Закон і Бізнес


Ринкові відносини

Торгівля м’ясом і молоком відбуватиметься відповідно до вимог ЄС. Принаймні на папері


№1-2 (1195-1196) 08.01—16.01.2015
ІГОР ВЕРХОГЛЯД
5710

За кілька днів до Нового року селян очікував неприємний сюрприз — заборона торгівлі на ринках молоком, сиром та м’ясом власного виробництва. Разом з тим, як пояснили в парламенті, такі обмеження не передбачалися Договором про асоціацію з Європейським Союзом, а тому їх поспішили скасувати.


10 років погроз

Відповідно до колишньої редакції п.1 ст.35 закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» з 1 січня цього року мала бути встановлена заборона продажу необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також м’яса копитних тварин подвірного забою на агропродовольчих ринках.

В очікуванні заборони деякі торговці скаржилися на те, що вони стали жертвами підписання угоди з ЄС, мовляв, саме нею передбачено переведення торгівлі сільгосппродукцією на «цивілізовані» рейки.

Та насправді жодних подібних заборон європейська сторона від нашої держави не вимагала. Натомість відповідні обмеження були прописані у вітчизняному законодавстві ще у 2005 р., коли наша держава готувалася до вступу до Світової організації торгівлі.

При цьому спочатку передбачалося, що обмеження почнуть діяти у 2010 р. Напевно, тоді законотворцям п’ятирічний термін видавався надзвичайно довгим і вони сподівались, що по його завершенні селяни не залежатимуть від продажу власної продукції. Однак, як виявилося, за цей час практично нічого не змінилось, і нардепи відклали введення заборони до 1 січня 2015 р. Проте чергова п’ятирічка минула так само швидко, як і попередня, і так само не принесла кардинальних змін. Тому над селянами знову нависла загроза втрати джерела доходів.

Порятунок і контроль

Вирішення питання ринкової торгівлі нардепи відкладали практично до останнього. Хоча про небезпечні нововведення було відомо давно, законопроекти, спрямовані на захист від них, були зареєстровані в парламенті лише в середині грудня.

Можливо, народних обранців стримував той факт, що ще влітку парламент минулого скликання ухвалив нову редакцію закону «Про безпечність та якість харчових продуктів». Заборони на продаж молока та м’яса власного виробництва він не передбачав, але запроваджував нові, узгоджені з європейською стороною норми регулювання виробництва продуктів харчування.

Водночас указаний закон набуває чинності лише з 20 вересня цього року. Таким чином, якби парламентарі не поспішили зі змінами, діяло б щось на зразок перехідного періоду тривалістю майже 9 місяців, коли торгівля м’ясом і молоком уже заборонена одним документом, але ще не дозволена іншим.

Розв’язати цю проблему нардепи могли б двома шляхами. Перший — значно простіший, просто відкласти введення заборони, яка з часом взагалі зникла б. Саме такий підхід запропонував представник Блоку Петра Порошенка Сергій Каплін, який уніс законопроект «Про внесення зміни до пункту 1 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо реалізації на агропродовольчих ринках продукції домашнього виробництва та подвірного забою». Відповідно до документа заборона мала діяти з 2017 р.

Однак Рада вирішила піти складнішим шляхом — ухвалити закон «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (щодо реалізації на агропродовольчих ринках продукції домашнього виробництва та подвірного забою)», підготовлений групою нардепів від коаліції. При цьому, голосуючи за ініціативу, парламентарі продемонстрували одностайність — 310 «за». Швидко затвердив її й Президент, який поставив підпис під документом вже за два дні після його розгляду в Раді, таким чином зробивши селянам передноворічний подарунок.

Новації переносять дію деяких норм із вересня на січень. Так, відповідно до закону м’ясо свійських тварин, птиці, риба, мед, яйця, необ­роблене молоко, сир домашнього виробництва та продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їх придатності за результатами випробувань державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, розташованої на цьому ж агропродовольчому ринку.

Щоправда, як пояснила один із авторів проекту — нардеп Оксана Продан, ухвалені в грудні положення дещо відрізняються від вересневих. Зокрема, немає згадки про «державного інспектора» за якістю продуктів, який мав би працювати на ринку. Адже поки що такі інспектори не приступили до роботи.

Тому радикальних змін нововведення не містять. Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи має діяти на ринку відповідно й до колишніх нормативно-правових актів.

За таких обставин важко сказати, чи підвищиться якість і безпечність продуктів після запровадження «європейського» контролю. Не виключено, що контроль якості буде лише корупційним бар’єром на шляху продуктів від виробника до споживача.