Прокурори отримали повноваження самостійно встановлювати запобіжні заходи для підозрюваних
Набув чинності закон, який дозволяє прокурорам у зоні АТО обирати для підозрюваних у тероризмі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб. Правозахисники застерігають, що такі зміни підміняють суддів представниками органу держобвинувачення. Водночас нардепи наголошують: закон дозволить урятувати життя солдатів.
Надзвичайні обмеження
Додаткові права прокурорів передбачено законом «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану та у районі проведення антитерористичної операції» №1631-VII. Відповідно до нововведень на території, де діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану чи проводиться антитерористична операція, у разі неможливості виконання в установлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених стст.163, 164, 234, 235, 247 та 248 КПК, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб ці повноваження виконуватиме безпосередньо прокурор. Зокрема, він зможе вирішувати питання щодо розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів, давати дозвіл на обшук житла та на проведення негласних слідчих дій. Щоправда, не в усіх випадках, а лише коли особу підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених стст.109—1141, 258—2585, 260—2631, 294, 348, 349, 377—379, 437—444 Кримінального кодексу, тобто в діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, в посяганнях на територіальну цілісність України, диверсіях, тероризмі та деяких інших злочинах.
Ухвалити закон парламентарям удалося тільки після кількох невдалих спроб — частина нардепів виступала проти змін. Зокрема, представник депутатської групи «Економічний розвиток» Володимир Пилипенко наголошував, що закон фактично дозволить прокурорам підміняти суд. «Передавати прокуророві право вирішувати ці питання замість суду — не вихід. Давайте будемо діяти за Конституцією, за здоровим глуздом, як професіонали». Як альтернативу нардеп запропонував установити: якщо суд не може виконувати свої обов’язки — справа передається до суду в іншому місті. Проект з відповідними пропозиціями також був на розгляді у ВР.
Не в захваті від ініціативи й ВО «Свобода». Його представник Олександр Мирний наголошував, що замість ухвалення законів, які вирішують окремі питання діяльності правоохоронців і військових у зоні АТО, варто було б оголосити воєнний стан — і ці питання вирішилися б автоматично.
Протягнути зміни вдалося спікеру Олександру Турчинову. За його словами, закон готувався для того, щоб в умовах надзвичайного ризику для українських військових ухвалювати рішення про затримання підозрюваних, коли немає можливості розглядати ці питання в судах. Для того щоб доставити затриманого до суду в іншому регіоні, потрібен час, пояснив він, і нерідко протягом цього часу процесуальні норми вимагають відпустити підозрюваного. Схоже, аргументи О.Турчинова переконали нардепів — ініціатива набрала 230 голосів.
Застереження експертів
Водночас на недоліки змін звернули увагу правозахисники. Зокрема, член правління Української гельсінкської спілки з прав людини Володимир Яворський наголосив, що наділення прокурорів такими широкими функціями суперечить Конституції, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, грубо порушує стандарти прав людини та є неприпустимим у демократичній країні.
Експерт звернув увагу на те, що відповідно до чч.2 і 3 ст.29 Конституції «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом». Якщо протягом 72 год. з моменту затримання не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, особа має бути негайно звільнена.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.30 Основного Закону «не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду». А ст.31 Конституції передбачає, що «кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо».
«Із цього випливає, що тільки суд уповноважений давати санкції як на затримання, так і на проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав людини. У невідкладних випадках (зокрема при рятуванні життя людей) допускається проникнення до житла, проведення в ньому обшуку й огляду без судового дозволу, але з невідкладним після здійснення таких дій зверненням до слідчого судді щодо їх санкціонування», — пояснив В.Яворський.
Крім того, відповідно до вимог вищезазначеної конвенції та практики Європейського суду з прав людини будь-яке затримання, обшук чи інші слідчі дії, що втручаються в право людини, повинні проводитися виключно за санкцією незалежного органу, як правило, суду. Такі ж вимоги визначені й Міжнародним пактом ООН про громадянські та політичні права 1966 р.
«Держава не може перекладати проблеми функціонування своїх органів влади на плечі людини, обмежуючи її права та свободи. За всю історію Ради Європи ще жодна країна не обмежувала дію тих чи інших прав людини на своїй території, що показує, наскільки екстраординарними є подібні заходи для міжнародного співтовариства», — наголосив правозахисник.
Так само на невідповідність нововведень Конституції вказувало й головне науково-експертне управління ВР. Фахівці зауважили, що навіть відповідно до закону «Про правовий режим надзвичайного стану» в такій ситуації не можуть бути припинені чи обмежені повноваження судів, органів прокуратури, дізнання та слідства.
Крім цього, наголошували в управлінні, на території, де введено воєнний стан, правосуддя здійснюють тільки суди, створені відповідно до Конституції, а створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Так само заборонено скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства.
Якщо якийсь із суб’єктів звернеться до Конституційного Суду з приводу невідповідності змін Основному Закону — судді, швидше за все, визнають ці положення неконституційними. Разом з тим можна сподіватися, що потреба в такому обмеженні прав громадян відпаде сама собою, разом із завершенням АТО.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!