А предмет ви встановили?

Перш ніж передати вантаж, дотримайтеся процедури укладення договору-заявки

Кожного дня юристи-практики та низка компаній, які проводять господарську діяльність, стикаються із поняттям «договір-заявка». В практичному сенсі не виникає питань при реалізації прав та обов’язків за цим видом договору. Проте законодавцем не надано належної уваги даному виду договору. Розглянемо на прикладі договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Аналіз у швидкому темпі

У період, коли майже 100% діяльності підприємств проводиться за допомогою мережі Інтернет, законодавство повинно дуже інтенсивно інтегруватись. Проте на сьогодні такої інтеграції не відбувається. Причиною, швидше за все, є дуже швидкий темп впровадження нових форм оптимізації діяльності підприємницького сектору.

Дослідивши положення Цивільного кодексу, яким передбачено загальні поняття про договори та відведено місце для окремих видів договорів, можемо лише прирівняти договір-заявку до діючих норм.

Жодним нормативно-правовим актом, ані підзаконним актом не врегульоване питання щодо вчинення конкретно договорів-заявок, не встановлено порядку укладення, відповідальності сторін за порушення умов договору-заявки, порядок вирішення спорів, які виникають при виконанні договорів-заявок.

В даному випадку необхідно виходити із чинного законодавства, а саме: аналізу предмету договору-заявки. Встановивши предмет договору-заявки, можна віднести його під правове регулювання тих чи інших норм законодавства, зокрема Цивільного кодексу.

Так, ст.909 ЦК передбачено, що за договором перевезення вантажу перевізник зобов’язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної — коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами.

Вирішення спорів судами

Варто зазначити, що чинного транспортного кодексу на сьогодні в національному законодавстві немає.

Відтак ст.1 закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність — це, по-перше, підприємницька діяльність; по-друге, діяльність з організації та забезпечення перевезень вантажів.

Саме законом «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено коло осіб та вид послуг, на які поширюється його дія.

Але маємо так званий юридичний колапс. Поняття договору-заявки не закріплено в чинному законодавстві, проте чіткої заборони укладати подібну форму договорів законодавством не передбачено. Отже, маємо те, що фактично суб’єкти наділені правом укладати договори-заявки.

У випадку укладення договору-заявки для максимального захисту своїх прав необхідно чітко дотримуватись процедури укладення та виконання договорів на перевезення, яка встановлена Цивільним кодексом та законами України.

По-перше, договір-заявка має вчинятися у письмовій формі, за підписами уповноважених представників сторін.

По-друге, обов’язково має бути складено відповідну супровідну документацію, а саме: транспортну накладну, коносамент або інший документ, встановлений транспортними кодексами чи статутами (ст.909 ЦК).

При цьому сторонам, які укладають договір-заявку, необхідно передбачити в предметі договору ті права та обов’язки, які ними будуть вчинятися. Саме це допоможе в подальшому встановити вид договору — договір перевезення або договір транспортного експедирування. Ці види договорів тісно пов’язані між собою Цивільним кодексом. Відтак положення гл. 65 Цивільного кодексу («Транспортне експедирування») поширюється також на випадки, коли обов’язки експедитора виконуються перевізником (ст.929 ЦК).

При вирішенні спорів судами, що виникають під час виконання договорів-заявок, варто керуватися відповідними нормами законодавства, що регулюють конкретний вид перевезення.

Причому, проаналізувавши судову практику, суди приймають рішення, виходячи з системного аналізу умов договорів-заявок та норм чинного законодавства.

Отже, незважаючи на простоту форми договорів-заявок, при їх укладенні варто враховувати чинне законодавство, яке регулює відносини при виконанні сторонами умов таких видів договорів, неухильно дотримуватись процедури укладення договорів-заявок та чітко встановлювати предмет договору. Оскільки від відповідальності кожної зі сторін залежить досягнення кінцевого результату, в тому числі у випадках виникнення спорів при виконанні договорів-заявок.