Люстрація вимагає жертв

Парламент проголосував за очищення влади як за ритуальне дійство — за назву, а не зміст документа

№38 (1180) 20.09—26.09.2014

ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ

Ліс рубають — тріски летять. Не дивно, що це прислів’я справдилося за тих обставин, в яких приймали в остаточному вигляді закон «Про очищення влади». Народним обранцям було не до аналізу положень та наслідків застосування цього акта.

Загалом, як повідомив доповідач Леонід Ємець, до другого читання надійшло близько 400 поправок до проекту №4359а. Однак розглянути всі з них та проголосувати за них у профільному комітеті не змогли через відсутність кворуму. Тому на розгляд парламенту був запропонований варіант, який доопрацювала робоча група. Втім, і його нардепи побачили лише безпосередньо перед голосуванням, та й то — не всі. А, за

словами нардепа Ігоря Єремеєва, ще й без остаточної редакції, яку зазвичай наводять у крайній правій колонці порівняльної таблиці.

Довелося довіритися запевненням доповідача, що документ «абсолютно відповідає Конституції, абсолютно може бути запроваджений до реалізації». Для тих, хто не хотів вірити на слово, свої «аргументи» навів «свободівець» Олександр Мирний, пообіцявши: «Всіх тих, хто окозамилюється, ми особисто будемо люструвати. І, повірте мені, мало не здасться».

Тож фактично голосували не за текст, а за назву, з надцятої спроби назбиравши 231 голос. На офіційному сайті ВР дотепер міститься варіант, що був проголосований у першому читанні. А з виступів авторів проекту можна було дізнатися хіба що про те, що виборні посади залишатимуться «неочищеними», оскільки для цього треба вносити зміни до Конституції.

До одного з ляпсусів проекту намагалася привернути увагу Ганна Герман, закликаючи не зачиняти дверей до державної служби перед усіма тими, хто працював у системі після 25 лютого 2010 й до 22 лютого 2014 року. Тобто можна припустити, що цей діапазон безумовноїлюстрації для високопосадовців та чиновників рангом нижче зберігся й в остаточному тексті.

Якщо так, то, виявляється, нардепи вирішили позбавити права обіймати державні посади впродовж 10 років не тільки своїх політичних опонентів з Партії регіонів та КПУ, а й… соратників по опозиції, включаючи лідера ВО «Батьківщина» Юлію Тимошенко. Адже за початок відліку формування «злочинного режиму» взято дату інавгурації Віктора Януковича. На той час Кабмін Ю.Тимошенко ще діяв, адже був відправлений у відставку тільки 3 березня 2010 року. Ще на тиждень пізніше був звільнений з посади теперішній голова СБУ Валентин Наливайченко.

Оскільки закон не містить умов щодо тривалості перебування на посадах у цей період, то, вочевидь, усі міністри того Уряду також мають потрапити в люстраційний реєстр разом з Ю.Тимошенко. Цього не заперечив і спікер Олександр Турчинов, який, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що новий закон не завадить його колишньому партійному босу ввійти до Верховної Ради нового скликання. Тобто в такий спосіб для Юлії Володимирівни її

колишні однопартійці фактично закрили шлях до прем’єрської посади.

Прикметно, що й нинішній глава держави Петро Порошенко також не пройшов би люстраційної перевірки, якби вона стосувалася посади Президента. Адже у 2012 році він очолював Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Тобто після завершення президентських повноважень для нього також стане проблематичним працевлаштуватися на держслужбі.

Прем’єр Арсеній Яценюк до наступного ранку після ухвалення закону вже встиг підрахувати й озвучити, що люстраційні процеси стосуватимуться мільйона держслужбовців та правоохоронців. Чи ввійдуть у назване число його колишні політичні партнери, він не уточнив, адже це залежатиме ще й від того, як попрацює з уже проголосованим документом редакційна група.

Реакція того ж суспільства, котре нібито вимагає прийняття саме такого закону, також є не настільки однозначною, як подавалося в сесійній залі. Адже якщо для радикально налаштованих політиків головним є сам процес принесення вжертву, то для самого суспільства першочерговим є результат і наслідки. Аби не сталося так, що через певний проміжок часу знадобиться чергове очищення.

Джерело: Закон і бізнес