Володимир Кравчук

Добір суддів: геть корупцію! Або казус останнього дня

З 14 травня 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України в новому «постмайданівському» складі проводить свій перший добір суддів. Одне з перших серйозних випробувань для Комісії, кредом якої стало гасло «Геть корупцію!»

Дійсно, спостерігаючи за попередніми доборами на підставі Закону «Про судоустрій і статус суддів України» від 07.07.2010 р., було відчуття, що остаточні результати можуть корегуватися в ручному режимі.

Закритий список, можливість переподачі заяв, відсутність громадського контролю та прозорості – все це активно виливалось на форуми звинуваченнями у корупції. Чув різні плітки, але фактів не знаю. Відомо лише, що за наслідками добору є декілька кримінальних проваджень.

Чи вдалось Комісії організувати добір «вперше-суддів» «по-новому»?

Основним документом, який регулює процедуру є «Умови проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду загальної юрисдикції серед кандидатів на посаду судді вперше, зарахованих до резерву на заміщення вакантних посад суддів» (надалі – «Умови»).

І що там нового?

1. Рейтинговий аспект

На відміну від попередніх доборів, усіх кандидатів на посади розділено на 4 групи, залежно від кількості набраних балів, які подають заяви окремо:

• кандидати, які відповідно до рейтингового списку мають від 97 до 75 балів включно подають заяву в період з 18 по 22 травня 2015 року;

• кандидати, які мають від 74,5 до 70 балів - з 25 по 29 травня 2015 року;

• кандидати, які мають від 69,5 до 65 балів - з 02 по 05 червня 2015 року;

• кандидати, які мають від 64,5 до 60 балів - з 08 по 12 червня 2015 року.

Принцип зрозумілий: хто має більше балів – обирає першим!

Справедливо? Гадаю, так! Ідея рейтингу саме в цьому і полягає.

Але!

Фактично отримали 4 міні-конкурси: відмінників, хорошистів, трійочників і прохідних.

Кожна наступна група обирає з того, що залишилось.

Звісно, відмінники претендують на найцікавіші вакансії: Київ, обласні центри, спеціалізовані суди. Тож залишається те, що «не сподобалось» кращим.

На мою думку, цю загалом правильну ідею можна розвинути. Замість розподілу «здобувачів» на групи, доцільно було б подавати заяви послідовно: згідно з рейтингом. Отже, хто має найвищий бал, обирає першим з Усіх вакансій. Другий – з того, що не обрав № 1, третій – з того, що залишилось після № 1 і № 2 і так далі, допоки залишаються вільні вакансії. Очевидно, що на місце, обране № 1, ніхто не може претендувати. Такий підхід можливий за умови повної відкритості у реальному режимі та забезпеченні принципу послідовності вибору: один за одним згідно рейтингу. Можна було б зібрати усіх кандидатів, які зголосились до конкурсу, в один день і визначитись послідовно по рейтинговій черзі.

2. Безвідклична заява

Умови передбачають, що кандидат подає одну заяву про участь у конкурсі для заміщення однієї вакантної посади судді незалежно від спеціалізації суду. У межах конкурсу відкликання заяви кандидатом для подання іншої заяви про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді іншого місцевого суду не допускається (пункт 5).

Це правильно! Це серйозно!

Але!

Якщо кандидат знає, що на «його» місце подав заяву Той, Хто Має Більше Балів, то чому він не може «зняти» свою кандидатуру і подати її в інший суд?

Можемо уявити, що в групі відмінників кандидат № 1 подає заяву останнім. І, як навмисно, на вакансію, на яку подав заяву кандидат № 2. Що маємо? Кандидат № 2 пролітає! Він не може ні переподати заяву, ні взяти участь у конкурсі хорошистів. Справедливо?

3. Оприлюднення заяв

Умови передбачають, що інформація щодо подання заяви про участь у конкурсі кожним кандидатом на зайняття конкретної вакантної посади судді оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії (пункт 6).

Дуже правильний підхід!

Але!

До чого він спонукає? До того, що найвигідніше подавати заяви в останній день. Бо усі, хто подав заяви в попередні дні, стають відомі на наступний день. Отже, ризик потрапити на вакансію, куди вже заявились кандидати з вищим рейтингом – нижчий. Відповідно, шанси пройти – вищі!

На практиці це призводить до того, що усі чекають останнього дня (в межах своєї групи) і подають заяви на вакансії, на які реально можуть претендувати відповідно до своїх балів.

Найбільша інтрига розгортається саме в цей Останній День. Кандидати правдами і не правдами збирають оперативну інформацію – хто куди подав і де те місце, куди можна пройти згідно свого рейтингу. Тут не можна схибити – заяву не відкличеш!

А де взяти таку інформацію? Вона не оприлюднюється на сайті (Комісія не встигає?) Тільки у «своїх» людей!

Є серед кандидатів і такі, які готові працювати БУДЬ-ДЕ! Але вони не знають Де те омріяне місце! І подають заяви Аби-куди! І «пролітають!» Бо це рулетка! Особливо гостро це буде відчуватися на групі «трійочників» і «прохідних», строк перебування в резерві у яких закінчується у листопаді 2015 року. Хтозна чи ще буде конкурс?

Нажаль, немає такої опції «Готовий служити Україні будь-де!» Є багато кандидатів, які готові погодитись на будь-яке місце, аби стати суддею. Чому б не дати їм дорогу? Комісія зацікавлена в тому, щоб УСІ вакансії заповнились. Кандидати зацікавлені в тому, щоб «пройти»! Чи суперечать ці публічні і приватні інтереси одне одному? Гадаю, НІ!

Але є Умови! І вони не передбачають як в Останній День дізнатись ДЕ той Суд, куди взагалі не подано заяв, або хто куди подав, щоб порахувати свої шанси і обрати «своє» місце в судовій системі відповідно до рейтингу.

Звісно, є варіанти Як дізнатись.

Мати «своїх» людей!

Невже корупція?!

Але чим тоді Нова Комісія буде відрізнятись від Попередньої, якщо не закриє цю шпарину?

Не маю жодних підстав сумніватися у чесності нового добору. Вірю в антикорупційну стратегію Комісії.

Але!

Схема можлива?!

Відкритий конкурсний добір – це:

1) відкриті вакансії – реалізовано!

2) відомі кандидати – реалізовано!

3) послідовний вибір вакансій відповідно до рейтингу – реалізовано частково!

4) вибір з опцією «будь-де!» – не реалізовано!

Розберіться з Останнім Днем! – відкрийте зайняті та вільні вакансії і поставте крапку!

Закон і Бізнес