Після 11-річної паузи Київ і Оттава провели «високі» переговори
Щойно ексцентричний Уго Чавес покинув Київ, як Віктору Януковичу довелося зустрічати ще одного заокеанського гостя — прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера. І якщо в особі президента Венесуели Віктор Федорович знайшов нового друга, то з С.Гарпером йому довелося «оновлювати» колишні відносини.
«Буремні» 1990-ті
Вперше прем’єр-міністр Канади відвідав Україну в 1999-му, коли уряд очолював Жан Кретьєн. Весною 2009 року до Києва з офіційним візитом прибув глава держави — генерал-губернатор Канади Мішель Жан.
Проте той факт, що в жовтні 1994 року свій перший — а тому багато в чому знаковий — офіційний візит другий український Президент Леонід Кучма здійснив саме до Канади, говорить про багато чого. Втім, ця поїздка глави держави стала не тільки своєрідним висловленням подяки за те, що Канада першою із західних держав визнала незалежність нашої країни. Л.Кучма не помилився, наче знав, куди треба їхати по капіталовкладення: були підписані важливі угоди між урядами обох країн про захист інвестицій і сприяння припливу іноземного капіталу на наш ринок, а також про економічне співробітництво.
Одначе потім український владний Олімп не балував Оттаву своїми відвідинами. Леоніду Даниловичу доводилося спілкуватися з вищим керівництвом Канади «на стороні» — на різних міжнародних зу¬стрічах. Наші міністри закордонних справ частенько їздили в Оттаву, а представники канадських провінцій і дипломатичного корпусу — до нас. Підсумком таких зустрічей ставало підписання меморандумів і декларацій про подальшу співпрацю в різних сферах.
До речі, більшість документів, які становлять договірно-правову базу українсько-канадських відносин, були підписані в 1990-х роках. Останні 10 років ви¬явилися якоюсь мірою застійними.
Запізнілий поштовх
У 2008 році Канада приймала тодішнього українського гаранта Віктора Ющенка. До речі, наших президентів Країна кленового листу зустрічає урочисто. Цим підкреслюються особливі відносини, що історично склалися між двома державами. Адже тут проживає велика українська громада, представники якої є і в парламенті, і в уряді, і в бізнесі і в бага¬тьох інших сферах життя країни.
Як колись у 1990-ті Л.Кучма, в 2008-му В.Ющенко і перша леді прибули до будівлі канадського парламенту в екіпажі, запряженому кіньми. Віктор Андрі¬йович удостоївся честі виступити перед федеральним законодавчим органом. Він говорив про прагнення України вступити до НАТО, Голодомор 1932—1933 років, розширення співпраці з Канадою за багатьма напрямками.
Під час переговорів між В.Ющенком і прем’єр-міністром С.Гарпером обговорювалася низка питань стосовно українсько-канадських відносин. Сторони виступили за розширення торгового обміну, а Віктор Андрійович заявив про можливість установлення режиму вільної торгівлі між двома державами.
Тоді С.Гарпер обіцяв підтримати Київ у його прагненні поповнити лави Північноатлантичного альянсу. Також було порушено питання спрощення візового режиму для українських громадян, які відвідують Канаду, і поліпшення авіа¬сполучення між двома державами.
Ложка дьогтю
Проте повернемося в наші дні. С.Гарпер приїхав до Києва, і на порядку денному — ті самі питання, які два роки тому В.Ющенко обговорював з прем’єр-міністром в Оттаві. Хоча одна відмінність усе-таки є: тепер Україна не просить Канаду посприяти швидкому вступу до НАТО.
Напередодні візиту канадського прем’єра до Києва іноземна преса прогнозувала, що майбутні економічні переговори будуть непростими через те, що Україна «перетворюється на країну, де стає менше свободи».
Так, у виданні The Globe And Mail вийшов матеріал Джона Іббітсона «Прем’єр за те, щоб вести з Україною переговори про торгів¬лю, попри жорсткі дії Києва». Журналіст акцентує увагу на тому, що іноді канадському керівництву на зустрічах з представниками багатьох країн світу доводиться «лавірувати» між двома важливими темами: майбутньою співпрацею і недотриманням прав людини. А результатом такого «лавірування» повинні стати домовленості, які влаштують обидві сторони.
Тому відразу стало зрозуміло, що при зустрічі із С.Гарпером українському гарантові не вдасться уникнути питань стосовно свободи слова і дотримання прав людини.
Так і сталося: представники канадських ЗМІ поставили Віктору Федоровичу питання про Голодомор і про «невірність» демократичним принципам. «Голодомор — жахливий випадок в історії українського народу, в історії сусідніх з Україною народів — Білорусі, Росії, Казахстану. Це дійсно був цілеспрямований злочин проти власного народу. Ми завжди засуджуватимемо сталінський режим, який в ті роки скоїв цей злочин», — підкреслив український гарант.
На другу частину питання замість нашого Президента відповів заокеанський гість, сказавши, що В.Янукович запевнив його в позитивному ставленні до традицій, фундаментальних цінностей, таких як свобода і демократія. «В жодні подробиці я більше не вникатиму», — резюмував С.Гарпер.
Надії, що не виправдалися
Спочатку заокеанський гість і український гарант спілкувалися тет-а-тет, а потім відбувся міжурядовий діалог. В цілому сторони залишилися задоволені зустріччю. Як не бути за¬доволеним, якщо з вуст ¬В.Януковича і С.Гарпера лунали тільки позитивні відгуки про візит: все відповідно до дипломатичного протоколу й етикету.
Наш Президент відзначив, що цей візит є «довгоочікуваним і глибоко символічним». «В України і Канади стабільні дружні взаємини, і нам з вами необхідно їх продовжувати», — заявив В.Янукович.
С.Гарпер трохи «поправив» слова Віктора Федоровича, натякнувши, що стабільність — це добре, проте стабільність — це незмінність і стійкість, а будь-які відносини потребують розвитку. «Хоча в тому, що стосується політики, взаємини України і Канади були й залишаються міцними, потрібно ще багато працювати, зокрема над розвитком відносин між державами у сфері комерції», — переконаний С.Гарпер.
Представники Києва й Оттави поставили свої автографи під меморандумом про взаєморозуміння в тому, що стосується обмінів молоддю. «Сьогодні між нашими урядами підписана угода, яка, без сумніву, підвищить мобільність молоді. Цей документ дасть можливість молодим людям — як канадцям, так і українцям — подорожувати і влаштовуватися на роботу у двох наших країнах, все це стане набагато простіше», — пояснив переваги цього меморандуму С.Гарпер.
У свою чергу В.Янукович відзначив: «Я впевнений у тому, що крок, який ми зробили в справі лібералізації візового режиму, — тільки перший на цьому шляху. Надалі нам потрібно суттєво активізувати цю роботу і досягти мети — безвізового режиму між нашими країнами».
Крім глобальної мети — відміни віз, сторони обговорювали можливість поліп¬шення авіасполучення між країнами. Не забув Віктор Федорович запросити С.Гарпера до «клубу вболівальників» за вступ Києва до ЄС. Канадський прем’єр прийняв запрошення, заявивши, що Оттава завжди підтримувала прагнення України до євроатлантичної інтеграції.
Не виправдалася лише одна надія українського гаранта — підписати угоду про вільну торгівлю з Канадою. «Лібералізація торгових відносин дасть можливість значно розширити зовнішні ринки: Україні — на території Північної Америки, Канаді — на Євро-азійському просторі», — вважає В.Янукович.
С.Гарпер з ним згоден. Але поки ця згода не підтверджена підписами. До речі, Київ уже кілька місяців наполегливо просуває ідею візування цього документа, але Оттава все ще відточує формулювання, продовжуючи працювати над текстом майбутнього договору. І новий раунд переговорів відбудеться лише в грудні. Тому Києву залишається лише чекати.
Марина ЗАКАБЛУК
Думка політолога
Чи можна говорити про прогрес в українсько-канадських відносинах?
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— Візит Стівена Гарпера до Києва пройшов непомітно. Очевидно, що Україна і Канада не розглядають одна одну в якості стратегічних партнерів, як це було ще за часів Леоніда Кучми. Тому сказати щось оптимістичне відносно цього візиту прем’єр-міністра не можна. Здебільшого інтерес Оттави до Києва викликаний тим, що Канада є країною, в якій проживає одна з найбільших українських діаспор. Вона економічно успішна й активна. Тому Оттава змушена реагувати на всі позитивні й негативні тенденції в нашій країні. Що стосується підсумкової частини візиту, то він пов’язаний з тим, що наша співпраця розвивається непогано. Безумовно, такий партнер, як Канада, є важливим для Києва стосовно отримання нових технологій, розвитку взаємин із США.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!