Американські судді позаздрили і водночас поспівчували українським колегам
Після венеціанської оцінки вітчизняний ре-формений продукт подали на розсуд американських експертів.
Останні, як і їхні європейські попередники, оцінили новації в третій гілці влади двояко: з одного боку, привітали прогресивні норми закону «Про судоустрій і статус суддів», з другого — засудили положення, в яких ідеться про звуження повноважень Верховного Суду і посилення ролі Вищої ради юстиції. А от який колір превалює в «смугастих» відгуках — білий чи чорний — вирішували учасники круглого столу, який провели в столиці.
Крізь іноземну призму
Захід, який проходив у київському готелі наприкінці жовтня, викликав неабиякий інтерес не лише у вітчизняних, а й у закордонних правників. Останні допомогли українським законникам поглянути на вітчизняну систему судоуст¬рою крізь призму світового досвіду.
Коментуючи подію, представник Федерального окружного суду США Вільям Даффі заявив, що в нього на батьківщині такого бути не могло: тобто, аби представники різних гілок влади обговорювали питання судочинства. «В Америці все зовсім по-іншому», — зауважив він.
У своїй доповіді заокеанський гість зупинився й на основних позитивах акта «Про судоустрій і статус суддів». За його словами, українське законодавство визначає «унікальний симбіоз між усіма гілками влади». На переконання В.Даф¬фі, забезпечити ефективну діяльність обителей Феміди мають представники законодавчої та виконавчої гілок влади.
Позитивну оцінку від американського законника отримала і процедура призначення суддів, яка, за його словами, стала ретельнішою. «Ваш процес призначення є більш досконалим, ніж у США», — апелював він до українських колег. В.Даффі звернув увагу і на високий рівень нашого суддівського самоврядування, а також на те, що законодавець дав змогу судам самим розпоряджатися своїми коштами.
На переконання доповідача, попри те, що новий закон містить багато прогресивних положень, усе ж існують норми, які потребують удосконалення. На думку іноземного експерта, необхідно прояснити роль ВС і ВРЮ, яка нечітко прописана. За словами В.Даффі, в законі потрібно відновити керівні позиції вищого судового органу. «Я не заздрю ВС», — заявив американський законник. За його словами, ВС повинен мати можливість «відбирати справи», щоб можна було проводити узагальнення судової практики.
А ось адвокат Мері-Ноель Пепіс зосередила увагу й на інших аспектах судової реформи. За її словами, вона «аплодує» україн¬ським законотворцям, які внесли норму про автоматизовану систему розподілу справ у судах. При цьому, на переконання правниці, потрібно враховувати наявні в обителях Феміди ресурси, матеріально-технічну базу, необхідну для реалізації цих новацій.
Шикування на Конституцію
Представник Федерального суду претензій США Богдан Футей зробив акцент на положеннях реформеного продукту, які, на його переконання, не узгоджуються з Основним Законом. «Перш за все необхідно привести закон у від¬по¬відність до Конституції, а не навпаки», — заявив він. За словами іноземного гостя, в ст. 19 нового закону прописано, що Президент може ліквідовувати суди, однак Конституція не наділяє його такими повноваженнями. «Надання таких широких повноважень виконавчій гілці влади може бути небезпечним прецедентом», — зауважив Б.Футей.
Ще одним прикладом невідповідності Основному Закону, за словами допо¬відача, є положення щодо ВС. «Необхідно зберегти позицію ВС як суду найвищої інстанції в системі судів загальної юрисдикції, як це передбачено в Конституції», — підкреслив американський законник.
Водночас він звернув увагу на те, що згідно з ст.124 акта найвищої юридичної сили громадяни мають право на суд присяжних, однак його досі не сформували. «В Україні ще не відбулося жодного процесу за участі суду присяжних», — констатував Б.Футей, наголосивши при цьому на необхідності практичної реалізації конституційних гарантій.
Також експерт зосередив увагу і на нормі, яка регламентує складання суддею присяги. На переконання американця, цей ритуал не слід обмежувати наявністю певних осіб, зо¬крема Президента і парламентарів. Для порівняння Б.Футей розповів: у США присягу можна скласти в присутності, наприклад, нотаріуса чи мера.
Коректив, на його думку, потребує і положення стосовно діяльності ВРЮ, але для цього потрібно внести зміни до Конституції. Було б добре, за словами іноземного гостя, щоб ВРЮ складалася із суддів, яких би призначали їхні колеги. Негативно оцінив він і призначення до складу Ради очільника Служби безпеки. «Ймовірно, існує конфлікт інтересів, коли такі суто по¬літичні фігури будуть залучатися до процесу призначення суддів. Це не відпові¬дає європейським і міжнародним стандартам», — резюмував доповідач.
Побіжно Б.Футей дав оцінку і старому-новому варіанту Конституції. На його переконання, Основний Закон 1996 року є «добре продуманим установчим актом волі народу», а президент¬сько-парламентська форма правління — найкращою для України. За інформацією американського судді, цей головний юридичний документ був позитивно оцінений і міжнародними експертами, зокрема Венеціанською комісією. На думку Б.Футея, незважаючи на необхідність удосконалення Конституції, перш за все увагу слід приділити виконанню її положень.
Куди йти далі?
Солідарним з американським колегою був і суддя Конституційного Суду у відставці Микола Козюбра. На його переконання, без унесення змін до Основного Закону реформа приречена на те, що стан справ у третій гілці владі залишиться таким же. На думку вітчизняного фахівця, в законі є чимало «щілин, які дають змогу використовувати їх в інтересах впливу на судову владу з боку владних структур». Також допо¬відач наголосив на необхідності унеможливити будь-який політичний вплив на суддю.
М.Козюбра приділив увагу і становищу ВС у нових реаліях. «Те, що зроблено з ВС, на моє переконання, перекреслює дуже багато позитивних рис цього закону», — відзначив він.
На переконання судді КС у відставці, найвищий судовий орган країни позбавлено не лише статусу касаційної інстанції, а й, «по суті, органу правосуддя». Також, за словами М.Козюбри, ВС фактично стає «заручником вищих спе¬ціалізованих судів», тому йому потрібно повернути ті важелі, які б могли забезпечувати єдність судової практики.
До дискусії долучився і нинішній суддя КС Віктор Шишкін. У своїй доповіді він приділив увагу проблемі реформування третьої гілки влади в цілому. «Сказати, що це реформа, я не можу», — заявив законник. Посилаючись на тлумачний словник він зауважив: реформа — це кардинальна зміна чогось у суспільстві або в певній системі. «Я запитую себе і вас: що такого кардинального відбулося?» — наголосив В.Шишкін. На його переконання, найбільш реформаторським можна вважати 2001 рік. «Тоді це була не мала, а основна судова реформа», — зазначив представник КС, посилаючись на те, що в той час була зруйнована радянська система судочинства.
Наразі ж, на думку доповідача, «певні вкраплення» до законів є не реформою, а тільки елементами новацій. «Це пихатість — називати те, що зараз відбувається, реформою», — резюмував знаний в Україні юрист.
Також В.Шишкін зробив акцент на порядку формування і повноваженнях ВРЮ. За його словами, дискусія щодо останніх не лише «не вщухає, а навпаки: із семибального шторму переходить у дев’ятибальний». Доповідач зосередив увагу на праві Ради призначати суддів на адміністративні посади. Він зауважив: фун¬к¬ції конституційних органів, зокрема і ВРЮ, чітко виписані в Основному Законі. «Виходячи із загальної теорії конституціоналізму, ці повноваження не можуть бути ні збільшені, ні зменшені ніякими законами, — нагадав представник КС. — Усі повноваження ВРЮ виписані в ст.131 Конституції, інших повноважень я не знаю. А тепер самі думайте про те, що міститься в новому законі».
А от подумати законодавцям, схоже, буде над чим. Адже серед розмаїття думок вітчизняних та іноземних експертів їм доведеться відшукати необхідний для складення законодавчої мозаїки фрагмент.
Олександра Піонтківська
Опитування
Чи потрібен Комітет з питань правосуддя?
Після того як у Комітету Верховної Ради з питань правосуддя забрали важелі впливу на формування суддівського корпусу, в кулуарах ходять чутки, що його взагалі ліквідують або об’єднають з Комітетом з питань правової полі¬тики. Так чи інакше, а протягом останніх місяців у членів парламентського підрозділу дедалі частіше виникали проблеми з кворумом. Через брак більшості депутати не змогли зібратись і 3 листопада. Кореспондентка нашого тижневика попросила володарів мандатів спростувати чи підтвердити інформацію про можливу реорганізацію, а також поцікавилася: чи потрібен цей парламентський підрозділ узагалі?
Леонід ГРАЧ, фракція КП:
— Сьогодні правосуддя взагалі не потрібне, бо воно стало залежним і керованим. Можна констатувати: в Україні відсутні майже всі гілки влади. Зокрема, виконавча, яка нині в руках Президента, судова, котра після проведення так званої реформи судить «під козирок». Стосовно можливості об’єднати два комітети, то, думаю, на це «регіонали» не підуть, оскільки не захочуть забирати крісла у своїх же людей.
Юрій КАРМАЗІН, фракція блоку «НУНС»:
— У нас залишається чинною норма статті Конституції, яка передбачає, що комітети готують проекти законів та інші документи. До повноважень парламенту згідно з Основним Законом належить і ви¬рішення питання щодо призначення і звільнення суддів. Окрім цього, є багато речей, які потрібно законодавчо врегульовувати, тому ні про яке знищення чи об’єднання комітету мови йти не може.
Дмитро ШПЕНОВ, фракція ПР:
— Наразі на наш комітет розписана значна кількість законопроектів, тільки в мене у провадженні їх понад 15. З огляду на великий обсяг законотворчої роботи вважаю розмови про можливу реорганізацію Комітету з питань правосуддя дещо передчасними.
Сергій ВЛАСЕНКО, фракція БЮТ:
— До повноважень комітету належать не тільки питання щодо призначення або звільнення суддів, а й розгляд законопроектів, пов’язаних, зокрема, із судовою реформою. Тому говорити про те, що комітет ліквідують чи об’єднають з іншим, мені здається дещо передчасним. З другого боку, саме цей парламентський підрозділ готуватиме частину подань щодо проходження публічної служби суддів. Оскільки, відповідно до Конституції, призначати суддів має саме ВР, представники якої працюють не тільки в сесійній залі, а й на засіданнях комітету.
Юлія НОВІКОВА, фракція ПР:
— Як ви знаєте, багато законопроектів проходить саме через Комітет з питань правосуддя. Ці документи стосуються насамперед матеріального і процесуального права в цивільному, адміністративному, господарському і частково кримінальному процесах. Як на мене, комітет здійснює значний обсяг законотворчої роботи, якої йому вистачить надовго, не кажучи вже про призначення суддів.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!