На шляху до справедливості

Значні відстані між районними та обласними центрами ускладнюють оперативне оскарження взяття під варту

У кримінально-процесуальному законодавстві передбачений 3-денний строк розгляду скарги на ухвалу слідчого судді після її надходження до апеляційного суду. Водночас ці вимоги не враховують відстані між населеними пунктами, складність доставки матеріалів, а також перевезення підозрюваного.

Вимога часу

Відповідно до п.1 ст.422 Кримінального процесуального кодексу, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє скаржника, прокурора та інших зацікавлених осіб про час, дату та місце апеляційного розгляду.

Водночас під час розгляду таких скарг апеляційний суд найчастіше продовжує строк через відсутність підозрюваного, адвоката чи інших зацікавлених осіб або матеріалів кримінального провадження, які розглянула перша інстанція.

Під час розгляду таких скарг у суддів виникають певні труднощі, зокрема:

• матеріали кримінального провадження, які розглядав суд першої інстанції (ухвали слідчих суддів), а також матеріали досудового розслідування не потрапляють до апеляційного суду у визначений строк;

• неможливо за 3 дні не тільки повідомити зацікавлених осіб про час та дату призначеного розгляду, а й доставити підозрюваного;

• надзвичайно складно за короткий час розглянути апеляційну скаргу та прийняти правильне, законне рішення.

Велика країна

Слідчий суддя при винесенні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручає підозрюваному чи його захиснику відповідний документ. Після чого останні мають можливість у 5-денний строк подати апеляційну скаргу на це рішення.

Найчастіше така скарга надходить до апеляційного суду поштою або через нарочного і реєструється в канцелярії, їй присвоюється вхідний номер з датою надходження. Саме від цього моменту починається відлік строку розгляду скарги. Після цього вона розподіляється через автоматизовану систему судді-доповідачу, який і має розглянути її за 3 дні.

Про таку процедуру більшість учасників процесу не знають, адже вона детально не прописана в кримінально-процесуальному законодавстві.

Швидше за все, на момент призначення до розгляду скарги апеляційний суд не має матеріалів кримінального провадження, адже КПК не містить вимоги про обов’язкове попередження суду першої інстанції підозрюваним чи його адвокатом щодо оскарження ухвали.

Відповідно до пп.2 п.1 ст.395 КПК апеляційні скарги можна направляти безпосередньо до суду. Крім того, цією ж статтею передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення. Тобто коли до апеляційного суду надходить така скарга, суд першої інстанції не знає про час і дату призначення розгляду.

Тому суддя-доповідач чи працівник апарату апеляційного суду звертається безпосередньо до слідчого судді, який ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу, повідомляє про час і дату призначеного розгляду та просить передати матеріали у найкоротші строки.

Однак, як відомо, всі апеляційні суди розташовані в обласних центрах, і відстань від них до райцентрів, де розміщені суди першої інстанції, становить від 50 до 300 км. Через це неможливо вчасно доставити матеріали провадження.

Відповідно до п.3 ст.407 КПК апеляційний суд після перевірки ухвали слідчого судді може залишити її без змін або скасувати й постановити нову. При цьому рішення апеляційного суду є остаточним і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Таким чином, кримінально-процесуальне законодавство, позбавляючи учасників процесу права на оскарження рішення апеляційної інстанції, встановило часові рамки для законників. Тим самим порушено основні засади кримінального провадження — верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень, забезпечення права на їх оскарження.

Особистий прийом

Часто підозрюваний, щодо якого слідчий суддя застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, подає апеляційну скаргу, в якій просить про особисту участь під час її розгляду.

КПК не позбавляє ні підозрюваного, ні обвинуваченого, ні адвокатів, ні інших учасників процесу права брати участь у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги. Навпаки, кожному гарантується право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків.

Отже, виникає ще одна проблема, адже зазвичай неможливо у 3-денний строк доставити підозрюваного, якого тримають під вартою, в апеляційний суд. Передусім — через порядок надходження апеляційної скарги, яка найчастіше потрапляє до судді на другий день після реєстрації. А до того ніхто із працівників суду не має права повідомити підозрюваного чи інших зацікавлених осіб про час розгляду скарги. Тим більше не може йти мова про транспортування підозрюваного до зали суду. Відповідний час визначить тільки суддя-доповідач. Це положення чітко прописано в п.1 ст.422 КПК. Тобто сам закон установив порядок, за яким спершу витребуються матеріали справи, а потім розсилаються повідом­лення про час, дату та місце розгляду.

Із цієї статті кодексу випливає, що на суддю-доповідача покладається законний обов’язок повідомлення осіб, які подали апеляційну скаргу, про час розгляду. Крім цього, є ще один обов’язок, про який не згадується у кримінально-процесуальному законодавстві, — завчасне повідомлення керівництва слідчого ізолятора про доставлення підозрюваного. Адже його участь може вплинути на рішення. Керівник установи тимчасового тримання під час перевірки ухвал слідчих суддів не є зацікавленою особою. Натомість він є посадовою особою, яка відповідає за вчасне конвоювання підозрюваних.

Саме через указані проблеми судді-доповідачу апеляційної інстанції нічого не залишається, як продовжити строк розгляду ухвали до 10 днів, тим самим порушивши встановлений у КПК термін.

Прописані в законодавстві порядок та строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого суді заважають уважно розібратися в поданій скарзі та прийняти справедливе й законне рішення, оскільки матеріали кримінального провадження, які розглядав суд першої інстанції, потрапляють до судді-доповідача за день до або в день розгляду скарги.

Тому залишається сподіватися, що законодавець зверне увагу на цю проблему та внесе відповідні зміни до КПК.