Святкування на порозі змін

ВГС відзначив 25-річчя спеціалізації на тлі звістки про власну ліквідацію

Урочисті заходи з нагоди створення господарських судів пройшли під «акомпанемент» голосування в парламенті та роздумів законників про власне майбутнє й обговорення перспектив упровадження реформи. І хоча представники органів влади і намагалися переконати присутніх в оптимістичних перспективах, самі судді поставилися до новацій скептично.

Невдалий час

За два дні до ювілею у Вищому господарському суді була запланована науково-практична конференція «Судовий захист прав та інтересів учасників економічних відносин в Україні: теорія, судова практика та напрями вдосконалення». Як завжди відбувається на подібних заходах, законники та науковці мали висловити свою точку зору щодо практики та тенденцій розгляду справ у спеціалізації.

Водночас, обираючи дату заходу, його організатори навряд чи здогадувалися, що прогадають із часом, і, як наслідок, інтерес до доповідей суттєво знизиться. Адже поки експерти ділилися власними поглядами стосовно необхідності розмежування юрисдикції чи перспектив медіації, народні депутати розглядали зміни до Конституції та новий закон про судоустрій. «День ювілею господарських судів непростий. Я знаю, про що зараз думають судді», — охарактеризував цю ситуацію ректор Національної школи суддів Микола Оніщук.

Саме через остаточні узгодження змін на відкриття конференції не з’явилися ні заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов, ні голова Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. Хоча представник вул. Банкової згодом все ж прибув на засідання, щоправда, зі значним запізненням.

Напевно, не було нічого дивного і в тому, що модератори конференції після промов у режимі «наживо» повідомляли про останні новини щодо ухвалення проектів. А чи не найбільший інтерес учасників заходу викликали слова тих, хто повернувся «звідти». Так, голова Ради суддів Валентина Сімоненко розповіла про ранкове засідання парламентського комітету та правки, які узгодили народні обранці.

Водночас дехто із присутніх, не вдовольнившись скупою інформацією, вирішив послухати трансляцію засідання Верховної Ради з телефону. Щоправда, через невдало підключені навушники кілька секунд голоси народних депутатів чула половина зали.

Додаткове питання

Звісно, політичні події вплинули й на тематику виступів. Досить часто з трибуни лунали висловлювання щодо ризиків ухвалення змін та причин підготовки новацій.

Так, представник Верховного Суду Іван Шицький відзначив: ініціативи щодо реформування судової системи органи влади готують саме в той час, коли очікується черговий перерозподіл майна. «Чому зараз знову йде така велика концентрація медійних і людських ресурсів на просування судової реформи? На мій погляд, весь державний і політичний апарат працює для однієї мети —початку продажу земель сільськогосподарського призначення», — наголосив він.

У свою чергу Дмитро Притика, який упродовж 15 років очолював ВГС, підкреслив помилковість поспішного внесення змін. «Коли нова реформа накладається на попередню, це не може привести до позитивних наслідків. Якщо кожен рік ми проводитимемо реформу, то це лише сповільнить розвиток суспільства», — зауважив він.

Найбільше занепокоєння зміни викликали, звісно, у представників вищого спецсуду, яких очікує переведення на нові місця роботи. «Нині нас ліквідують, але до того часу ми виконуватимемо свою роботу», — відзначила секретар пленуму ВГС Лариса Рогач. На уточнювальне питання кореспондента «ЗіБ»: «Що відбудеться — ліквідація чи об’єднання з іншими?» — вона відповіла: «Ліквідують».

Деякі інші служителі Феміди взагалі відмовилися коментувати ухвалені зміни. Можливо, через те, що ще не мали змоги прочитати текст закону, а, може, побоювались наговорити зайвого на емоціях. Відчуваючи настрій зали, деякі науковці намагалися хоч трохи розрадити законників, наголошуючи, що до майбутнього Верховного Суду переходити не збираються і конкуренцію не створюватимуть.

Більш позитивно на майбутні нововведення дивиться очільник ВГС у 2006—2010 рр. Сергій Демченко. За його словами, нинішній вищий суд, по суті, продовжить своє існування, хоча і в іншому форматі.

Адміністративні роз’яснення

Вже ближче до 18:00, коли конференція добігала кінця, до ВГС прибув О.Філатов. Він роз’яснив не тільки положення ухвалених законів, а й те, як вони реалізовуватимуться на практиці.

«Новий ВС створюватиметься на базі вищих судів. Це буде єдина касаційна інстанція, і судді, які до неї перейдуть, виконуватимуть звичну для себе роботу. Впевнений, що більшість (якщо не всі) нинішніх суддів ВГС зможуть підтвердити свій професійний рівень і не матимуть проблем з проходженням конкурсу», — наголосив він.

Також О.Філатов повідомив новину, яка має порадувати окремих суддів-«п’ятирічок». Хоча і засмутить інших. За його словами, політичні сили, які підтримали проект змін до Конституції, домовилися, що вже на цій сесії підтримають обрання безстроково тих, у кого закінчився попередній термін призначення. Але лише в разі, якщо до парламенту внесені відповідні подання.

Інші законники після закінчення строку першого призначення зможуть обиратися лише за результатами конкурсу. Хоча, як запевнив О.Філатов, особисто він проти додаткового етапу добору і припускає, що його все ж таки скасують.

Не надто приємні новини дізнались і очільники апеляційних судів, які прибули на конференцію. О.Філатов повідомив, що апеляційні округи будуть змінюватися. Хоча ще ніхто не знає як. Тому, схоже, представникам другої інстанції все ж доведеться взяти участь у боротьбі за переведення.

Було озвучено інформацію і для працівників апарату вищих судів. На думку заступника глави АП, вони до новоствореного ВС мають бути переведені автоматично. Хоча, зізнався О.Філатов, він не знає, чи дозволяє це закон. «Дозволяє», — відразу пролунав голос із зали. Хоча, зважаючи на мінливість позиції посадовців, заспокоюватись і працівникам апарату, і суддям ще рано.

Пряма мова

— Господарська система — це важлива ланка вітчизняного судочинства, що пройшла складний і довгий історичний шлях становлення та утвердження. Досвід упровадження в Україні ринкових реформ вказує на неможливість їх здійснення без відповідних змін в інших сферах суспільного життя, передусім у правовій сфері. Разом з тим перехід до ефективних ринкових відносин має супроводжуватися створенням необхідної нормативної бази та ефективним судовим захистом учасників економічних відносин. Адже ми розуміємо: як добре не були б прописані економічні права, якщо вони не захищені, це не більше ніж фікція.

У нинішніх умовах багато залежатиме від чіткої і злагодженої діяльності господарських судів як гарантів та захисників законних прав та інтересів учасників економічних відносин в Україні.

— Господарські суди святкують 25-річчя, але ми знаємо, що історія таких судів значно давніша і вже на початку ХІХ ст. існували установи, які розглядали комерційні справи.

Нині господарські суди і судова влада переживають не найлегші часи, спричинені як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. Довіра до влади в цілому є вкрай низькою. Звичайно, що від цих показників не може відрізнятися і довіра до судової системи. І коли кажуть, що довіра громадян до судів нижча порівняно з іншими органами влади, я нагадую статистичні дані, за якими Верховній Раді та Кабміну довіряють менше, ніж судам.

Ми розуміємо, що судова влада має бути авторитетна і незалежна. Ніхто не вправі закликати до невиконання судових рішень, а суддя не повинен сумніватися, чи варто йому називати свою посаду під час спілкування з іншими людьми.