Закон і Бізнес


Реформа стягнень

Система примусового виконання рішень. Що корисного для України?


Україні буде корисний досвід Болгарії в питанні реформування системи виконання судових рішень.

№49 (1243) 05.12—11.12.2015
СЕРГІЙ ШКЛЯР, заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби
5462

Не тільки Україна, а й країни Східної Європи свого часу постали перед необхідністю реформування системи виконання судових рішень. Хіба що така перебудова у них відбулася значно раніше. Про те, з якими проблемами вони стикалися на цьому шляху і як Україні уникнути помилок, дізналася делегація представників Міністерства юстиції і парламентарів найбільших фракцій, що відвідала Болгарію.


Труднощі запровадження

Цей візит відбувся в рамках доопрацювання відповідних проектів законів за підтримки проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні». Під час зустрічей, зокрема з представниками міністерства юстиції Болгарії, державної виконавчої служби, приватними виконавцями, омбудсменом, експертами та представниками неурядових організацій, а також з колишніми парламентарями та ідеологами аналогічної реформи, детально вивчалася структура системи примусового виконання рішень. Окрема увага приділялася як вивченню позитивних змін, так і помилкам та негативним моментам, які проявилися під час впровадження нової системи.

Більшість учасників з болгарської сторони визнали, що реформа була незворотною, та підтримали шлях, обраний Україною. При цьому відзначалися схожість ситуації напередодні реформи, коли стан виконання рішень був незадовільним, а вдосконалення та перебудова державної системи потребували значних фінансових та часових ресурсів.

Особливу увагу української делегації привернуло обговорення негативних моментів реформи. Втім, з’ясувалося, що досить дієві запобіжні механізми вже враховані в законопроектах: «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (№2506а), «Про виконавче провадження» (№2507а), які плануються до розгляду парламентом у другому читанні найближчим часом.

Найціннішим результатом візиту стала можливість побачити на власні очі, що така система вдало працює і, відповідно, може бути запроваджена в Україні з урахуванням існуючих реалій.

Що запам’яталося особливо і що, як на мене, заслуговує на увагу.

400 виконавців

Реформа в Болгарії була започаткована 10 років тому. Раніше в цій країні виконанням судових рішень займалися лише державні виконавці.

Наразі статистика така: 150 приватних виконавців мають 220000 виконавчих проваджень на рік, а 250 державних виконавців обслуговують лише 20000 виконавчих проваджень (населення Болгарії становить понад 7 млн осіб). І це при тому, що, на відміну від України, державні судові виконавці Болгарії мають доволі пристойну заробітну плату: 90% від зарплати судді суду першої інстанції. І, між іншим, цей досвід, на мою думку, варто впровадити і в Україні, якщо прагнемо створити чесну конкуренцію між державними й приватними виконавцями.

Кількість скарг на дії приватних судових виконавців відносно невелика — 57 на рік! Прикметно, що всі скарги на рішення державних і приватних судових виконавців, нотаріусів, робітників пенітенціарної службі розглядають лише 10 інспекторів міністерства юстиції.

Як державні, так і приватні виконавці призначаються за результатами конкурсу міністром юстиції. Хоча прикріплені державні виконавці, зокрема й за бюджетними видатками (мається на увазі отримання заробітної плати), до судів.

У Болгарії існують виконавчі округи: один приватний виконавець призначається з розрахунку на 30000 жителів. Питання утворення округів, як на мене, є доволі дискусійним, проте в Болгарії вони існують. Крім того, там досі є округи, в яких з тих чи інших причин немає приватних виконавців.

Обмеження для виконавців

Приватні виконавці мають право займатися всіма категоріями проваджень, включаючи ті, за якими відбувається стягнення з держави, держпідприємств, органів місцевого самоврядування, а державні таких прав не мають. Логіка болгарських експертів полягала в тому, що держвиконавець не може стягувати з держави, оскільки сам є держслужбовцем, отже, виникає конфлікт інтересів.

Нагадаю: в наших законопроектах (і я вважаю це правильним) передбачено, що перехідний період стягнення з держави і на користь держави здійснюють державні виконавці. Також за ними залишено такі категорії виконавчих проваджень, як передання дитини, вселення і виселення фізичних осіб. Хоча в Болгарії цим можуть займатися й приватні виконавці.

На відміну від України, в Болгарії не існує мораторіїв на виконання тих чи інших судових рішень.

Зарплата і тарифи

Першими приватними судовими виконавцями в Болгарії стали колишні державні виконавці (звісно, ті, що зголосилися), без іспитів, стажування, навчання. Крім того, всім при переході в приватну сферу було виплачено певну винагороду: одна місячна заробітна плата за кожен повний відпрацьований рік держвиконавцем.

Кожен приватний виконавець має обов’язкове страхування. Наприклад, за страховий поліс на суму €700000 на рік сплачується внесок у розмірі приблизно €3000.

Болгарські колеги звертали увагу на те, що в країні має існувати одна самоврядна організація приватних виконавців (у них це палата), і кожен з керівників палати може займати посаду, на яку його обрали, лише один термін (хоча вони тут припустилися певних помилок, які зараз визнають).

Вчинення всіх виконавчих дій у Болгарії повністю тарифіковано. Ставки затверджуються компетентним органом державної влади. Виконавчий збір за роботу держвиконавців становить 10%. Приватні виконавці мають право на додаткову винагороду, а також можуть залучати помічників, уключаючи бухгалтерів, юристів тощо.

Перевіряти діяльність виконавців може як Мін’юст, так і палата (приватних). До речі, однією з форм дисциплінарного стягнення, яку може накладати міністерство, є штраф, що може сягати €5000.

Приватні виконавці в установлені терміни звітують перед Мін’юстом про стан розгляду проваджень, що перебувають у них.

***

Ця реформа в Болгарії вважається однією з найкращих у цій сфері, хоча вона постійно вдосконалюється й доопрацьовується (останні 10 років). Тому Україні, на моє переконання, не варто боятися чогось нового, потрібно впроваджувати нові дієві механізми. Врешті-решт позитивний досвід держвиконавців на своєму прикладі може підтвердити не лише Болгарія.