Закон і Бізнес


Лист Мінсоцполітики від 09.09.2014 N10196/0/14-14/13 про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік (текст)


6403

Враховуючи норми Кодексу законів про працю України, Міністерство соціальної політики України своїм листом N10196/0/14-14/13 встановило порядок розрахунку норми тривалості робочого часу на підприємстві у 2015 році.


 

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

09.09.2014 р.
N 10196/0/14-14/13

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.

Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому разі має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють упродовж навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочену тривалість робочого часу можна встановлювати за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 73 КЗпП у 2015 році на підприємствах, в установах, організаціях не працюють у такі святкові і неробочі дні:

• 1 січня — Новий рік;

• 7 січня — Різдво Христове;

• 8 березня — Міжнародний жіночий день;

• 12 квітня — Пасха (Великдень);

• 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

• 9 травня — День Перемоги;

• 31 травня — Трійця;

• 28 червня — День Конституції України;

• 24 серпня — День Незалежності України.

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у разі, коли святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2015 році вихідний день у неділю 8 березня слід перенести на понеділок 9 березня, вихідний день у неділю 12 квітня — на понеділок 13 квітня, вихідний день у суботу 2 травня — на понеділок 4 травня, вихідний день у суботу 9 травня — на понеділок 11 травня, вихідний день у неділю 31 травня — на понеділок 1 червня, вихідний день у неділю 28 червня слід перенести на понеділок 29 червня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендовано переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно — наказом чи іншим розпорядчим документом.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлено на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норму тривалості робочого часу на рік визначають самостійно з дотриманням вимог статей 50—53, 67 і 73 КЗпП.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2015 рік (додається), розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за умови однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2015 рік становитиме:

• при 40-годинному робочому тижні — 2004,0 години;

• при 39-годинному робочому тижні — 1957,8 години;

• при 38,5-годинному робочому тижні — 1932,7 години;

• при 36-годинному робочому тижні — 1807,2 години;

• при 33-годинному робочому тижні — 1656,6 години;

• при 30-годинному робочому тижні — 1506,0 години;

• при 25-годинному робочому тижні — 1255,0 години;

• при 24-годинному робочому тижні — 1204,8 години;

• при 20-годинному робочому тижні — 1004,0 години;

• при 18-годинному робочому тижні — 903,6 години.

Заступник міністра соціальної політики        Валерій ЯРОШЕНКО