Підказка для нардепів та оберіг від неправди

РСУ пояснила, чим можна замінити переатестацію володарів мантій, та порадила, як боротися з неперевіреною інформацією

Потрібно не тільки констатувати наявність проблеми, а й пропонувати шляхи її розв’язання. Під таким девізом вирішила працювати Рада суддів. Вона не обмежилася тим, що заявила: переатестація всіх законників суперечить вітчизняному законодавству та міжнародним стандартам, а підказала, як посилити відповідальність суддів. До того ж РСУ закликала служителів Феміди не мовчати, якщо журналісти перекручують інформацію про них.

«Ні!» — тотальній атестації

У липні Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оновлення державного апарату та спрощення надання адміністративних послуг» (№4322а). У «Прикінцевих положеннях» акта передбачається до 1 вересня 2015 р. провести атестацію всіх суддів, тобто оцінити рівень їхніх знань та професійної кваліфікації, підвищити відповідальність за дотримання законодавства під час розгляду справ.

Ця ідея викликала обурення в суддівському середовищі та шквал критики з боку деяких експертів. Адже Міністерство юстиції, яке розробляло законопроект, включило до розд.ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту питання, які не мають зв’язку з положеннями розд.І, який стосується заходів щодо покращення якості надання адмінпослуг.

«Законопроект суперечить закону «Про судоустрій і статус суддів», Конституції, міжнародному законодавству. Ми не проти, щоб проводилася атестація. Але атестація всіх суддів суперечить закону», — зауважив секретар РСУ Анатолій Марцинкевич на засіданні ради, яке відбулося 5 вересня.

За його словами, використати результати атестації володарів мантій не вбачається можливим, адже в Конституції відсутня така підстава звільнення судді, як «профнепридатність». Атестація всіх законників як засіб люстрації не відповідає принципам незалежності та відповідальності суддів: жоден зі служителів Феміди, обраних безстроково, не може бути звільнений з посади без достатніх на те причин до досягнення пенсійного віку.

А.Марцинкевич розповів, що в Словаччині теж була спроба провести позачергову атестацію та люстрацію суддів. Однак бюро Консультативної ради європейських суддів, проаналізувавши цю пропозицію, дійшло висновку: безпека перебування на посаді та незмінюваність володарів мантій є ключовими елементами їхньої незалежності. А от призначення безстроково може перерватися лише у випадках серйозних дисциплінарних проступків і кримінальних правопорушень.

Тож, на думку секретаря РСУ, необхідно звернутися до парламенту з тим, аби він вилучив із законопроекту «атестаційні» положення.

Удосконалити закон

«Коли ми вже почнемо такі акти називати втручанням у діяльність суддів? Тим, хто їх розробляє, потрібно спершу читати Кримінальний кодекс. В ст.376 ідеться про «втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків. Втручання — саме так можна оцінити положення законопроекту про атестацію. Хіба щось неправильно в КК записано? Вони перешкоджають судовій роботі своїми атестаціями. Завтра приймуть закон, що нам усім потрібно пройти медкомісію, а післязавтра відправлять усіх суддів до психіатра. Що робиться? Це елементарне втручання в діяльність суддів», — висловив свою позицію член РСУ Олег Присяжнюк.

На думку представниці ради Людмили Соломахи, предмет регулювання законопроекту не стосується судової діяльності. «До закону «Про судо­устрій і статус суддів» зміни не вносяться. А в «Прикінцевих положеннях» питання атестації ставитися не може, бо саме в цій частині документа має йтися про порядок уведення в дію норм закону», — зауважила Л.Соломаха.

Члени РСУ навели достатню кількість аргументів на користь того, що атестація всіх служителів Феміди загрожує їхній незалежності. Проте наведенням аргументів вони не обме­жилися. Так, у рішенні записали: для посилення відповідальності володарів мантій за порушення законодавства під час розгляду конкретних справ необхідно вдосконалити юридичні підстави їх відповідальності та ввести санкції за такі порушення.

«Одним зі шляхів для посилення відповідальності суддів може бути застосування такого виду дисциплінарної відповідальності, як проходження повторного кваліфікаційного іспиту (атестація), та у випадку непроходження — звільнення у зв’язку з недостатнім кваліфікаційним рівнем», — зазначалось у проекті рішення ради.

До того ж висловлювалася пропозиція повернутися до кваліфікаційних класів служителів Феміди, які були скасовані законом «Про судоустрій і статус суддів». Адже це спонукало б законників до професійного зростання та дало можливість застосовувати таке дисциплінарне стягнення, як пониження кваліфкласу.

Без рекомендацій не обійтися

Ці рекомендації для нардепів сподобалися не всім присутнім. «Навіщо нам у своєму рішенні давати роз’яснення парламенту, як краще притягнути суддів до відповідальності. Ми не повинні їм нічого підказувати», — наголосив член РСУ Вадим Бутенко й запропонував вилучити з проекту рішення ці рекомендації.

«Ми не можемо казати, що в судовій системі немає проблем. Вони є. Ми рекомендуємо розширити види санкцій. Просто сказати: ми — судді, тому нас не треба чіпати, — неправильно», — заперечила йому голова РСУ Валентина Сімоненко.

На її думку, рада повинна застерегти та попередити парламентарів: проведення такої переатестації не відповідає міжнародним нормам, принципам незалежності суддів, судочинства та діяльності правової держави.

«Шановні судді! — звернулася В.Сімоненко до присутніх. — Ми всі маємо розуміти, чому суспільство висловлює нам недовіру й чому з’являються такі законопроекти. Не лише наша вина в тому, що таке ставлення до суддівської спільноти сформувалося в держави та суспільства. Але наша вина теж є. Ідея переатестації виникла тому, що якість деяких наших рішень, розгляду певних справ не відповідає міжнародним стандартам. Не всі рішення мотивовані, не всі законні. З одного боку, ми маємо захищати суддів, а з другого — бути об’єктивними, бачити речі такими, якими вони є насправді».

Представники вищого органу суддівського самоврядування погодилися: підказки законодавцям робити потрібно. Однак пропозицію повернутися до кваліфікаційних класів усе ж таки вилучили з рішення (див. стор.4).

Журналістські справи

Говорили на засіданні й про журналістів, які поширюють неперевірену, а іноді й небезпечну інформацію. Так, РСУ розглянула звернення голови Шевченківського районного суду м.Києва Олега Савицького щодо втручання в діяльність володарів мантій та посягання на їхню незалежність.

Як повідомив член РСУ Михайло Новіков, у липні в програмі новин одного з телеканалів вийшов сюжет, в якому поширювалась інформація не тільки про служителів Феміди з Шевченківського райсуду, а й про членів їхніх сімей, що призвело до конфліктів та завдало шкоди здоров’ю людей.

А в серпні в одній з телепрограм ведучий розповів, що 3 серпня набули чинності зміни до держбюджету, відповідно до яких «суддям підвищили зарплату, і тепер оклад судді місцевого загального суду становитиме 18270 грн.». Однак ця інформація не відповідає дійсності: не оклад, а максимальний місячний розмір суддівської винагороди становитиме 18270 грн.

Ці дії журналістів, як наголосив М.Новіков, мають отримати правомірну оцінку фахівців. «Наша мета — не конфронтація зі ЗМІ», — пояснив доповідач. За його словами, РСУ хоче налагодити співпрацю з представниками мас-медіа. Але й ті у свою чергу повинні відповідально ставитися до виконання своїх професійних обов’язків.

Аби запобігти таким неприємним випадкам, РСУ рекомендувала володарям мантій (див. стор.5), органам суддівського самоврядування в разі незгоди з діями представників ЗМІ звертатися до Всеукраїнської громадської організації «Комісія журналістської етики», яка має оцінити ці дії та прийняти відповідне рішення. Цю ж інституцію члени РСУ попросили перевірити, чи відповідають вимогам Етичного кодексу українського журналіста дії представників ЗМІ, про які йшлося вище.

Член комісії журналістської етики Тетяна Котюжинська, присутня на засіданні, повідомила, що за результатами розгляду певного звернення цей орган може зробити дружнє попередження. Воно застосовується у випадках, коли комісія розцінила порушення норм журналістської етики представником ЗМІ як ненавмисну помилку.

Також комісія може зробити ­заяву у формі публічного осуду. Така санкція застосовується тоді, коли дії журналістів або ЗМІ розцінюються комісією як свідоме порушення норм журналістської етики та є абсолютно несумісними з поняттями професійної журналістики. Комісія робить усе можливе, аби заява про публічний осуд була оприлюднена якомога більшою кількістю ЗМІ.

Представники РСУ поцікавилися, чи є такі рішення громадської організації ефективними. Т.Котюжинська повідомила, що вердикти комісії, на відміну від судових рішень, не є обов’язковими для виконання. У той же час вони доволі ефективні: ніхто з журналістів не любить критики. Тому в подальшому намагатимуться уникати її.

На думку О.Присяжнюка, такі рішення вплинуть не на всіх представників мас-медіа, потрібно вживати дієвіших заходів. Наприклад, позбавляти журналістів, які поширюють неправдиву інформацію, акредитації.

«Ми не надаємо ЗМІ постійної акредитації. Тому й позбавляти її не можемо», — зауважила В.Сімоненко.

Узагалі-то законники переконані: якщо вони стануть більш відкритими для преси, а та у свою чергу не перекручуватиме інформації, то в подальшому конфліктні ситуації не виникатимуть.

***

Сьогодні РСУ не займає позицію «проти всіх». Вона намагається допомогти суддівській спільноті знайти спільну мову і з законотворцями, і зі ЗМІ. РСУ вважає, що лишень говорити про проблеми та констатувати їх наявність — неправильно. Потрібно діяти: підказувати нардепам, як очистити судову систему, та дати зрозуміти володарям мантій, що варто не дивитися крізь пальці на поширення небезпечної інформації та тієї, яка не відповідає дійсності, а реагувати на це. Адже неправда шкодить репутації не тільки конкретного законника, а й усієї судової влади.

 

ПРЯМА МОВА

Тетяна ЧУМАЧЕНКО, член РСУ, суддя Вищого адміністративного суду України:

— Ніхто не заперечує того факту, що судова система здатна й готова сама себе очистити. Ми готові до самоочищення наших лав. У нас немає жодних побоювань щодо переатестації. Якщо в усіх зверненнях тільки й писатимемо: ви те, інше не можете робити, а ось це не передбачено законом, а це порушує наші права, то це говоритиме про те, що ми — священна корова. Ми маємо не лише вказувати на недоліки чиїхось дій, а й говорити, чому саме ­не погоджуємось із цим і як правильно вирішити проблему.

Валентина СІМОНЕНКО, голова РСУ, суддя Верховного Суду України:

— Наші рекомендації — це меседж державі та громадськості, що судова влада бачить проблеми й готова їх вирішувати, нічого не боїться. Ми кажемо ініціатору закону, що він не правий, порушує міжнародні принципи діяльності судочинства. У той же час підказуємо: варто вдосконалити дисциплінарну відповідальність — і проблему можна буде вирішити. Ми всі високопрофесійні й не боїмося переатестації. Але в межах дисциплінарної відповідальності, тобто маємо проходити переатестацію, якщо щось порушили.