Офіційно живі

Двічі внесені ВР зміни до ЦК залишають невизначеним порядок спадкування в зоні проведення АТО

Що робити людині, яка, за законом чи заповітом, є спадкоємцем особи, яка проживала в зоні проведення антитерористичної операції? Адже тут не працює жоден державний реєстр та жоден державний орган. Водночас право власності, як і багато інших конституційних прав, на цій території не скасовувалося. Спробуємо розібратися, як за таких умов скористатися своїм правом на спадщину.

Пакет документів для спадкування

Підставою для відкриття спадщини є смерть особи чи оголошення її померлою. Стаття 1221 Цивільного кодексу визначає, що місцем відкриття спадщини є останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме — «місцезнаходження нерухомого майна або його основної частини», а за відсутності такого — «місцезнаходження основної частини рухомого майна».

Крім цього, особа повинна мати низку документів, аби підтвердити своє право на успадкування (за законом чи заповітом), а саме:

• заяву спадкоємця про прийняття спадщини;

• свідоцтво про смерть спадкодавця;

• правовстановчі документи на майно, яке переходить у порядку спадкування;

• заповіт (якщо він є);

• нормативно-грошову оцінку майна чи експертну оцінку землі;

• документи, які підтверджують правонаступництво;

• документи, які підтверджують особу (паспорт та ідентифікаційний код);

• довіреність, якщо вона потрібна для оформлення правонаступництва, та документи, які підтверджують особу повіреного (паспорт та ідентифікаційний номер).

На підставі ч.1 ст.1270 ЦК установлено строк для прийняття спадщини — 6 місяців, відлік якого починається з часу відкриття спадщини.

Де отримати свідоцтво про смерть?

Одним з найважливіших документів є свідоцтво про смерть. Медичні заклади, розташовані на непідконтрольній Україні території, в деяких містах усе ж працюють. Адже не всі лікарі мають можливість виїхати за межі цієї території, залишивши свої домівки. При цьому вони надають медичну допомогу людям, які також продовжують там жити.

Смерть людини фіксується виснов­ками судово-медичної експертизи чи висновком лікаря про причину смерті, на підставі яких в органах управління юстиції здійснюється запис у реєстраційній книзі та видається свідоцтво, де вказується дата та місце смерті. Тільки на підставі свідоцтва, яке видають державні органи, особа може заявити про своє право на спадкування.

Проте на території, непідконтрольній Україні, такі свідоцтва не видаються, оскільки відповідно до указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 14.11.2014 №875/2014 діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв тут припинена. Тобто жоден державний орган у зоні проведення АТО не функціонує, а отже, не здійснює покладених на нього функцій.

Таким чином, на руки спадкоємець може отримати тільки висновки СМЕ чи лікаря про причину смерті. Та чи буде дійсний цей висновок для подальшого отримання свідоцтва в органах державної влади?

Адже трапляються випадки, коли, наприклад, людина може проживати та померти в зоні проведення АТО, але мати у власності майно, скажімо, на Полтавщині. При цьому спадкоємці знають достовірно про те, що спадкодавець помер, що підтверджується висновком лікаря та медичною документацією. Що робити в такому випадку? Транспортувати тіло спадкодавця з окупованої території для отримання свідоцтва про смерть чи поховати його за місцем останнього проживання та забути про спадщину? А може, через деякий час провести ексгумацію для встановлення причини смерті спадкодавця, після чого отримати свідоцтво про смерть?

Місце відкриття змінити можна

Вирішити проблему спадкування спробували нардепи, які прийняли закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» від 20.10.2014 №1709-VII. Документом спрощувалася процедура спадкування та реєстрації прав громадян на успадкування, а також на оформлення права на спадкування в сільських і селищних радах. Тим самим розширено повноваження останніх у цьому питанні. Водночас скасовано одну з необхідних умов вступу в спадщину — оцінку майна, що є досить важливим у нинішній ситуації.

Крім цього, недавно прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» від 12.02.2015 №189-VIII. Ним урегульоване питання визначення місця відкриття спадщини:

• якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви;

• якщо місце проживання спадкодавця не відоме, а нерухоме майно або основна його частина (в разі відсутності нерухомого майна — основна частина рухомого майна) знаходиться на такій території, місцем відкриття спадщини також є місце подання першої заяви.

Таким чином, спадкоємцям дозволяється подавати відповідну заяву до будь-якого нотаріуса чи органів місцевого самоврядування (сільських, селищних рад) за місцем свого перебування. Після цього спадкова справа вноситься до Спадкового реєстру в порядку, який має затвердити Кабмін.

Щоправда, законодавець чомусь забув, що, крім місця, необхідною складовою є час (дата) відкриття спадщини, а саме — день смерті спадкодавця або день, коли за рішенням суду людина оголошується померлою, що фіксується у свідоцтві про смерть. У законі не вказано, як вирішуватиметься це питання стосовно особи, яка померла на непідконтрольній центральній владі території країни. Тож і механізм відкриття спадщини за місцем подання першої заяви на практиці не буде реалізований через відсутність законодавчого порядку отримання свідоцтва про смерть за таких обставин.

Дві умови врегулювання проблеми

Чи можуть унесені парламентом зміни допомогти людям, чиї близькі потрапили в зону проведення АТО, офіційно оформити право на спадщину? Навряд чи. Й із цим погоджується більшість юристів України.

Для розв’язання проблеми необхідно насамперед на законодавчому рівні підготувати відповідні зміни до ЦК. Адже зміни, передбачені законами №№1709-VII та 189-VIII, не є дієвими через відсутність механізму отримання свідоцтва про смерть людини, яка померла в зоні проведення АТО. Та й право на спадкування гарантують тільки тим особам, які проживають на підконтрольній Україні території.

Для врегулювання ситуації необхідно насамперед вирішити, яким чином установлюватиметься факт смерті людини на окупованій території. Наприклад, запровадити видання свідоцтв в інших областях України на підставі висновку лікаря чи СМЕ. Адже лікарів, які нині працюють у зоні проведення АТО, ніхто не позбавляв ні повноважень, ні відповідної кваліфікації.

Друга необхідна умова — подов­жити передбачений ЦК строк для прийняття спадщини з 6 до 12 місяців. Адже державні органи та нотаріат на непідконтрольній Україні території відсутні.

Ці зміни допоможуть вирішити питання, пов’язані з прийняттям спадщини в зоні проведення АТО, та захистити право спадкування. Адже навряд чи хтось може спрогнозувати, коли буде оголошено про завершення операції. Інакше знадобиться не один рік судової тяганини, оскільки на той момент усі строки вступу в право спадкування, передбачені ЦК, вочевидь будуть пропущені.

Тому держава в цілому й законодавець зокрема зобов’язані вже сьогодні подбати про те, аби захистити право власності своїх громадян. Адже, крім проблем зі спадкуванням, виникає чимало інших труднощів, пов’язаних з офіційно живими громадянами, які насправді померли на окупованій території.