Закон і Бізнес N 34 - 35 (1176 - 1177). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 34 - 35 (1176 - 1177). 23 серпня - 5 вересня 2014 р.

Верховній Раді VII скликання не вдалося пропрацювати й половини своєї каденції. Відразу після Дня незалежності України Президент видав указ про її розпуск та проведення позачергових виборів, аби новий парламент «відповідав політичним настроям української громади». Втім, уже на старті кампанії стали очевидними й ті проблеми, що можуть завадити досягненню цієї мети. Детальніше про оновлення Верховної Ради в матеріалі „Вибори за правилами і без”.

Судова влада

Майже півроку минуло з того часу, як судова система спрямувала свій вектор розвитку на шлях оновлення. Зміна «верхівки» судів посприяла, зокрема, й викорененню старих підходів до роботи багатьох володарів мантій. Налаштованою на «перезавантаження» виявилась і харківська Феміда. Своїми намірами тісної співпраці з громадськістю та дотримання прозорості в роботі установи із «ЗіБ» поділилася голова Апеляційного суду Харківської області Антоніна Колтунова.

Зі статі „На двох стільцях” ви дізнаєтесь про результати останнього засідання Ради суддів загальних судів, а з матеріалу „Писані правила” – про підготовку до проведення з’їзду суддів. Зокрема, Рада суддів України прийняла за основу проекти двох документів: регламенту з’їзду суддів і регламенту призначення та звільнення суддів Конституційного Суду. До цього часу цих актів не існувало. І лише певні розбіжності в поглядах делегатів позачергового ХІІ форуму законників щодо цих питань підштовхнули суддівську спільноту до думки: без регламентів не обійтися.

Окрім того, Костянтин Василяка, голова Господарського суду Миколаївської області в матеріалі „Зигзаги адміністративної довіри” дослідив питання, як діяти в разі конфронтації в колективі, неможливості дійти згоди щодо певних кандидатур і дати зборів. Так, у процесі відновлення довіри до судової влади найбільший суспільний резонанс отримало втілення в життя змін, пов’язаних із новим порядком обрання на адміністративні посади. Адже, попри увесь позитив новацій щодо обрання суддів на адмінпосади, створено й підгрунтя для виникнення конфліктних ситуацій у судах та зниження ефективності управлінських рішень. Такі вади можуть бути усунені лише законодавцем.

В продовження теми Вашій увазі пропонується  стаття Андрія Портнова, доктора юридичних наук, „Люстрація всупереч праву”. На його думку, проект закону про очищення влади не відповідає євро стандартам.

Банкрутство та кримські вкладники

Павло Пригуза, кандидат юридичних наук, та Альона Пригуза, юрист, в матеріалі „Банкрутство чужим коштом” проаналізували, хто повинен оплачувати витрати на ліквідацію безгрошового боржника.

Зокрема, вони відзначають, що попри відсутність законодавчого регулювання, господарські суди проводять ліквідацію безгрошового боржника без фінансування процедури. Як наслідок, кредитори зазнають значних витрат без можливості отримати компенсацію. 

В статті „Повертати — погана прикмета, або Чи побачать кримські вкладники власні гроші?” Дмитро Дугінов, адвокат, медіатор, зазначає наступне. Після подій на кримському півострові виникла колізія економічних інтересів і правових реалій: депозитні договори все ще діють, але банки необгрунтовано утримують кошти клієнтів, що мають кримську «прописку». Вступивши в діалог з банком щодо можливості повернення депозитів, вкладники стикаються з документальною плутаниною. Аби вибратися з останньої, клієнтам доведеться добровільно відмовитися від частини грошей.

Закон і Бізнес