеляційного суду Львівської області. Установа відхилила скаргу позивача, а рішення Самбірського міськрайсуду Львівської області залишила без змін. При цьому питання сплати судового збору апеляційна інстанція не досліджувала.

Крім цього, І.Казан надав копії декларацій за 2012—2015 рр. Як з’ясувалося, ні в судді, ні в членів його сім’ї немає у власності транспортних засобів. Є лише причіп. «Будь-яких фактичних даних, які підтверджували б доводи, зазначені в скарзі, щодо здійснення суддею витрат, що перевищують його доходи, скаржником не надано», — зачитав С.Прилипко.

За його словами, під час перевірки було встановлено: дії законника щодо стягнення з позивача судового збору не узгоджуються з нормами ст.3 закону «Про судовий збір» та ст.88 ЦПК. «Відповідно до них у разі залишення позову особи, яка звільнена від оплати судових витрат, без задоволення або без розгляду, закриття провадження у справі витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. Про це зазначається і в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ», — такого висновку дійшли «ревізори».

Як повідомив С.Прилипко, під час перевірки вдалося з’ясувати: ознаки умисного порушення суддею закону або порушення внаслідок недбалості відсутні.

Підстава для звернення

І.Казан, який приїхав на засідання, зауважив: дотепер переконаний у тому, що мав би стягнути кошти в дохід держави. Адже в коментарях до ст.88 ЦПК зазначено: якщо суд відмовляє у позові, то витрати відповідачеві компенсуються за рахунок держави тільки в тому разі, коли позивач звільнений від сплати судового збору. Водночас немає загальної норми, яка передбачала б порядок розподілу витрат, коли позивач не звільнений від сплати судових витрат. «Я розглядаю набагато складніші справи. Цю розглянув за одне засідання», — зауважив І.Казан.

Крім цього, наголосив володар мантії, скаржник звертав увагу апеляційної інстанції на питання щодо сплати судового збору. Однак у вердикті установи — жодного слова про згадані 243,6 грн. До речі, рішення «апеляційників» набрало законної сили ще рік тому.

Також І.Казан кількома реченнями охарактеризував особу скаржника. За його словами, заявник уже наче штатний працівник суду. Адже за 1,5 року установа отримала від нього 39 позовних заяв.

Членів ВККС цікавило, де ж суддя взяв транспортний засіб, про який згадувалося у скарзі, якщо в декларації вказаний тільки причіп. «У моєму користуванні є автомобіль, який сьогодні коштує, може, 100 тис. грн. Це Mercedes 124 1995 року випуску», — відповів І.Казан. При цьому він додав: автівка перебуває у власності його батька.

«Ви зазначили в декларації про користування цим транспортним засобом?» — запитав секретар дисциплінарної палати ВККС Михайло Макарчук. Законник пояснив: таких відомостей не вказував, адже живе зі своєю сім’єю окремо від батька. До того ж вони мешкають у різних містах.

«Якщо ви чимось користуєтеся, потрібно це зазначати, щоб не виникало таких питань», — наголосив С.Прилипко. На це І.Казан відповів: він знає, що в розділі декларації, де вказуються відомості про транспортні засоби, крім графи «які перебувають у власності», є «які перебувають в оренді чи на іншому праві користування». За словами судді, його колеги вже надають відповідну інформацію. А що стосується особисто І.Казана, то в рамках люстраційної процедури проводилася спецперевірка і питань до нього не було.

«Будь-яка особа може звернутися до комісії щодо недоброчесної поведінки судді. Це його право: повідомити нас про такі обставини. Саме той факт, що ви користуєтеся автомобілем, але це не задекларували, став підставою звернутися до нас», — нагадав М.Макарчук судді.

До речі, І.Казан характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягався. Врахувавши ці та інші факти, ВККС припинила справу й порадила законнику в майбутньому не нехтувати такими речами: вказувати, яким майном користується. «І колегам скажіть про це», — порекомендували «дисциплінарники».

Напевно, І.Казану вдалося переконати членів ВККС у тому, що він ненавмисно не згадав про автомобіль. Отже, «кваліфікаційники» не знайшли підстав для застосування до володаря мантії дисциплінарного стягнення. Очевидно, не останню роль в прийнятті рішення відіграв і той факт, що, ймовірно, самі представники комісії не із чужих слів знають: від помилок у деклараціях ніхто не застрахований.