«Нечіткі терміни можуть призвести до використання їх як політичної зброї»
У попередньому числі ми розпо¬відали про зауваження Венеціанської комісії до закону №2181-VI, який був прийнятий заради недопущення зловживань правом на оскарження. Значна частина цього ви¬сновку присвячена новим функціям Вищої ради юстиції.
Окремі застереження стосувалися процедури притягнення служителів Феміди до дисциплінарної відповідальності.
«Неєвропейський» склад
Відзначивши «схвальну спробу» подолати проблему малої кількості суддів у складі ВРЮ, експерти наголосили, що і цей склад не відповідає європейським стандартам. Адже з 20 чле¬нів ВРЮ лише 3 є суддями, яких обирають самі служителі Феміди. Решту суддівської квоти «добирають» парламент, Президент, навчальні заклади, адвокати і прокуратура. Та й то — після закінчення строку повноважень чинних членів ВРЮ.
На сьогодні разом з міністром юстиції та Генеральним прокурором половина членів ВРЮ належать або обрані виконавчою чи законодавчою владою. Цей факт унеможливлює «назвати склад ВРЮ таким, до якого входить значна частина суддів».
Комісія відзначає, що «фактичний склад ВРЮ може дозволити взаємодію парламентських більшостей і запобігти тиску з боку виконавчої влади, але це не може подолати структурний дефіцит його складу». Відповідно, «цей орган не може бути вільним від будь-якого підпорядкування політичному впливу». Тому експерти наголошують на «недостатності гарантій, які б переконували в тому, що ВРЮ захищає цінності та основоположні принципи правосуддя».
Враховуючи, що порядок формування Ради визначено Конституцією, зарубіжні фахівці радять врахувати ці зауваження при внесенні змін до Основного Закону. Зокрема, щодо входження Генерального прокурора до ВРЮ, оскільки «це може мати стримувальний ефект на суддів й сприймається як потенційна загроза». Адже Генпрокурор є стороною в багатьох справах, які доводиться розглядати суддям, тому його присутність в органі, що займається призначенням, дисциплінарним прова¬дженням та звільненням законників, «викликає побоювання, що судді не будуть діяти неупереджено при розгляді таких справ або Генпрокурор не буде діяти неупереджено щодо суддів, чиї рішення він оскаржує».
Отже, склад ВРЮ не відповідає європейським стандартам. Оскільки це вимагає внесення змін до Конституції, експерти радять передбачити в законі «більш сильне регулювання вимог щодо несумісності». Тобто Рада «має працювати як постійно діючий орган, і, крім членів за посадою, всі інші не мають права поєднувати свою діяльність з будь-якою іншою приватною чи пуб¬лічною діяльністю».
Інший аспект, який ви¬кликає занепокоєння комі¬сії, — це широкі повноваження ВРЮ щодо призначення суддів на адміністративні посади, котрі, як уважають експерти, «виходять за межі повноважень ВРЮ, визначених Конституцією». При цьому комісія посилається на рішення Конституційного Суду від 21.05.2002 №9-рп/2002, в якому вказується, що «зі змісту положень Основного Закону не випливає належність до відання Вищої ради юстиції внесення подань про призначення суддів на адміністративні посади».
За помилки не карають
Основні зміни, внесені актом №2181-VI до ст.25 закону «Про Вищу раду юстиції», мали на меті вдосконалення процедури запиту та отримання інформації. Проте комісія висловила стурбованість появою положення, яке передбачає надання копій судових справ, провадження в яких не закінчене. На думку експертів, «надання документів у справах, розгляд яких триває, може розглядатись як повідомлення про те, яким чином справа повинна бути розглянута». Тому у ви¬сновку наголошується, що «ВРЮ не може переглядати здійснення правосуддя в окремих справах, а також притягувати до дисциплінарної відповідальності за помилки в застосуванні закону при прийнятті рішення, оскільки це може призвести до незаконного посягання на незалежність суддів».
Таку ж загрозу, на думку комісії, приховує наділення члена ВРЮ правом виходити з пропозицією про звільнення судді. Адже до Ради за посадою входять міністр юстиції та Генеральний прокурор, а сама ВРЮ ще не складається з більшості або значної частини суддів, обраних самими суддями. В цьому експерти вбачають порушення ч.2 ст.126 Конституції.
Крім того, із закону ви¬ключено положення, яке унеможливлювало участь члена ВРЮ, котрий уніс пропозицію про звільнення судді, у прийнятті остаточного рішення. І це, вважають експерти, «може вплинути на гарантію неупередженості».
Також комісія зауважила, що зміни до закону про ВРЮ не пояснюють, як оскаржувати до суду рішення, прийняті за результатами дисциплінарного провадження. А недостатня чіткість, на її думку, «може створити перешкоди для такого оскарження». Так само приховує певні загрози зменшення кількості членів, необхідних для правомочності засідань або для прийняття рішень, що може означати зниження рівня захисту інтересів суддів, відносно яких приймаються такі рішення.
Гарантії вимагають точності
Як загрозу назвали експерти і зміни до ст.32 закону про ВРЮ, в яких деталізоване поняття «порушення присяги». З одного боку, підстави для дисциплінарної відповідальності вже визначено в законі «Про судоустрій і статус суддів». Також у цьому документі міститься текст присяги. Тому, на думку комісії, «регулювання різними законодавчими актами такого важливого механізму, як порядок притягнення суддів до відповідальності, ускладнює систему, робить її складною для розуміння і застосування».
Дуже важливо, на думку експертів, «не змішувати етичні принципи з дисциплінарними питаннями». Тож у законі мають бути визначені всі дії, на підставі яких можна притягти до дисциплінарної відповідальності. Адже точність і передбачуваність цих підстав «необхідні для правової визначеності, особливо для гарантій незалежності суддів». Натомість нове визначення містить дуже загальні поняття, такі як «вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’¬єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів» або «порушення морально-етичних принципів поведінки судді». Це комісії видається особливо небезпечним, оскільки «ці нечіткі терміни можуть призвести до можливості використання їх як по¬літичної зброї проти суддів».
До речі, для прийняття рішення про звільнення судді тепер достатньо простої більшості голосів від складу ВРЮ замість двох третин. «Враховуючи недоліки складу ВРЮ, це крок назад у питанні гарантій незалежності суддів», — констатують експерти.
Лев СЕМИШОЦЬКИЙ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!