Інститут корпоративного договору не буде сприйнятий, - юрист

Нещодавно на сайті Мінекономрозвитку оприлюднили проект закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Розробник, яким є міністерство, стверджує, що проект приводить законодавство у відповідність з нормами ЄС.

Пропоновані цим проектом новели виданню «Закон і Бізнес» прокоментувала юрист АО «НацинаРачук»Ірина Павич:

- Кабінетом Міністрів України ще у 2013 році було схвалено Концепцію проекту Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка констатує проблему невідповідності регулювання діяльності таких товариств сучасним вимогам, зокрема, неврегульованість і незахищеність прав учасників (засновників), слабкий контроль за діяльністю виконавчого органу, відсутність ефективних важелів впливу для притягнення до відповідальності такого органу учасниками, проблеми розпорядження частками шляхом їх поділу, виходу учасника із товариства, збільшення, зменшення статутного капіталу тощо. Оскільки організаційно-правова форма ТОВ є найбільш поширеною серед власників бізнесу,такі недоліки призводять до виникнення численних корпоративних конфліктів, незаконних маніпуляцій із набуттям контролю над товариством та вилученням його активів, що в кінцевому результаті призводить до зниження темпів розвитку підприємництва, а також, уповільнює інвестиційні процеси.

Ефективне нормативне врегулювання існуючих проблем діяльності ТОВ і ТДВ є доволі актуальним, і в основі його вирішення має стати принцип, згідно з яким реальні проблеми практики функціонування товариств повинні диктувати законотворчість і узгоджуватися з процедурними та організаційними моментами порядку державної реєстрації юридичних осіб, нормами податкового та бухгалтерського обліку, не допускати порушень майнових прав учасників та бути доступним для розуміння і втілення в життя.

Запропонований проект закріплює деякі принципово нові підходи до діяльності товариств. Позитивними серед яких є ідеї впровадження підвищеної відповідальності виконавчого органу товариства, закріплення порядку його призначення, включення додаткових підстав припинення повноважень; забезпечення доступу учасників до документів, які стосуються фінансової діяльності товариства;запровадження інституту наглядової ради; механізму обов’язкового викупу частки учасника, у випадку принципової незгоди останнього із рішенням, прийнятим загальними зборами учасників щодо вчинення значних правочинів чи правочинів із заінтересованістю; обов’язку збереження документів товариства; передбачення механізмів недопущення розголошення і використання комерційної таємниці та конфіденційної інформації щодо діяльності конкретного товариства.

Включення інституту корпоративного договору в сучасний правовий простір є передчасним, в силу його недостатнього опрацювання і врегулювання, що неминуче викличе несприйняття і нестиме ризикпорушенняпринципів цивільного права, обмеження прав учасників на добровільне прийняття рішень із управління товариством. Також неоднозначними є положення про заставу частки учасника товариства, адже вонипрямо суперечать положенням цивільного законодавства в частині недопущення несення відповідальності товариством за особистими зобов’язаннями учасників.

Відсутнє регулювання питань статусу осіб, які можуть вчиняти дії від імені товариства без довіреності, прав власності на вклади учасників товариства, порядку визначення загального розміру статутного капіталу, незрозумілим є порядок та сторони укладення відплатного договору про набуття товариством частки у власному капіталі та ін. Подекуди нелогічними є назви статей, має місце дублювання деяких положень, розуміння проекту ускладнюється включенням до його тексту численних оціночних понять. Недопустимим є  покладення на учасниківта на товариство необґрунтованого матеріального обтяження у вигляді обов’язку нотаріально засвідчувати прийняття ними рішеньпри реалізації законних прав на управління товариством. Проект не вносить ясності у процедуру внесення учасниками вкладів до статутного капіталу, виплати часток при виході,визначення їх вартості, відчуження часток,  набуття  правонаступником право на частку та згода учасників на вступ до товариства, інших змін часток учасників у статутному капіталі. Законопроект потребує більш детального опрацювання та узгодження його положень із експертами, а також із представниками бізнесу, чиїх прав та інтересів він стосується найбільше.