Зміни на правових горизонтах

Андрій Портнов: «Не виникає жодного питання, яке б могло поставити під сумнів набрання чинності КПК 19 листопада»

За останні два роки в правовій системі України відбулося чимало змін. Асоціація правників України вирішила провести перше «узагальнення» результатів розпочатої у 2010-му реформи та поговорити про майбутнє судочинства, адвокатури та прокуратури. Для цього 4 жовтня АПУ організувала І судовий форум, на якому під одним дахом зібралися володарі мантій, юристи, представники правоохоронних органів та науковці. Тон дискусії задав радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов, який розповів про останні законодавчі ініціативи та подальші реформаторські кроки.

Конституційні зміни

Майже 3 роки тому одним із голов­них питань, яке потребувало негайного вирішення, було проведення змін у судовій системі. У 2010 р. розглядалося дві основні стратегії реформування. За словами А.Портнова, європейські експерти, міжнародні організації рекомендували нашій державі спочатку провести конституційну реформу (адже низка питань, які стосуються третьої гілки влади, врегульована Основним Законом), а потім приймати відповідні правові акти.

«Експерти вважають, і ми так вважаємо, що один закон «Про судоустрій і статус суддів» не може врегулювати всі проблеми судочинства. У зв’язку з тим, що внесення змін до Конституції — довгий шлях, було прийнято рішення спочатку врегулювати окремі питання законом, а потім проводити конституційну реформу», — зауважив радник глави держави.

За його словами, у законі «Про судоустрій і статус суддів» враховано більше половини рекомендацій європейських експертів. «Сьогодні (4 жовтня. — Авт.) Конституційній асамблеї будуть передані пропозиції щодо внесення змін до Основного Закону, а саме — розділу «Правосуддя». У документі будуть ураховані рекомендації Венеціанської комісії, Ради Європи, пов’язані з новим формуванням основних інститутів державної влади у сфері правосуддя. Перш за все нас очікує новий порядок формування Вищої ради юстиції», — розповів А.Портнов.

Автор законопроекту про внесення змін до Конституції — Президент. Зокрема, пропонується, аби більшість членів ВРЮ становили судді, яких обиратимуть їхні ж колеги: 12 своїх представників до ВРЮ делегуватиме з’їзд суддів, а 3 входитимуть за посадами — очільники Конституційного та Верховного судів, а також Ради суддів. Тобто 15 із 20 членів ВРЮ будуть судді.

«Наступна позиція — це повне відсторонення парламенту та інших політичних органів від процесу призначення або обрання суддів на поса-ди», — повідомив Андрій Володимирович. Так, за його словами, пропонується скасувати інститут першого призначення на посаду суддів строком на 5 років і відразу робити це безстроково. «Відповідне рішення прийматиме Вища кваліфікаційна комісія в тому порядку, в якому вона сьогодні вже працює. Це — проведення тестування, кваліфікаційного іспиту, застосування конкурсних принципів. Далі — Вища рада юстиції, у складі якої повинна бути більшість суддів. Після цього Президент підписуватиме акт, що має виключно церемоніальний характер», — заявив радник глави держави.

Також пропонується відсторонити Верховну Раду від процесу. «Сьогодні парламент дає згоду на притягнення судді до кримінальної відповідальності. Це повноваження передається дисциплінарно-кваліфікаційним органам: ВККС та ВРЮ», — підкреслив А.Портнов.

Також є намір підняти віковий ценз для охочих одягти мантію з 25 до 30 років. Крім того, судді зможуть перебувати на своїх посадах до досягнення не 65, а 70 років.

Слово — за КПК

«Ми продовжуємо вносити зміни до процесуального законодавства», — розпочав розповідати про ще один реформаторський крок Андрій Володимирович. За його словами, нині Україна готується до запровадження Кримінального процесуального кодексу, який набере чинності 19 листопада. Радник Президента не виключає, що проблеми із застосуванням цього акта будуть, адже всьому новому потрібен час на адаптацію.

«Сьогодні всі, до кого звернувся глава держави з метою імплементації КПК, практично виконали завдання, поставлені перед ними. Наприклад, Державна судова адміністрація закінчила перемовини з місцевими органами влади щодо формування інституту присяжних. Передбачено й фінансування. Хоч і не на належному рівні, та на достатньому для реалізації відповідних заходів», — зазначив А.Портнов.

Нагадаємо: 5 липня поточного року Віктор Янукович підписав доручення «Щодо невідкладних заходів, пов’язаних із прийняттям Кримінального процесуального кодексу». Так, главі Уряду, зокрема, доручено забезпечити в установленому порядку фінансування відповідно до обгрунтованих потреб цілого ряду заходів. Очільникові судової адміністрації запропоновано забезпечити звернення теруправлінь ДСАУ з поданнями до відповідних місцевих рад щодо формування й затвердження списків присяжних відповідно до вимог закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Не виникає жодного питання, яке б могло поставити під сумнів набрання чинності КПК 19 листопада. Не виникає й питання про перенесення в часі набрання чинності кодексом», — запевнив Андрій Володимирович.

Про адвокатів і превентивний механізм

Оновлення зазнала й українська адвокатура: 15 серпня почав діяти закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». «Але документ не запрацював у повному обсязі, бо ще не сформовані органи адвокатського самоврядування. Ми спостерігаємо за цим процесом збоку, не будемо на нього впливати, але те, що сьогодні відбувається з формуванням органів адвокатського самоврядування, виходить за межі стратегії, визначеної Президентом і парламентом у законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який пройшов міжнародну експертизу», — зауважив радник глави держави.

Також він, користуючись тим, що на форумі зібралося багато адвокатів, закликав найбільш досвідчених, активних правників узяти участь у формуванні органів адвокатського самоврядування та змінити владу в адвокатурі. «Ті, хто сьогодні там працює, відстали від життя на десятки років. Нові, молоді люди повинні прийти та очолити ці органи», — зауважив А.Портнов.

За його словами, закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазнає бичування. «Є критика конструктивна, і ми в подальшому її враховуватимемо. А є й неконструктивна. Відразу скажу: потрібно припинити боротьбу за те, щоб адвокат був звільнений від оподаткування. Для цієї професії не передбачені пільги. Я це говорю як людина, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяль­ністю», — наголосив радник Президента. Також він нагадав, що 2 жовтня Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» щодо національного превентивного механізму».

Основним завданням зазначеного механізму є здійснення регулярних відвідувань незалежним органом місць тримання осіб з метою недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. І йдеться не тільки про місця відбування покарання чи попереднього ув’язнення. Це стосується всіх місць, які особа не може залишити за власним бажанням. Ураховуючи схожість функцій, наявність штату кваліфікованих працівників та значний досвід правозахисної діяльності, виконання функцій запобігання неподобствам покладається на омбудсмена.

Прокурори — без приписів і протестів

На думку А.Портнова, найбільш дискусійним сьогодні є питання реформування прокуратури. Недавно були внесені зміни до закону «Про прокуратуру», які набудуть чинності 1 грудня. Так, скасовуються повноваження прокурора щодо видання обов’язкових для виконання актів реагування. Також установлений єдиний акт такого роду — подання. Заборонено проведення прокурорської перевірки за заявами та зверненнями фізичних і юридичних осіб (крім тих повідомлень, в яких ідеться про злочин) до їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або ж неприйняття ними у встановлені строки рішень із порушених питань.

«Прийняття цього закону — крок уперед. Європейські структури критикують нас, що ми не направили цей акт на експертизу до міжнародних інституцій. У парламенті 10 тис. проектів законів, і ми не можемо всі направити до європейських установ, адже тоді останні автоматично стають верхньою палатою українського парламенту. Не можемо ускладнювати цей процес», — зазначив А.Портнов. Він пояснив, що найбільш серйозні реформи проходять європейську експертизу, і новий закон про прокуратуру обов’язково її пройде.

А сьогодні, зауважив Андрій Володимирович, крок за кроком повноваження органів прокуратури зменшуються. Він нагадав, що в липні 2012-го набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів». Відповідно до цього акта прокурори практично повністю позбавлені права проводити перевірки, вносити подання та пропозиції до ВККС щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та до ВРЮ — щодо звільнення їх за порушення присяги.

Плани на майбутнє

Також А.Портнов розповів, які зміни незабаром чекають правову систему нашої держави: сьогодні йде робота над законопроектом про Державне бюро розслідувань. Новий КПК передбачає наявність такого органу, який розслідуватиме справи щодо співробітників міліції, СБУ, прокурорів, суддів і високопоставлених посадових осіб.

На часі й реформування законодавства про адміністративні правопорушення та введення в обіг такого поняття, як «кримінальний проступок». Нагадаємо, що в травні цього року згідно з розпорядженням Президента було створено відповідну робочу групу, яка розробляє пропозиції стосовно проектів кодексу про адміністративні проступки, закону про кримінальні проступки та відповідних змін до Кримінального кодексу.

Що ж, чекатимемо наступних реформаторських кроків.