Україна в ЄСПЛ
Які українські справи знаходяться на розгляді у Європейському суді з прав людини?
Станом на кінець лютого цього року в Європейському суді з прав людини назбиралось стільки справ, які стосуються України, що вони вже становлять 1/5 всіх справ Суду. Більшість заяв стосуються невиконання судових рішень — більше 8 тис. справ з 14,5 тис. заяв. Ці справи належать до так званої сталої прецедентної практики ЄСПЛ, на розгляд кожної з яких Суду потрібно 1,5 — 2 роки, хоча окремі юристи відзначають, що на це треба набагато більше часу. Розглядаючи ці справи Суд намагається “розчистити шлях” до більш складних справ. Однак через обмежений ресурс ЄСПЛ частина питань зависла у повітрі.
Про це йшла мова на семінарі Асоціації адвокатів України стосовно основних тенденцій у практиці Європейського суду з прав людини, який відбувся в Києві 8 квітня цього року.
Так, в Європейському суді з прав людини зараз перебуває близько 14,5 тисяч заяв, які стосуються України, що становить орієнтовно 20% всіх заяв у Суді. З цими заявами, починаючи з 2013-14 рр. Україна вийшла на перше місце за кількістю заяв, що знаходяться в ЄСПЛ.
14,5 тис. заяв — це досить стала цифра, зазначає Павло Пушкар, юрист секретаріату ЄСПЛ. Що ж стосується нових заяв, то спочатку вони розглядаються на прийнятність протягом 2 — 3 місяців. За словами юриста, неприйнятних заяв досить багато, а тому варто звернути увагу на оформлення своїх звернень до Суду.
Заяви щодо України стосуються наступних питань:
- невиконання судових рішень (8 - 8,5 тис. справ);
- строків розгляду провадження в рамках ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (мова йде про складові права на справедливий суд — ред.) - від 600 - 800 до 1 тис. заяв. Переважна більшість скарг стосуються цивільного та адміністративного процесу, трохи менше — кримінального. А от справ господарського провадження майже немає.
І хоча справ кримінального провадження менше, відзначає П.Пушкар, вони є найбільш проблемними з точки зору порушень тривалості строків розгляду. Адже деякі справи розглядаються по 10 років.
- незаконних методів ведення слідства (такі як катування, нелюдське поводження тощо), а також питання умов тримання в СІЗО - перенаселення камер, умови отримання медичної допомоги тощо. Таких справ у Суді десь близько 100 — 200.
- законності тримання під вартою осіб. Основна проблема цього пласту питань полягає в напівавтоматичному сприйнятті окремими суддями клопотань прокурорів про обрання відповідного запобіжного заходу. Як зауважує юрист, в частині рішень суддів фактично цитуються клопотання прокурора без належної оцінки та обгрунтування.
Ці 4 категорії справ належать до так званої сталої прецедентної практики ЄСПЛ. На їх розгляд, стверджує П.Пушкар, потрібно 1,5 — 2 роки. Однак, обговорюючи це питання в перерві між доповідями юристи відзначають, що насправді цей строк набагато довший. “Розглядаючи такі справи, - коментує юрист, - Суд намагається “розчистити шлях” до більш складних питань. Водночас, через обмежений ресурс ЄСПЛ деякі справи зараз зависли у повітрі”.
Що ж стосується несталої практики Суду, то в першу чергу мова йде про справи, пов'язані з окупацією РФ Криму та окремих районів сходу України. Наразі в Суді є 4 заяви від України до Росії, а також 2 тис. заяв щодо порушення Європейської конвенції з прав людини від заявників з Криму та Донбасу. Скарги стосуються порушення права на життя, вчинення тортур, обмеження свободи пересування. Ці заяви відносяться як до представників українських збройних формувань, так і військослужбовців інших держав та утворень.
Також розгляду в ЄСПЛ чекають питання дискримінації внутрішніх переселенців та захисту права власності (позови стосовно завдання шкоди майну стосуються як України, так і Росії).
Так як П.Пушкар не може давати конкретних порад щодо розгляду справ у ЄСПЛ, він звертає увагу юристів не необхідність дотримання вимог інструкції щодо подачі заяв до Суду. Попри бажання написати більше він радить все-таки не порушувати вимогу щодо 20 сторінок формуляра. “Якщо є бажання подати більше інформації, то це можна зробити за допомогою додаткових матеріалів до заяви”, - відзначає юрист.
Саму ж скаргу слід формулювати стисло з посиланнями на практику ЄСПЛ, особливо ту, що стосується України.