Європейський суд з прав людини вже провів публічні слухання за заявою, поданою екс-міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. Прихильники екс-міністра сподіваються на те, що рішення, прийняте в Страсбурзі, допоможе йому вийти на волю. Чи так це?
Заяву Ю.Луценко подав до Європейського суду в січні 2011 року, ще до винесення обвинувального вироку. Він оскаржив затримання й арешт, уважаючи їх незаконними (ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Суд тоді визнав цю справу пріоритетною. Проте розгляд почався більш ніж через рік.
Справа слухалася в публічному режимі палатою суддів у складі 8 чоловік на чолі з головою Діном Шпільманом. Серед служителів Феміди була і представниця України — Ганна Юдківська. До речі, публічні слухання в ЄСПЛ бувають досить рідко і можуть побічно свідчити про особливу важливість або резонансність справи.
На засіданні судді намагалися з’ясувати обставини арешту Ю.Луценка. Урядовий уповноважений у справах Євросуду Валерія Лутківська пояснила, що арешт екс-міністра був викликаний прагненням суду уникнути можливого тиску на свідків.
Із цим не погодились адвокати Ю.Луценка. Наприклад, Валентина Теличенко підкреслила, що арешт екс-міністра був спрямований на дискредитацію його як політика.
Заслухавши сторони, судді оголосили про закриття слухань і заявили, що про дату ухвалення рішення повідомлять письмово.
Тим часом прихильники Юрія Віталійовича вже заздалегідь святкують перемогу. «Думаю, вердикт теж буде дуже швидкий, — говорить Юрій Стець, соратник Ю.Луценка по «Народній самообороні». Євросуд скаже, що в Юрія Віталійовича не було можливості захищатися належним чином, і зобов’яже Україну повернути його справу до суду першої інстанції. А оскільки арешт був неадекватним запобіжним заходом, то Ю.Луценка випустять під підписку про невиїзд, тобто до літа він вже буде на волі».
Проте більшість експертів настроєна не так оптимістично. «Європейський суд не є інстанцією, яка доповнює або змінює рішення національних судів. Його завдання — лише констатувати факт допущеного, на його думку, порушення прав людини, але це не є директивою для українського суду», — вважає голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко.
Швидше за все, рішення ЄПЧ ніяк не вплине на вже ухвалений вирок Ю.Луценку й не приведе до його звільнення. До речі, І.Фомін зізнався, що в заяві мова йшла про незаконність арешту міністра під час слідства й суду, а не про вердикт. Скаргу на вирок в Євросуд захист ще не відправляв, оскільки не пройдені необхідні інстанції в Україні.
«Якщо мова йде про ст.5 конвенції, яка гарантує право на свободу й особисту недоторканність, то в неї є своя кінцева точка — це рішення суду першої інстанції», — вважає і В.Лутковська. Рішення ЄСПЛ на користь Ю.Луценка не зобов’яже державу випустити його на волю, констатує вона.
У таких випадках Євросуд зазвичай просто зобов’язує державу виплатити заявникові грошову компенсацію. Що стосується ст.18 конвенції, яка нібито теж фігурує в заяві Ю.Луценка, то обгрунтованість її застосування в цьому випадку викликає в експертів великі сумніви.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.79 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!