Новий ПК знищить малий бізнес і примножить прибутки великого
Уряд намагається переконати українське суспільство, що запропонований ним проект Податкового кодексу буде чи не найбільш ліберальним у Європі. Однак новий кодекс вигідний передусім чиновникам і великому капіталу.
Рядовим же підприємцям ускладнять перебування на спрощеній системі оподаткування. І це при тому, що «корупційні збори» ніхто не відміняв.
Великі починають і виграють
Невже міністри всерйоз розраховують, що відразу ж після ухвалення кодексу українська економіка, інфраструктура, правове середовище і людський потенціал одразу ж посядуть перші місця у рейтингах міжнародних установ?
Якщо серед членів Уряду і є наївні мрійники, то їх небагато. Запропонований ними проект кодексу гальмує розвиток економіки, одночасно посилюючи особисті позиції його розробників або фінансово-промислових груп, які вони лобіюють.
Однак найцікавіше те, що проект Податкового кодексу шкодить не тільки інтересам громадян і економіці, а й Президенту, ще більше дестабілізуючи ситуацію в країні.
Зниження граничної суми обігу для «спрощенців» з 500 тис. до 300 тис. грн. уже викликало хвилю протестів підприємців. Уряд, витримавши паузу, почав подавати сигнали про готовність, за певних умов, зберегти колишній ліміт.
Безумовно, цей крок буде поданий як вимушена жертва і колосальна поступка малому бізнесу з боку влади. Насправді ж, ніякої поступки немає, а є закручування гайок і грубе «розкуркулювання».
Список видів діяльності, за якими дозволено використовувати спрощену систему оподаткування, скоротився на 16 позицій, і більшості підприємств доведеться закриватися чи переходити на загальний режим.
Уряд начебто діє логічно. Справді, чому, як каже голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський, одні компанії повинні платити податки за повною програмою, а інші, хай і маленькі, відбуватися кількома сотнями гривень на місяць?
Цей аргумент був би справедливим, якби не одне застереження. Дрібний і середній бізнес платить не тільки офіційний, а й корупційний податок величезній армії чиновників середньої та нижньої ланок. Це до нього йдуть покращити своє фінансове становище пожежники, санстанція, міліція та інші державні вимагачі.
Більш того, дрібний бізнес не може використовувати трансферні ціни чи футбольні клуби, щоб уникати податків на прибуток і ПДВ, ховаючи додану вартість в офшорах.
Виходить, поки великі корпорації відбиватимуться від додаткових поборів за рахунок «зубастих» юридичних служб і зв’язків у верхах, маленьким доведеться тягнути лямку за двох, а точніше — повільно банкрутувати, звільняючи простір для глобальних мереж з їх стандартизованим продуктом і низькими зарплатами для працівників.
Позбуватися спрощеної системи, звичайно, треба. Проте робити це можна тільки після радикального полегшення податкового адміністрування і звітності, скорочення кількості податків, тотального скасування ліцензування і дозволів.
Непотрібні інновації
Предметом особливої гордості Прем’єра Миколи Азарова є заплановане зниження податку на прибуток і ПДВ. Однак ні він, ні віце-прем’єр Сергій Тігіпко нічого не говорять про зниження відрахувань з фонду оплати праці, які перевищують 55%.
Для інноваційного бізнесу, де частка зарплати становить 80% усіх витрат, важливо знизити саме ці податки. Для підприємств з високим ступенем автоматизації і низькою вартістю робочої сили — навпаки. Їм вигідні низький податок на прибуток, дивіденди, ПДВ і не важливий розмір податків на фонд оплати праці.
Виникає питання: розвиток якої економіки стимулює кодекс? Автоматизованої, з мінімумом працівників або дешевою робочою силою, проте не економіки знань, яка генерує людський капітал. Підсумок очевидний: безробіття, збільшення розриву між бідними і багатими, втрата інтелектуального потенціалу, знищення середнього класу.
Закордонний фактор
Автори кодексу не забули подбати не тільки про свої стратегічні інтереси, а й про дрібніші питання. Перепало при цьому й українським чиновникам.
Як відомо, більшість іноземних компаній, приходячи на український ринок, використовує свої торгові знаки, технології та маркетингові ходи. Надаючи все це в користування українським партнерам, вони встановлюють відповідну плату — роялті.
Автори кодексу вирішили, що тепер роялті іноземцям обкладатимуть податком на прибуток, а от виплати українським фірмам, як і раніше, можна буде відносити на валові витрати. Дискримінації зазнали і резиденти офшорів, і всіх інших країн.
Юрисдикцію з мінімальними податками на кшталт Кіпру українські компанії справді використовували для податкової оптимізації через виплати роялті, але до чого тут, наприклад, Німеччина, Австрія чи Росія?
З ними Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування, тоді як пропонована Податковим кодексом новація їх порушує. Водночас, з юридичної точки зору, міжнародні договори мають пріоритет над національним правом.
Постає питання: чому урядовці вирішили скривдити стратегічних партнерів України?
Інший приклад стосується сільського господарства. В Україні другий рік триває суперечка про механізм дотування виробників молока і м’яса. Учасники ринку та експерти говорять про необхідність збереження субсидування закупівельних цін, яке стимулює виробництво і продаж кінцевої продукції ферм та селянських господарств.
Чиновники Мінагрополітики, навпаки, хочуть запровадити зрівняльний механізм: виплачувати дотацію на голову худоби і, звичайно, взяти на себе тяжкий труд з її розподілу. На чий бік стали автори «найліберальнішого» у Європі Податкового кодексу? Звичайно, на бік кришталево чесних українських чиновників.
Навіщо стимулювати виробництво молока і м’яса? Країні потрібне зростання поголів’я. У чому різниця? В тому, що американська корова дає 12 тис. л молока на рік, а українська — 3,5 тис. л. Дотування одиниці продукції заохочує купівлю дорогих іноземних корів, а дотування голови — дешевих вітчизняних.
Більшість норм проекту Податкового кодексу ведуть до зростання еконо¬мічної і політичної потужностей двох груп — олігархів і чиновників — за рахунок середнього та малого бізнесу, інноваційної економіки і середнього класу.
Результат — загострення соціального напруження, а отже, падіння популярності Віктора Януковича. Разом з додатковими президентськими повноваженнями він отримав і персональну відповідальність в очах виборця за все, що відбувається у країні.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!