Сфера лобістська

Фахівці із зв’язків з держорганами хочуть «поставити» себе в рамки закону

У більшості країн світу лобізм не є предметом законодавчого регулювання, оскільки там не прийняті закони про лобістську діяльність. А чи потрібний Україні подібний закон? Цей та інші питання обговорювали учасники міжнародної конференції «GR Конгрес-2012. Україна: ефективний діалог бізнесу і влади».

Правовідносини є, а закону немає

США, Канада, Угорщина, Литва, Польща, Грузія — це ті країни, де законодавчо врегульована лобістська діяльність. У Індії за лобіювання передбачена кримінальна відповідальність.

Але в більшості європейських держав і країн СНД, включаючи Україну, взагалі немає спеціального закону про цю діяльність й існує модель нелегального лобізму.

Таким чином, правовідносини з органами державної влади є, а законодавче регулювання відсутнє.

«В Україні ухвалення закону — це необхідність», — заявила під час конференції адвокат, партнер правової групи «Павленко і Побережнюк» Олександра Павленко.

Ухвалення такого потрібного правового акта відкладається на невизначений термін. Перший розроблений проект закону про лобіювання не пройшов в парламенті. Друга спроба — документ, підготовлений Валерієм Коновалюком, так і залишився всього лише проектом.

Правда, в США, з моменту виникнення в 1852 році ідеї про необхідність закону про лобіювання до його ухвалення в 1946-му пройшло майже 100 років. «Україна так довго чекати не може, адже це єдиний цивілізований спосіб впливу на ухвалення рішень найвищими органами держвлади», — уважають експерти.

З ухваленням закону, по-перше, у лобістів з’явиться гарантія того, що вони будуть почуті державою, від них не відмахуватимуться. І важливо, щоб держава створила умови для діалогу: призначило представника, в обов’язки якого входитиме проведення переговорів з лобістами.

По-друге, буде проведена грань між лобіюванням і корупцією. Як правило, більшість людей вважають, що лобізм — це суто негативна діяльність різних груп, що прагнуть досягти мети шляхом кулуарного тиску на владу. Але насправді лобісти не «на майданах» відстоюють інтереси замовника. Для лобіста не важливо, на якому полі грати.

Запит на лобіювання

«Необхідність у професійних лобістах виникає тоді, коли зацікавлені особи розуміють, що при відстоюванні своїх інтересів треба грати за певними правилами, інакше порушується баланс. Для цього потрібні професіонали, які й відстоюватимуть ці інтереси у владних структурах», — говорили учасники конференції.

Лобіювання — це професійна діяльність, а значить, необхідне ліцензування або видача свідоцтв за аналогією з адвокатською діяльністю. Повинен існувати реєстр лобістів.

За кордоном освіту в сфері Government Relations (GR) можна отримати у низці великих університетів, в Україні ж подібна профпідготовка не здійснюється.

Діалог влади й громадськості, а також влади й бізнесу повинен вестися через лобістів і лише таким чином можна перемогти корупцію.

Думка ПАРЄ

ПАРЄ прийняла резолюцію 1908 (2010) «Лобіювання в демократичному суспільстві», в якій визначені основні принципи такої діяльності.

«Лейтмотив резолюції в тому, що країни, які не бажають приймати закон про лобіювання, прагнуть залишити корупцію в тіні», — відзначила О.Павленко.

Можливо, цей напрям діяльності Ради Європи якщо й не підштовхне українського законодавця до негайної розробки відповідних нормативно-правових актів, то хоч би дасть поживу для роздумів як представникам громадськості, так і впливовим гравцям української політики та бізнесу.