Закон і Бізнес


Розгублена незалежність

РСУ хоче вибороти істинну самостійність руками ВСС, ВР і Європи. А потреби та пропозиції колег відклала в шухляду


№12 (1206) 21.03—27.03.2015
МАРИНА ЗАКАБЛУК
3389

Рада суддів поповнила колекцію рішень, які стосуються незалежності володарів мантій, 8-им екземпляром. Проте така кількість поки що не принесла жодних результатів. Можливо, через те, що РСУ не готова до радикальних кроків, яких від неї чекає суддівська спільнота, і перекладає відповідальність за захист Феміди на інших.


Вирішує один, а не всі

Як сказав один з володарів мантій, у тому, що суди обшукують, а законників  переслідують у кримінальному порядку, є й позитивний момент. Ці події змусили суддівську спільноту прокинутись. Останнє засідання РСУ — цьому підтвердження, адже його проведення викликало небувалу цікавість у суддів. Рада розглядала звернення Окружного адміністративного та Печерського районного судів м.Києва щодо тиску, який на них чиниться.

Володарі мантій прийшли підтримати колег, які впали в прокурорську немилість, і підказати РСУ, що варто негайно скликати з’їзд. «Якщо рада знову висловить стурбованість і до когось звернеться, ми нічого не доб’ємося. Ситуація потребує радикального рішення», — ділилися судді думками в кулуарах.

Від органу самоврядування чекали сенсаційних та рішучих кроків. І спочатку все начебто йшло до того, що РСУ ось-ось погодиться скликати черговий форум, аж раптом натиснула на гальма.

«На попередні звернення до Президента, Уряду, Верховної Ради щодо гарантування суддівської незалежності ми не отримали жодної реакції. На жаль, почули інші відповіді: готується внесення подань до ВР щодо надання згоди на затримання та арешт 200 суддів. Однозначно потрібно скликати з’їзд. Це не лише моя особиста думка. Це думка всіх столичних районних судів», — заявила голова Голосіївського райсуду м.Києва Олена Первушина.

Її підтримали й інші законники. Так, на думку Олександра Гриненка з Апеляційного суду Київської області, з’їзд повинен не тільки знайти шляхи розв’язання проблеми, а й порушити питання якості та незаангажованості судових актів. «Не забуваймо, що дії слідчих органів санкціоновані саме рішеннями судів», — наголосив О.Гриненко.

РСУ почула «народний» голос. Але не дослухалася до вимог. «На це засідання питання про скликання з’їзду не виносилося. Але пам’ятайте: приймаючи рішення про скликання з’їзду, ми повинні одночасно затвердити його порядок денний», — зазначила голова ради Валентина Сімоненко.

Вона погодилася з тим, що форум потрібно проводити, але поставила під сумнів необхідність улаштовувати допит головному «верховнику» Ярославу Романюку. «Повноваження Голови ВС він здійснює на власний розсуд і несе відповідальність за ці дії перед суспільством, суддями, Пленумом… Потрібно подумати, щоб ми не вийшли за межі повноважень. Чи варто давати оцінку діям Голови ВС щодо реалізації ним повноважень? Така оцінка вже дана суспільством, і позиція Голови ВС зрозуміла: він її висловив і в інтерв’ю ЗМІ, і у ВР. Ми можемо критикувати цю позицію, не погоджуватися з нею. Але це вчинок особи, яка відповідає за нього», — зауважила В.Сімоненко.

Попросили та звернулись

Після 5-годинного обговорення злободенного питання РСУ так і не наважилася записати у своєму рішенні бодай про необхідність провести підготовку до скликання з’їзду. Чи то далася взнаки тривала дискусія та втомленість, і члени ради забули про прохання колег, чи то вирішили повернутися до звичної практики — висловити стурбованість і чекати відповідей від представників владного Олімпу.

Але справа не стільки в тому, що питання проведення суддівського форуму кануло в Лету, скільки в тому, що РСУ не записала в рішенні пропозицій, реалізація яких дала б конкретний результат. Натомість з’явилися пункти, шанси на виконання яких — мізерні. Та ще й невідомо, чи допоможуть вони Феміді.

Так, РСУ звернулася до європейських організацій, бідкаючись порушенням гарантій незалежності володарів мантій (це вже друга апеляція до Старого світу). Рада сподівається: якщо українська влада не слухає своїх, то, може, хоч почує чужих. Проте, зважаючи на те, що політики, заявляючи про намір жити за євростандартами, підтримують закони, які їм суперечать, марно сподіватися на якісь зрушення.

У планах РСУ — розробити проект змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, аби більше не виникало питань щодо використання тих чи інших норм закону. Чи є гарантія, що напрацювання ради не будуть даремними? Бо не слід забувати, що іноді така «невизначеність» норм грає комусь на руку й дає можливість маніпулювати ними.

А ще РСУ попросила, аби пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ якнайшвидше дав рекомендації щодо застосування сумнозвісних стст.375 та 376 КК, а також КПК на стадії досудового розслідування. Втім, на думку експертів, без практичного застосування цих норм навряд чи ВСС наважиться щось роз’яснити. Перефразовуючи відомий вислів: нема справ — нема роз’яснень. А якщо ВСС і пристане на пропозицію РСУ, підготовка постанови може зайняти багато часу. А до того ще не один із 200 згаданих нардепами суддів може опинитися під прокурорськими підозрами, а то й під арештом.

А ось від пунктів, які могли б реально допомогти володарям мантій, РСУ чомусь відмовилася. В одному з проектів рішень пропонувалося підказати слідчим суддям дотримуватися вимог КПК під час розгляду клопотань органів досудового слідства та своїми діями не підривати довіри до Феміди. До того ж рада хотіла рекомендувати всім володарям мантій у разі виявлення неповаги до суду складати протоколи про адмінправопорушення стосовно винних осіб. Може, після кількох протоколів та заплачених штрафів запал деяких марнословів і вгамувався б.

Однак рада вирішила піти іншим шляхом. Шляхом звернень і прохань допомогти зміцнити суддівську незалежність. Хоча, напевно, РСУ варто було б спробувати зробити й свій внесок у цей процес, дослухавшись до пропозицій суддівської спільноти, аби зібрати докупи уламки розгубленої незалежності. Бо часто у втраті чогось важливого винні не сторонні сили, а ти сам.

ПРЯМА МОВА

Оксана ЦАРЕВИЧ, суддя Печерського районного суду м.Києва:

— Такого, з чим стикнувся Печерський райсуд, раніше ніколи не було. Це безпрецедентний випадок. Ми побачили й переконалися: будь-яке рішення (скасоване воно чи ні) будь-якого судді може розтлумачитися органом прокуратури як завідомо неправосудне. І почнеться публічне цькування цього судді. Аби суспільство вкотре переконалося, що суд обраний кимось як внутрішній ворог держави. Члени Ради суддів, прислухайтеся до нас, до суддівського корпусу. Ви знаєте, яким чином реагувати на такі прояви з боку правоохоронних органів, які рішення приймати для здійснення належного правового захисту суддів.

Олег ПРИСЯЖНЮК, член Ради суддів України, суддя Апеляційного суду м.Києва:

— Складається враження, що політикам не потрібні суди. Мабуть, у представників влади є бажання вирішувати всі свої питання самостійно, наприклад за допомогою голосування в парламенті. От вирішили вони у ВР не платити комусь гроші, то й не платять; вирішили когось посадити — посадять. Їм байдуже, що скаже суд. Не можна довіряти владі, яка закликає нас іти до Європи, а сама ігнорує європейські норми життя. Сьогодні вирішується доля не 3 суддів Печерського райсуду, а всієї судової системи й держави, в якій хочуть знищити судову владу. Необхідно з’ясувати правову позицію щодо питання надання Головою ВС згоди на затримання та арешт суддів.

Олександр ГРИНЕНКО, суддя Апеляційного суду Київської області:

— Сьогодні Верховний Суд чомусь стоїть осторонь процесів, які відбуваються в судовій системі. Якщо хтось думає, що вони не стосуватимуться суддів ВС, то глибоко помиляється. Якщо хтось уважає, що це зачепить лише суддів, які працюють у кримінальній колегії, то теж дуже помиляється… Ми не повинні думати, як захистити себе. Нас захищає закон. Потрібно знайти способи реалізації нашої незалежності та забезпечення права громадян на справедливий суд. Тому позачерговий з’їзд суддів повинен бути. На ньому має прозвучати чітка та конкретна відповідь Голови ВС на запитання «Чи відповідає ст.218 закону «Про Регламент Верховної Ради України» Конституції»? Чи об’єктивно, що вирішення питання про надання згоди на затримання та арешт судді залежить від однієї особи?