Чи почує Уряд волання Феміди про допомогу?
Нарікання працівників судової системи на малу заробітну плату останнім часом уже стали звичними. Цього тижня доповісти про незадовільний стан фінансування вирішили й керівники Ради суддів та Державної судової адміністрації — Валентина Сімоненко та Зеновій Холоднюк відповідно.
Прем’єрові до відома
Приводом для звернення до глави Уряду стало скорочення бюджетних призначень для установ судової системи, яке намірилося провести цього року Міністерство фінансів. А поштовхом — постійні нарікання працівників апарату про низький рівень оплати їхньої праці.
Як наголосив у своїй доповіді на позачерговому ХІІ з’їзді суддів З.Холоднюк, працівники апарату волею законодавця отримують зарплату меншу, ніж їхні колеги з інших сфер державного управління. Це, на переконання авторів звернення, суперечить ст.144 закону «Про судоустрій і статус суддів». До того ж Бюджетний кодекс містить норми, які визнають оплату праці захищеними видатками, а тому їх обсяг не може змінюватися при секвестрі бюджетних призначень. На це й хотіли звернути увагу Арсенія Яценюка.
В.Сімоненко та З.Холоднюк зазначили у зверненні, що підвищення розміру суддівської винагороди, яке відбувалось останнім часом без виділення додаткових асигнувань, істотно знизило рівень соціального забезпечення працівників апарату. І така ситуація не змінюється з початку року.
Це питання порушував ще попередній склад Ради суддів загальних судів наприкінці лютого поточного року. І доповідав із цього приводу також З.Холоднюк, щоправда, будучи ще в статусі заступника голови ДСАУ. Він пояснював, що кошти, призначені для виплати зарплати суддям та працівникам апарату, формують єдиний фонд. «Кошик — один на всіх», — коротко окреслив проблему З.Холоднюк. Але цей кошик доволі швидко спорожнів, оскільки належні виплати суддівської винагороди не підкріплювалися своєчасним бюджетним наповненням (детальніше див. №8 «ЗіБ»). А додаткових коштів, про які тоді казав З.Холоднюк, так і не дочекалися.
Для тих, кого призначили вперше
Ситуація з недофінансуванням судової системи, мабуть, ускладнюється ще й тим, що цього року на посади вперше було призначено 309 суддів, яким для виплати щомісячної винагороди цього року необхідно близько
76 млн грн. Але ці кошти, як зазначено у зверненні до Прем’єра, не враховані в бюджетних призначеннях. Голови РСУ та ДСАУ переконані, що необхідність виплати суддівської винагороди зазначеним особам негативно впливає на рівень оплати роботи працівників апарату.
Не можна не погодитися з тим, що такі значні асигнування утворюють ще глибшу прірву між фінансовим становищем суддів та працівників апарату. Якщо підрахувати, то коштів, які йдуть на утримання 309 «новобранців» Феміди, вистачило б на виплату середньої заробітної плати в розмірі 2229 грн. (як наведено у зверненні) близько 3500 працівникам місцевих судів. Та законодавець прийняв рішення на користь законників, надавши їм переважне право на гідне утримання.
Попри це, В.Сімоненко та З.Холоднюк наполягають на дотриманні виконавчою владою ст.130 Конституції, яка прямо зобов’язує державу забезпечити фінансування та належні умови функціонування судів. З огляду на це зовсім не узгоджується з Основним Законом пропозиція Мінфіну скоротити видатки на судову систему, переважну частину працівників якої становлять саме апаратники.
Чи можна взагалі уявити здійснення правосуддя без допоміжного механізму у вигляді апарату? Напевне, ні, адже рух матеріалів судовими інстанціями — від реєстрації позовної заяви до передання справи в архів — відбувається виключно завдяки злагодженим діям працівників апарату.
Звернення судів
Ця проблема об’єднує всі суди. Ради суддів загальних, адміністративних та господарських судів неодноразово зверталися до Уряду та парламенту з вимогою встановити розмір зарплати для працівників апарату на рівні, передбаченому законом. Так, РСАС торік звернулася до Верховної Ради з проханням посприяти в покращенні скрутного фінансового становища в місцевих та апеляційних судах шляхом унесення змін до низки нормативних актів, які встановлюють граничні показники оплати праці. Перед тим Вищий адміністративний суд та РСАС неодноразово звертали увагу на необхідність збільшення фінансування адміністративних судів і вносили відповідні пропозиції, які, однак, не підтримали ні Кабмін, ні Мінфін.
Не відреагував Уряд і на звернення РСГС до Мінсоцполітики у 2013 році. У ньому керівництво ради наголошувало на тому, що працівники апарату апеляційних та місцевих господарських судів, які обіймають 15 різних посад — від спеціаліста до помічника голови суду — отримують однакову зарплату, незважаючи на істотні відмінності в освіті, службових обов’язках та рівні відповідальності. Такий стан, на переконання РСГС, порушує норми ст.6 закону «Про оплату праці» та вимоги ст.33 закону «Про державну службу», оскільки зрівнює в оплаті праці держслужбовців, котрі мають різні за складністю посадові обов’язки. А наприкінці року «господарники» отримали невтішну відповідь: грошей нема і проблему не розв’язати (див. №52/2013 «ЗіБ»).
Конкретної відповіді не дочекалася й РСЗС, яка вже 2 роки поспіль не полишає спроб привернути увагу органів виконавчої влади до фінансових проблем судової системи. Так, в одному зі звернень до ДСАУ керівництво РСЗС зауважило, що низький рівень оплати праці «провокує плинність кадрів і негативно впливає на організацію та якість роботи апарату судів та суддів у цілому, принижуючи авторитет професії». Створені умови, на переконання РСЗС, нівелюють відмінність між кваліфікованою та некваліфікованою працею, що негативно позначається на репутації судової системи.
У пошуках джерел
Утім, невтішні для працівників судової системи відповіді, які набули з часом безапеляційного характеру, вочевидь не свідчать про прагнення Уряду змінити ситуацію на краще. Але ж і погіршувати її далі нікуди. Власне на цьому й акцентується увага в спільному зверненні РСУ і ДСАУ. Прем’єра просять не скорочувати видатків на суди загальної юрисдикції при підготовці змін до закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Інакше, на думку ініціаторів звернення, може виникнути соціальне напруження серед працівників апарату.
Та, очевидно, не можна скоротити те, що й так потребує додаткових коштів. Адже відомо, що близько половини нагальних фінансових потреб судової системи й без того залишаються незадоволеними. Зокрема, для виплати суддівської винагороди та зарплати працівникам апарату виділено лише 66% від необхідної суми. Виходить, що й цього обсягу, на думку Уряду, для судової системи забагато?
Чи є джерела, які допоможуть ДСАУ виконати свої обіцянки щодо покращення фінансового становища працівників судової системи? На з’їзді суддів З.Холоднюк повідомив, що ДСАУ розробила проект розпорядження КМ щодо перерозподілу бюджетних призначень між судами загальної юрисдикції, який, за словами очільника, вже встигли погодити «з усіма зацікавленими міністерствами». З.Холоднюк сподівається, що прийняття відповідного розпорядження забезпечить рівномірний розподіл коштів між судами.
Однак цей проект і дотепер не став нормативним актом. Та й невідомо, чи потрапив він узагалі на очі главі Уряду? Суддівська спільнота має вимагати конкретних відповідей, адже сподівання й обіцянки ще жодного гаманця не наповнили. До того ж може статися й так, що оновлення судової влади відбудеться природним шляхом: працівники апарату самі підуть із судової системи в пошуках «довгої» гривні деінде.
В.Сімоненко (у центрі) та З.Холоднюк (праворуч) мають виробити спільну стратегію залучення бюджетних коштів для фінансування судової системи.
Матеріали за темою
Коментарі
http://court.gov.ua/userfiles/test%201.pdf…
Як ми бачимо, що Конституція розрахована для людей, а не для Богів. «Людина – це ТВАРИНА, яка прагне стати Богом, і більшість наших нещасть - неминучий побічний ефект спрямованих на то зусиль». Вілья…
«Кошик — один на всіх», — коротко окреслив проблему З.Холоднюк голова ДСАУ. «Саме тому, що порядок речей завжди намагаються порушити – СИЛА законодавства повинна бути завжди спрямована на підтримку Р…