Відмова від російських проектів — реакція на стурбованість Європи?
Восени 2000 року в Астані президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії й Таджикистану підписали договір про заснування Євразійського економічного співтовариства. Спочатку ЄврАзеС розглядалося як основа для економічної інтеграції пострадянських республік, формування Митного союзу і Єдиного економічного простору.
Нурсултан Назарбаєв, президент головуючого нині в ЄврАзеС Казахстану, за¬пропонував не зупинятися на досягнутому і рухатися у напрямку формування Євразійського союзу з єдиним простором в економіці, фінансовому і митному регулюванні, зовнішній полі¬тиці й обороні, культурі й гуманітарній сфері.
Що стосується участі нашої країни в цьому проекті, то питання про приєднання України до МС обговорювалося під час президентських виборів, але нині офіційний Київ дає зрозуміти, що цього не буде.
Так, недавно стурбованість з приводу можливого вступу України до МС висловила керівник європейської делегації для проведення переговорів з Україною про створення зони вільної торгівлі в рамках угоди про асоціацію з ЄС Єва Синовець.
За її словами, Київ «повинен зробити політичний вибір». «При цьому вам слід розуміти, що приєднання до союзу країн — не учасниць СОТ зірве переговори з ЄС про створення ЗВТ, а також ускладнить торгові відносини України з іншими країнами — учасницями СОТ», — підкреслила керівник делегації.
Втім, нова українська влада поки не дає особливих приводів для такого занепокоєння. Водночас деякі українські політики не вважають відмову від приєднання до МС правильною. Київ повинен співпрацювати як з Євросоюзом, так і з країнами ЄврАзеС, виходячи зі своїх національних інтересів, і це не суперечить заявленому курсу на євроінтеграцію, вважає заступник міністра економіки України Валерій Мунтіян.
«Євросоюз — це 26,4% товарообігу, це інвестиції, нові технології, це інтеграція, це ринок у 500 млн населення. Як можна від цього відмовитися, як це не може бути пріоритетом? Не говорячи вже про те, що ми географічний центр Європи. Цю співпрацю треба розвивати, і ми її розвиваємо, ведемо переговори про зону вільної торгівлі», — вважає заступник міністра. Водночас, за його словами, абсолютно неможливо і безрозсудно відмовлятися і від співпраці з країнами СНД. «Проте я хочу сказати, що із СНД у нас нині товарообіг 39%, у нас сьогодні енергозалежність, немає ще в нас інвестицій і капіталу для того, щоб ми перелаштувалися. І втрачати цей ринок? Ніхто ще не показав, де ми його можемо замістити», — підкреслив В.Мунтіян.
Є надія, що незабаром Київ визначиться з еконо¬міч¬ними пріоритетами, остаточно розставивши на карті зелені й червоні прапорці-орієнтири. Одні вказуватимуть нам шлях в ті організації, де нас чекають, а інші заборонять навіть дивитися в бік об’єднань, шансів на вступ до яких у нас немає.
Андрій ЛУБЕНСЬКИЙ,
РІА «Новости»
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!