Чи можна приховувати привид?

У США суд визнав полтергейст дефектом власності

Реальність надприродних істот, на зразок привидів, демонів і прибульців, офіційна наука не визнає. Проте питання, пов’язані з впливом паранормальних явищ на об’єктивну дійсність, іноді ставляться перед судом, а в деяких випадках вони змінюють і юридичну реальність.

Один із таких прикладів — судовий розгляд справ за позовом Джеффрі Стамбовськи. Чоловік підписав із Гелен Аклі контракт про придбання нерухомості, за яким зобов’язався виплатити повну суму за новий будинок протягом року. Покупець вже устиг зробити перший внесок, коли з розмов із сусідами і публікацій у газетах дізнався, що будинок «так і кишить» привидами. Покупця це настільки обурило, що він вирішив анулювати договір через суд.

Будучи власницею будинку, Г.Аклі і члени її сім’ї розповідали про численні явища полтергейсту в їхньому домі. У 1977—1989 р. жінка тричі описувала у пресі свої зустрічі з примарами.

Верховний суд штату Нью-Йорк відхилив позов. Більшість суддів погодились, що повідомленнями у пресі відповідач визнав існування паранормальних явищ і, таким чином, з юридичної точки зору будинок вважався населеним привидами. Незалежно від того, чи мешкали в ньому духи насправді, репутація помешкання не могла не позначитися на його вартості. Попри це, суд вирішив, що продавці не зобов’язані розкривати міфи про дім, а отже, компенсація позивачеві не призначається.

У своєму рішенні суд спирався на доктрину Caveat Emptor, яка діяла в Нью-Йорку. Згідно з цим принципом, що буквально означає «нехай покупець проявить пильність», той, хто придбав житло, не міг отримати відшкодування за те, що продавець не розкрив наявності дефектів власності. Виняток становили випадки, коли продавець навмисно намагався приховати ці дефекти. За інших обставин покупець мусить проявити далекоглядність і самостійно обстежити власність на предмет наявності тих або інших недоліків.

Дж.Стамбовськи рішення оскаржив — і апеляційний суд став на його сторону. Судді дійшли висновку, що в даному випадку покупець не мав змоги виявити такий дефект, як полтергейст, і продавець нечесним шляхом нажився на його невіданні.

Рішення суду в справі «Стамбовськи проти Аклі» створило прецедент для обмеженої інтерпретації доктрини Caveat Emptor і додало юридичної сили поняттю «власність із зіпсованою репутацією». Норми, що стосуються необхідності розкривати таку інформацію при продажу нерухомості, варіюються в різних штатах. У Массачусетсі, наприклад, продавці і ріелтори не зобов’язані інформувати покупців про те, що попередній власник помешкання мав проблеми із здоров’ям, що у ньому скоєно вбивство або самогубство або ж спостерігалася паранормальна активність. Проте у тому разі якщо покупець сам запитає про це, продавець не має права його обманути.

У Каліфорнії продавець повинен повідомити покупцю про те, що в будинку хтось помер протягом останніх трьох років. Закони штатів вимагають розкриття переважно тієї інформації стосовно вбивства, яке було скоєно в помешканні, паранормальної активності, а також відомостей про негативну подію, яка набула широкого розголосу. Що стосується останнього то така вимога існує і в більшості країн Євросоюзу.