ВСУ роз`яснив аспекти виплати податкового боргу

Зобов’язання, самостійно визначене в поданих деклараціях і не сплачене до бюджету, є податковим боргом, який можна примусово стягнути за рішенням суду. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 10.06.2014 №21-135а14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

10 червня 2014 року м.Київ №21-135а14

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Кривенка В.В.,

суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова

Ю.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Державної податкової інспекції в Ічнянському районі Чернігівської області (наразі — Прилуцька об’єднана державна податкова інспекція головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернігівській області) до Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Імені О.М.Агеєва» про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 р. ДПІ звернулася до суду з позовною заявою до товариства.

На обгрунтування позовних вимог ДПІ зазначила, що товариство має статус юридичної особи, взяте на облік як платник податків та зборів і зобов’язане сплачувати в установленому порядку податок з доходів фізичних осіб (працівників). З жовтня 2006 р. і по вересень 2009 р. включно відповідач таких податків не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.Суд установив, що в ході проведення ДПІ планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006 до 30.09.2009 встановлено, що товариство за вказаний період часу виплачувало своїм працівникам заробітну плату в повному обсязі, утримувало з них податок з доходів фізичних осіб, однак до місцевого бюджету його не перераховувало, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 326662 грн. 82 коп.

Не перераховуючи утриманий із працівників податок, відповідач відображав заборгованість у щоквартальних звітах, які направляв на адресу позивача.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 15.04.2010 позов задовольнив частково: постановив стягнути з товариства 933 грн. 7 коп. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, звернувшись у березні 2010 р. до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу, початком

виникнення якого є жовтень 2006 р., позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою, встановлений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства, у зв’язку з чим заборгованість, що виникла в період з жовтня 2006 по березень 2009 р., не підлягає стягненню.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.02.2011, залишеною без змін ухвалою ВАС від 18.02.2014, рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нове — про відмову в задоволенні позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що відповідно до п.1.3 ст.1 закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) податковий борг (недоїмка) — це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Таким чином, для набуття статусу податкового боргу сума податкового зобов’язання платника податків маєбути самостійно узгодженою або узгодженою в адміністративному чи судовому порядку. Оскільки податкове повідомлення-рішення, яким би відповідачу було визначено суму податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб, податковим органом не приймалося, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У заяві про перегляд Верховним Судом ухвали ВАС від 18.02.2014 з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС, ОДПІ просить ухвалу суду касаційної інстанції, рішення судів апеляційної та першої інстанцій скасувати і стягнути заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі

326662 грн. 82 коп.

На обгрунтування мотивів перегляду судового рішення ОДПІ послалася на неоднакове застосування судом касаційної інстанції закону №2181-ІІІ та закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV (чинного на час виникнення спірних відносин), а також додала копію ухвали ВАС від 4.04.2013, яка, на її думку, підтверджує неоднакове

правозастосування касаційним судом...