Реформа зі ступенем

За що науковці критикують ініціативу щодо скасування ГК і чому наполягають на його перейменуванні

Можлива ліквідація Господарського кодексу викликає багато запитань і майже не дає відповідей. Невідомо, які наслідки це матиме для держави. За таких умов науковці закликають до об’єднання зусиль для того, щоб підготувати власні пропозиції, спираючись на численні напрацювання попередніх років.

«Карфаген має бути зруйнований»

Тільки-но почала забуватись, так і не реалізувавшись, ініціатива Мін’юсту щодо ліквідації господарських судів, як відомство виступило з іншою пропозицією — позбутися ГК.

Кодекс «звинувачують» за низкою пунктів. Зокрема, як зазначив міністр юстиції Павло Петренко, дублювання положень кодексу в інших законодавчих актах призводить до труднощів у визначенні суду, який має розглядати позов. Також у відомстві вважають, що документ є рудиментом радянських часів, погіршує інвестиційний клімат і навіть призводить до корупційних зловживань.

Для того щоб підготувати обгрунтовану відповідь на закиди міністерства, у Вищому господарському суді вирішили провести круглий стіл та дати можливість висловитися із цього питання науковцям. «Зіграти на чужому полі» наважився і заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов, який за кілька днів до цього головував на засіданні робочої групи з питань скасування ГК. Як стало зрозуміло з його виступу, у міністерстві зі своїм баченням долі кодексу вже визначились.

Загалом план робочої групи такий: проаналізувати ГК і виявити норми, існування яких не має юридичного та економічного сенсу, а потім розробити проект щодо перенесення «доцільних» норм до інших законодавчих актів.

С.Петухов виключає, що під час діяльності робочої групи з’ясуються певні факти, які змусять її членів відмовитися від своєї позиції. «Будь-яке дописування кодексу не приведе до реальної уніфікації законодавства, зміни розуміння того, як має регулюватись комерційна діяльність. Це наша ідеологія», — наголосив заступник міністра.

Таку однозначну позицію дехто з противників кодексу характеризує навіть формулою «Карфаген має бути зруйнований, а ГК — скасований».Разом з тим С.Петухов зізнається, що вітає підготовку й будь-яких інших альтернативних пропозицій, та не впевнений, що парламент врешті-решт погодиться з напрацюваннями міністерства. «Це питання, які мають вирішуватися на найвищому політичному рівні. Чия концепція буде правильною — стане зрозуміло пізніше», — зауважив він.

Затягувати із проведенням реформи в Мін’юсті не бажають, припускаючи, що остаточний проект з’явиться в парламенті ще до кінця року.

Насолити бізнесу

Необхідність удосконалення законодавства визнають і науковці. «Сучасний стан економіки, виклики, які виникають перед суспільством, вимагають суттєвих змін у всіх галузях законодавства. І найбільш гостро ці виклики стоять у сфері господарювання», — наголосила під час круглого столу декан юридичного факультету Донецького національного університету Антоніна Бобкова.

Водночас науковцям не зрозуміла поспішність і радикальність, з якими підходять у Мін’юсті до перетворень. Насамперед тому, що ніхто не може спрогнозувати, якими будуть наслідки новацій.

Завідувач кафедри господарського права Київського національного університету ім.Т.Шевченка Валентин Щербина нагадав, що після того, як римляни захопили Карфаген, вони розсипали на його землях 400 возів із сіллю, щоб там більше нічого не росло. Таким чином, натякнув науковець, і після ліквідації ГК для розвитку бізнесу можуть бути створені подібні умови.

Негативні наслідки для підприємництва прогнозує і директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України Володимир Устименко. «Сьогоднішній стан в економіці можна вважати критичним. Багато в чому це результат відсутності чіткої економічної політики, якої вимагають усі бізнес-кола країни», — наголосив він. За його словами, господарське законодавство — найбільше за обсяг урегульованих ним спеціальних відносин, а кодекс ухвалювався як систематизувальний документ у час, коли надто поспішне прийняття нових актів призводило до плутанини в регулюванні підприємницьких відносин. «Руйнування правової системи і правил гри в економіці — хибний шлях», — підкреслив науковець.

«Великого розуму, щоб ліквідувати, не треба. Тут все зрозуміло. А ось створити щось і замінити ним наявне — досить непросто», — підтримав таку позицію і професор кафедри міжнародного приватного права КНУ Василь Кисіль.

Континентальна традиція

Про необхідність збереження ГК, на думку науковців, свідчить і досвід європейських країн. Зокрема, комерційні або торговельні кодекси традиційно застосовуються у Франції, Німеччині. До того ж багато держав останнім часом пішли шляхом кодифікації. Впродовж 25 років комерційні кодекси були прийняті в Словаччині, Чехії, Латвії, Бельгії. А Франція у 2000-х оновила свій торговельний кодекс, ухвалений ще на початку ХІХ ст.

Водночас противники ГК указують, що низка країн у минулому столітті відмовилася від своїх комерційних кодексів, зокрема Італія та Португалія. Водночас В.Щербина звернув увагу на те, коли саме було запроваджено ці зміни: в Італії — у 1942 р., а в Португалії — в 1966 р. Тобто коли при владі перебували режими Муссоліні та Салазара. Тому науковець сумнівається, що Україні варто брати приклад саме з них.

Та й предмет регулювання ГК, на думку учасників круглого столу, не йде врозріз зі світовими традиціями. «Противники кодексу вказують на те, що він передбачає планування. Але ж всі розвинені країни світу, в тому числі США і Японія, застосовують цей механізм. Кодексу закидають підтримку державної власності. Але з таким підходом найбільш радянська країна Європи — це Франція, яка має величезну частку такої власності», — наголосив В.Устименко.

Вироблення власної позиції

Хоча в наукових колах і наполягають на збереженні кодексу, разом з тим визнають, що до нього необхідно вносити зміни. А.Бобкова переконана, що є проблеми, які потрібно розв’язувати терміново.

За її словами, після ухвалення ГК науковці висунули сотні ініціатив, спрямованих на його вдосконалення, але ніхто не займався їхньою систематизацією. «Якби хтось опрацював ці пропозиції, ми мали б інший кодекс і сьогодні було б менше претензій до нього і в бізнесу, і в суддів, і, можливо, в тих, хто намагається його ліквідувати», — наголосила А.Бобкова.

На її думку, ініціативу щодо перетворення законодавства науковці мали б узяти на себе, об’єднавшись із суддями, які знають практику застосування норм. Саме такий підхід і дозволив би концептуалізувати попередні напрацювання. Такої думки дотримується і декан юридичного факультету КНУ Іван Гриценко, який уважає, що традиційно законодавчі зміни спиралися саме на науковців, але зараз ця практика почала забуватись.

На необхідності змін наголосила й завідувачка кафедри інтелектуальної власності КНУ Олена Орлюк. Вона переконана, що ГК має наближатися до своїх європейських аналогів, зокрема за назвою. «Я за концепцію комерційного кодексу, доки ж він називатиметься господарським, всіх нас звинувачуватимуть у рудиментності», — підкреслила вона. Так само і В.Щербина зауважив, що господарське законодавство має «комерціалізуватись».

Водночас як науковці, так і представники Мін’юсту можуть стикнутися з однією і тією ж проблемою. Як відзначив С.Петухов, коли проект потрапить до парламенту, на нього почнуть активно впливати лобісти. І який це матиме результат, заступник міністра не може прогнозувати.

Те саме горнило перетворень, очевидно, очікуватиме ініціативу науковців. Та й терпіння у вітчизняних політиків може вистачити лише на те, аби щось зламати, а не впродовж років клопітливо відшліфовувати ініціативу. Тому навіть якщо науковці зуміють організувати власну робочу групу, їхні напрацювання стануть у пригоді лише в майбутньому.