Судді знову вимагають врегулювання питань мирних зібрань

Відсутність спеціального закону не може перешкоджати організації та проведенню мирних зібрань, оскільки це право визначено у Конституції України. Проте на сьогодні в Україні це є причиною колізій і суперечностей, які виникають у реалізації права на свободу мирних зібрань.

На це увагу Президента, очільників Кабміну та Верховної Ради, депутатів звертає Вищий адміністративний суд України, який звернувся до них з проханням невідкладного вирішення питання законодавчого врегулювання організації та проведення мирних зібрань в Україні.

Сьогодні право на проведення мирних зібрань, мітингів, демонстрацій закріплено у статті 39 Конституції України, але урегулювання строків сповіщення про захід, його форму, масовість, місце і час проведення, а також обмеження щодо реалізації цього права мають регулюватися спеціальним законодавством. Як пояснили "ЗіБ" у ВАСУ, на це у своєму рішенні вказував Конституційний Суд України ще у 2001 році.

Також 24.10.2012р. в рамках Універсального періодичного огляду ООН України прийнято рекомендацію №97.123, у якій, зокрема, йдеться про необхідність «реалізувати законодавство щодо права на свободу зібрань відповідно до стандартів статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права». Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 11.04.2013р. у справі «Вєренцов проти України» встановив порушення статей 11 і 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що випливають із прогалин у законодавстві, що стосується свободи зібрань.

Натомість, зазначають в Суді, спеціального закону, який регулює питання організації та проведення мирних зібрань, в Україні досі немає.

"Адміністративні суди в умовах правового вакууму застосовують конституційні норми як норми прямої дії. Разом із тим відсутність належного нормативного врегулювання питання мирних зібрань може негативно впливати на якість судових рішень, а також призводить до ситуації, у якій незалежності суддів загрожує серйозна небезпека, оскільки суди під час здійснення судочинства у цій категорії справ стають свого роду «заручниками» суб’єктів законодавчої ініціативи та парламенту як єдиного законодавчого органу, який зволікає з прийняттям закону про мирні зібрання" - йдеться в листі ВАСУ.