Голова Вінницького апеляційного адмінсуду В.Кузьмишин:

«Доступ до правосуддя вимагає зняття зайвих бар’єрів перед нашими послугами»

Про авторитет правосуддя в державі можна зробити висновок хоча б з того, в яких будівлях розташовані установи третьої гілки влади. Тож не випадково поруч з королівськими палацами в багатьох європейських столицях та великих містах споруджувалися й палаци правосуддя. Коли ж до правосуддя ставились як до карального інструменту, то поруч із помпезними міськкомами та обкомами з’являлися похмурі приземлені квадрати, до яких у пересічного громадянина не виникало бажання потрапити. Вони-то переважно й дістались у спадок українській Феміді. Тож поява кожної новобудови для судів засвідчує зміну ставлення держави до юстиції. Як стало відомо «ЗіБ», найближчим часом справить входини й Вінницький апеляційний адміністративний суд. Відреставрована будівля колишнього готелю «Савой» по праву може претендувати на назву «палац правосуддя». Про історію цієї архітектурної пам’ятки та критерії, за якими обиралося нове місце розташування, нашому кореспондентові розповів голова ВААС Віталій Кузьмишин.

— Віталію Миколайовичу, чому саме цю будівлю було обрано для розміщення суду?

— На часі важливим є розвиток конструктивних взаємин громадян та органів державної влади, про що свідчать тисячі справ, які надходять до адміністративних судів. А тому останні повинні бути відкритими та доступними для громадян. Водночас доступ до правосуддя вимагає зняття зайвих бар’єрів перед нашими послугами: як економічних і процесуальних, так і географічних. Не є таємницею, що задля виведення державних послуг на відкритий простір у розвинених та соціально спрямованих країнах інституції державного значення розташовані в центрах міст, і це є стандартом.

Під час визначення будівлі для розміщення суду ми перш за все орієнтувалися на те, щоб забезпечити зручне розташування установи, щоб кожен громадянин з легкістю міг потрапити до неї з будь-якого куточка міста. І цей критерій є надзвичайно важливим, адже ВААС захищає права громадян трьох областей (Вінницької, Хмельницької та Чернівецької).

Тому з огляду на вимоги часу Вінницька обласна рада рішенням від 30.06.2012 №1072 за клопотанням Вищого адміністративного суду передала будівлю колишнього готелю «Савой» в оренду для розміщення ВААС.

— У такого старовинного будинку обов’язково має бути багата історія. Що відомо про його зведення?

— Відповідаючи на це запитання, процитую слова одного з мудреців: «Не збудувати високої споруди без глибокого фундаменту». Тому я, як свідомий громадянин та особа, котра любить своє місто, звичайно цікавлюся його історією, а тим паче історією таких визначних пам’яток.

Будівництво «Савою» було розпочато в 1912 році коштом та на землі купця, почесного громадянина Вінниці Бериша Лехтмана на розі Миколаїв­ського проспекту (нині — вул. Соборна) та вул. Богдана Хмельницького (нині — вул. Козицького). «Савой» став першою 6-поверховою будівлею нашого міста. Крім цього, в новому готелі вперше у Вінниці з’явились електроосвітлення й електричний ліфт, центральне водопостачання, зокрема подання гарячої води. Також почала діяти каналізація, асфальтом було вкрито ділянку тротуару перед головним входом, прикрашеним двома мармуровими левами. Первинне забарвлення готелю — колір слонової кістки.

Архітекторами будівлі, ймовірно, були Григорій Артинов та Мойсей Ваксман. Автором чудових ескізів оздоблення та розпису ресторану на другому поверсі вважають вітчизняного зодчого, творця українського архітектурного модерну Василя Кричевського. Готель був збудований у загальній стилістичній ідеї модерн з елементами необароко. Будівля настільки вдало вписана в центральну вулицю міста, що й досі залишається її домінантою.

— Які визначні історичні події відбувались у цьому приміщенні?

— Безумовно, будівля є не лише однією з найцінніших пам’яток архітектури Подільського краю, а й, так би мовити, літописом, який береже у своїх стінах 100-літню минувшину. «Савой» був свідком засідань першого Уряду Української Народної Республіки на чолі з Володимиром Винниченком. Окрім того, у 1919 році робочий кабінет у будівлі отримав новий міністр юстиції та заступник голови Ради Народних Міністрів Дмитро Маркович — відомий юрист, письменник та активіст кооперативного руху. Він енергійно приступив до законотворчої діяльності та впорядкування правових засад громадянського суспільства. Було прийнято низку законів, зокрема про утворення Найвищого суду УНР, що складався з трьох департаментів (адміністративного, цивільного та карного), голови яких підпорядковувалися найвищому судді.

Таким чином, беручи до уваги історичні факти, можна зробити вис­новок, що в приміщенні «Савою» ще в період УНР було зроблено перші кроки до започаткування адміністративного судочинства в Україні. І, безперечно, досить символічним і знаковим є той факт, що майже через 100 років саме тут буде продовжено розвиток адміністративної юстиції.

— У цьому році будівлі виповнюється 100 років. Чи відзначали вінничани та суд цю дату?

— Так, ми не могли оминути увагою цю подію, і 28 вересня у ВААС відбувся історико-презентаційний вечір «Савой»: відновлюємо разом». Метою заходу було згадати історію однієї з найцінніших пам’яток архітектури, одного з неофіційних символів та ідентифікаторів Вінниці — колишнього готелю «Савой».

На вечір були запрошені представники спільноти «Історія Вінниці», краєзнавці, представники творчої інтелігенції міста, судді та працівники апарату окружного та апеляційного адміністративних судів. Завдяки молодим науковцям — магістранту Інституту історії, етнології та права ВДПУ ім. М.Коцюбинського Олександру Федоришину та викладачу Вінницького училища культури і мис­тецтв ім. М.Д.Леонтовича Назарію Давидовському — гості здійснили захопливу подорож вуличками міста та побачили колоритне минуле будівлі через дотик до важливих подій та осіб ХХ ст. Краєзнавці ознайомили присутніх з історією будівлі від років її зведення до наших днів, проаналізували особливості першої 6-поверхової споруди Вінниці, озвучили чимало спогадів видатних людей тих часів, зокрема таких як: Олександр Кошиць, Олексій Брусилов, Віктор Приходько, Симон Петлюра, Олександр Бируля — та звернули увагу на архітектурну цінність «Савою».

Натхненна розповідь членів «Історії Вінниці» супроводжувалася цікавими звуковими записами й відеосюжетами. Крім того, було продемонстровано ексклюзивні фото будівлі різних часів.

У ході вечора відбулося нагородження почесними грамотами Він­ницького апеляційного адміністративного суду осіб, які зробили вагомий внесок у відновлення та збереження історичної спадщини Він­нич­чини — готелю «Савой», а тепер — бу­дин­ку ВААС.

— Реставрація пам’ятки — досить складна справа, яка потребує дослідження архітектурних особливостей споруди, історичних фактів побудови тощо. Чи враховано вами як новими господарями всі ці особливості?

— Ми глибоко пишаємося таким надбанням, а тому сумлінно підійшли до процесу відтворення архітектурної пам’ятки. До початку реконструкції протягом року здійснено масштабну роботу та проведено грунтовні дослідження не тільки архітекторами, а й істориками-краєзнавцями. Крім того, ВААС проаналізував та врахував усі побажання, висловлені у спеціально створеній рубриці на веб-сайті суду, куди всі небайдужі до свого міста та реставрації пам’ятки місцевого значення могли надсилати історичні матеріали задля максимального відновлення первісного екстер’єру та інтер’єру будівлі. Також неодноразово проводилися тематичні зустрічі з метою обговорення пропозицій творчої інтелігенції міста щодо відновлення приміщення.

— Як бачимо, дійсно проведено масштабну роботу задля реставрації будівлі. Проте залишається відкритим питання щодо її внутрішньої реконструкції.

— Звичайно, приміщення судів з огляду на специфіку їх діяльності мають певні особливості, але це аж ніяк не вплине на процес відновлення будівлі, оскільки збереження історичної окраси міста має першочергове значення.

— А що для вас як для жителя Вінниці є відновлення цієї будівлі?

— Не буду приховувати свого захоплення від того, що після багатьох років забуття «Савой» професійно реставрується та ще довгі роки радуватиме очі вінничан і гостей міста. У Вінницькому апеляційному адміністративному суді переконані, що ця споруда є дійсно перлиною обласного центру та заслуговує на гідне повернення.

Зауважу, що суд — достойна установа для розміщення її в будинку колишнього українського Уряду, в кам’яниці, що має історичну та архітектурну цінність. Розмістивши в такій величній споруді суд, держава демонструє перед суспільством своє прагнення підтримати та вивести на світовий рівень інституції, які покликані стати на захист прав і свобод громадян, що викарбовано червоними літерами в Основному Законі.

Після реставрації приміщення вінничани зможуть пишатися справжнім палацом правосуддя у своєму місті.