Опозиція поза керівництвом

Голові ВС пообіцяли не підставляти ногу, «цивілісти» не узурпували владу, а «адміністративники» відмовилися від посади

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду врятована від надмірного навантаження. Вдруге в історії установи на керівній посаді опинилася жінка. Голову ВС оточуватимуть однодумці, а не опозиціонери. Такі результати обрання заступників очільника найвищого судового органу.

Кандидати в заступники

Майже 2 роки Голова ВС Ярослав Романюк працював без замін. Хоча відразу після обрання в травні 2013-го він заявив: спочатку проведе консультації з усіма палатами, а потім унесе пропозицію про призначення Першого заступника на розгляд Пленуму. «Це буде людина, яка давно працює в Суді та яку всі добре знають», — говорив тоді Я.Романюк і наголошував: посаду займе його однодумець.

Чи то однодумців не знайшлося, чи то завадили інші обставини, та за 2 роки «верховники» так і не дочекалися Першого заступника Голови. А з прийняттям нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» потреба в ньому взагалі відпала: в акті така посада не передбачена. Натомість з’явилася нова норма: в установі, де кількість суддів більше 30, в її очільника має бути 2 заступники.

Через місяць після набрання чинності законом Пленум ВС зробив свій вибір. Усі палати установи, крім цивільної, запропонували своїх претендентів (з кандидатурами визначилися наприкінці березня — на початку квітня): Судова палата у господарських справах — Валентина Барбару, у кримінальних — Марину Кліменко, в адміністративних — Петра Панталієнка. Однак останній відмовився брати участь у виборах. Таке рішення він пояснив невдоволенням політикою нинішнього керівника ВС та небажанням працювати з ним у «керівній команді».

М.Кліменко щиро подякувала колегам за вибір, а В.Барбара зазначив, що бачить сенс своєї роботи в тому, аби повернути ВС той авторитет, який він мав до 2002 року. Цієї мети він має намір досягти виключно в «межах законодавчого поля». «Я завжди допомагав Ярославу Михайловичу, коли було потрібно, не підставляв ногу, а підставляв плече», — заявив «верховник».

Уже під час засідання Пленуму вирішила не пасти задніх і Судова палата у цивільних справах — її секретар Анатолій Ярема запропонував кандидатуру Василя Гуменюка. Я.Романюк не очікував такого ходу. «Висунення кандидатури В.Гуменюка було несподіванкою, але несподіванкою приємною», — зауважив він. І вже трохи згодом стало зрозуміло, чому «не бажано», аби «цивіліст» займав керівну посаду.

Пріоритет — однодумцям

У законі не визначений перелік повноважень заступників Голови ВС. Їх має визначити сам очільник. Тому до початку голосування Я.Романюк вирішив підняти завісу над тим, які обов’язки чекатимуть «верховників» після отримання адмінпортфелів. Один займеться внутрішньою політикою: координуватиме роботу палат щодо здійснення правосуддя. Другий відповідатиме за зовнішню політику — підтримуватиме зв’язок з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою юстиції, Конституційним Судом, Верховною Радою, міжнародними установами та організаціями.

«Заступниками повинні бути люди, які поділяють життєву філософію, погляди Голови ВС, готові йти разом з ним, підставляти плече, а не ногу. Разом з тим це мають бути особи, які користуються повагою й авторитетом у колективі, до яких дослухаються, яких поважають, рахуються з їхніми думками», — зазначив Я.Романюк.

Потім він сказав кілька слів про кожного з кандидатів, зробивши певні застереження. Так, у них з В.Барбарою, за словами очільника ВС, налагодилися тісні взаємини, вони розуміють один одного. «Мені здається, ВС, у тому числі коли йдеться про обрання керівництва, повинен діяти сумірно. Судова палата у кримінальних справа — найбільш чисельна. Було б неправильно, якби вона не була представлена в керівництві», — зазначив Я.Романюк, представляючи другого претендента — М.Кліменко.

До речі, за всю історію діяльності ВС тільки в 1954—1956 рр. заступником Голови ВС була жінка. «Мабуть, настав час зважити на це. І з метою підтримання гендерної рівності звернути увагу на такий фактор», — зазначив головний «верховник».

На його думку, кандидатура В.Гуменюка — достойна, але… «Ми не можемо допустити, аби склалося враження, що у ВС відбувається якась узурпація влади однією судовою палатою», — застеріг Я.Романюк.

Дійсно, представниками цивільної палати є сам очільник ВС, секретар Пленуму Юрій Сенін, голова Ради суддів Валентина Сімоненко. Якби ще одному «цивілісту» довелося зменшувати навантаження у зв’язку з обранням на керівну посаду, то значно зросло б навантаження на колег без портфелів. Очевидно, через це палата попередньо й не висувала кандидата. Але потім для дотримання паритету запропонувала кандидатуру В.Гуменюка.

Проте спонтанне балотування не дозволило «цивілісту» заручитися підтримкою колективу: лише 17 «за». Натомість Пленум підтримав М.Кліменко та В.Барбару, кожен з яких отримав по 25 голосів.

Мати у своїй команді однодумців, уважають експерти, це добре. Але ще краще, коли в ній є й опозиціонери. Бо часто-густо саме завдяки опонентам удається побачити неправильні кроки, визнати помилки та прийняти правильні рішення.

Та все ж таки, зважаючи на демарш представника адмінпалати та розподіл голосів за кандидатів у заступники Голови (по 25 голосів «за» та по 21 «проти»), було б помилково вважати, що опозиції в найвищому судовому органі в системі судів загальної юрисдикції немає. Вона є, але не в керівництві.