Голос війни

Новації дозволять обрати нову Раду навіть в умовах посилення бойових дій

Ідею про те, як ввести воєнний стан і при цьому не зірвати дострокових парламентських виборів, висунули у Верховній Раді. Ініціатива передбачає встановлення обмежень на проведення лише чергових виборів. Разом з тим такі пропозиції йдуть у розріз із нормою Конституції та провокують правовий конфлікт.

На заміну АТО

В умовах, коли країна вже фактично розпочала підготовку до позачергових парламентських виборів, питання щодо введення воєнного стану практично виключено з порядку денного. Адже в його умовах згідно з ст.19 закону «Про правовий режим воєнного стану» діятиме пряма заборона на проведення виборів Президента, Верховної Ради, ВР АР Крим і органів місцевого самоврядування.

Тому владі довелося робити вибір — розпускати парламент чи вводити воєнний стан на Донбасі. І схоже, цей вибір остаточно зроблено на користь першого. До того ж, як пояснив Президент Петро Порошенко, в умовах воєнного стану ускладниться закупівля необхідних для армії зброї та продукції подвійного призначення. Співпраця ж із Міжнародним валютним фондом стане взагалі неможливою.

У тому, що введення воєнного стану несе «серйозні ризики дипломатичного і фінансового характеру», переконаний, зокрема, і позафракційний нардеп Сергій Тігіпко.

Разом з тим у парламенті продовжують лунати голоси на підтримку зміни правового режиму —із антитерористичної операції на воєнний стан. Як пояснює представниця ВО «Батьківщина» Леся Оробець, це розв’яже руки військовим для застосування всіх наявних ударних можливостей. Зараз їх, переконана нардеп, застосовують не в повній мірі. До того ж, вважає парламентар, режим воєнного стану надасть діям офіцерів і солдатів повної легітимності. Крім цього, наголошує Л.Оробець, воєнний стан дозволить запровадити комендантську годину, мобілізувати цивільних фахівців для відновлення постраждалих територій Донбасу і реквізувати за необхідності транспорт у зоні бойових дій.

Те, що може виникнути необхідність у введенні воєнного стану, припускає також інший представник ВО «Батьківщина» Юрій Одарченко. «В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України в будь-який момент може виникнути ситуація, коли введення воєнного стану стане необхідною умовою для подальшого забезпечення територіальної цілісності нашої держави», — зазначає він. При цьому парламентар не відкидає можливості, що робити це доведеться під час виборчої кампанії.

Вибори — понад усе

Для того, щоб очікувані вибори не було зірвано за жодних умов, Ю.Одарченко підготував законопроект «Про правовий режим воєнного стану» (щодо особливостей припинення повноважень органів влади у період воєнного стану)» (№4406а). Відповідно до ініціативи в умовах воєнного стану заборонено проведення виключно чергових виборів, а от позачергові не підпадають під дію обмеження.

Як пояснює нардеп, якщо під час дії воєнного стану закінчиться термін повноважень певного органу державної влади чи місцевого самоврядування, який нормально функціонує, він зможе і надалі працювати. «Але у разі якщо орган державної влади чи певна посадова особа не виконують своїх обов’язків належним чином або з інших причин втрачають повноваження, проведення позачергових виборів є можливим», — зазначає Ю.Одарченко.

Крім цього, відповідно до проекту в умовах воєнного стану припинення повноважень складу колегіального органу або окремих посадових осіб можливе виключно одночасно із початком виконання повноважень особами, призначеними або обраними їм на заміну. Фактично це означає, що якщо завтра буде оголошено воєнний стан, а післязавтра — розпуск ВР, то нардепи продовжать працювати до обрання депутатів нового скликання.

Як зауважив Ю.Одарченко, жодне положення Конституції не забороняє проведення позачергових виборів в умовах воєнного стану. Разом з тим через невідповідність нормам Основного Закону все ж може виникнути правова колізія. У ст.83 Конституції вказується, що «у разі закінчення строку повноважень ВР під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану». З цієї норми випливає, що замінити нинішніх парламентарів зможуть лише ті, яких оберуть після скасування воєнного стану. Таким чином, якщо вибори буде проведено відповідно до ініціативи Ю.Одарченко, можна спрогнозувати виникнення запеклих дискусій щодо того, які саме нардепи мають засідати «під куполом».