Випробування недовірою

Дисциплінарне провадження відкрили всупереч 6 відводам і проханню про перенесення

Вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Печерського райсуду м.Києва Оксани Царевич продемонструвало готовність Вищої ради юстиції пришвидшити процедуру розгляду, навіть незважаючи на заперечення. Як виявилося, колегіальний орган не проти заслухати аргументи судді, але чекати на її прихід не збирається.

Автомобільні труднощі

Чергові дисциплінарні справи за скаргами, які надійшли до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, Рада відкрила 30 червня. Найбільш резонансною можна вважати скаргу на О.Царевич.

Самі матеріали не надто відрізняються від десятків подібних. Законницю звинувачують у тому, що вона протиправно позбавила посвідчень водія громадян, які, за словами працівників ДАІ, рухались у колоні «автомайдану» і не відреагували на вимогу про зупинку. При цьому самі автомобілісти у таких випадках, як правило, пояснюють: їх ніхто не намагався зупинити або ж їх узагалі не було у той час і в тому місці.Водночас рішення О.Царевич стали предметом детального розгляду у ЗМІ та привернули увагу прокуратури, яка відкрила справу про винесення завідомо неправосудного рішення. Проте під час засідання ВРЮ суддя продемонструвала бажання «не здаватися без бою» і добиватися дотримання її прав під час дисциплінарного провадження.

Як повідомив доповідач у цій справі Микола Гусак, від судді надійшло відразу 6 письмових клопотань про відводи членів Ради. Зокрема, очільнику органу Ігореві Бенедисюку, Ярославові Романюку, Ірині Мамонтовій, Миколі Гусаку, Юрієві Луценку та Павлові Петренку. Щоправда, Генпрокурор та міністр юстиції традиційно не прийшли на засідання, а тому розглядати пропозицію про їхній відвід не було сенсу. З рештою вимог Раді довелося визначатись.

Зокрема, у матеріалах суддя наголошувала, що І.Бенедисюк є політично заангажований, оскільки призначений Президентом. Крім цього, у коментарях для ЗМІ він, мовляв, наголошував на необхідності притягнення О.Царевич до дисциплінарної відповідальності ще до грудня 2016 р., а також називав її «одіозною». Щоправда, як зауважили працівники апарату ВРЮ, очільник органу таких формулювань не вживав, вони могли звучати лише у запитаннях журналістів.

Також невдоволення О.Царевич викликали висловлювання, які лунали від очільника ВС Я.Романюка. У клопотанні зазначалось, що під час вирішення Верховною Радою питання про надання згоди на її затримання та обрання запобіжного заходу він висловив свою особисту позицію щодо винуватості судді та наявності в її діях складу злочину. «При цьому Я.Романюк, даючи пояснення у ЗМІ, неодноразово заявляв, що суддю О.Царевич необхідно звільнити за порушення присяги, оскільки краще пожертвувати одним суддею та заспокоїти громадськість, ніж усім суддівським корпусом», — ішлося у клопотанні про відвід.

Також О.Царевич уважає: оскільки Голова ВС підтримував подання про її взяття під варту, це ставить під сумнів його об’єктивність. Суддя нагадала рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», в якому вказувалося на те, що сумніви у безсторонності викликає ситуація, коли одні й ті ж люди входили до складу ВРЮ, а потім голосували за звільнення судді в парламенті. На думку О.Царевич, через це «подвоїлись» повноваження і Я.Романюка.

Стосовно І.Мамонтової у клопотанні зазначалось, що вона, мовляв, має дружні стосунки з адвокатом Романом Маселком, який представляє інтереси громадянки, що скаржилася на суддю. За словами О.Царевич, це підтверджується виступом Р.Маселка на ХІІІ з’їзді суддів, де він «повідомив факти, які могли бути відомі лише І.Мамонтовій». Мабуть, мається на увазі інформація щодо стенограми допиту колишньої очільниці Оболонського райсуду м.Києва, в якій ішлось про те, що на суддю тиснули представники попередньої влади. Однак сама І.Мамонтова заперечувала, що робила такі заяви, а також те, що комусь передавала стенограму.

Щодо необхідності відводу М.Гусака О.Царевич наголосила: він поверхово та упереджено провів перевірку і надав висновок про відкриття дисциплінарної справи, не маючи для цього достатніх даних. «Отже, він є особисто зацікавлений у вирішенні моєї справи. А саме — якнайшвидшому притягненні до дисциплінарної відповідальності та звільненні мене за порушення присяги», — відзначила вона.

Самі члени Ради вирішили не обговорювати клопотання і, не даючи пояснень, поставили питання на голосування. За його результатами у відводах було відмовлено.

Без додаткового часу

Невдоволення О.Царевич викликав і той факт, що її не було запрошено на засідання Ради, а дізналась вона про нього лише зі ЗМІ. А тому передала клопотання про перенесення розгляду, щоб вона могла прийти на засідання особисто.

Законниця нагадала, що відповідно до ст.32 закону «Про Вищу раду юстиції» суддя, справа якого розглядається, та його представник мають право знайомитися з матеріалами перевірки, надавати докази та пояснення, ставити запитання учасникам засідання. А тому хотіла б скористатися цим правом. Також, за словами О.Царевич, додатковий час їй потрібен, аби краще вивчити матеріали.

Однак у задоволенні й цього прохання члени ВРЮ відмовили. Як пояснив кореспонденту «ЗіБ» І.Бенедисюк, О.Царевич буде запрошено на засідання Ради, на якому розглядатиметься дисциплінарна справа. Вирішувати ж питання про її відкриття можна і за відсутності законниці. Таким чином Рада намагається пришвидшити організацію роботи.

Якби ж колегіальний орган погодився на цю вимогу, то наступного разу, напевне, подібні клопотання внесли б й інші судді, що затягло б процес.

Щоправда, навряд чи О.Царевич сподівалася, що клопотання будуть задоволені. Швидше за все, вона вже почала збирати матеріали для звернення до Страсбурга. І, судячи з початку цього дисциплінарного провадження, аргументів для подання скарги до ЄСПЛ у неї буде достатньо.