Кадри з-за лук’янівських грат переконали в нагальності потреби перетрушування всієї пенітенціарної системи
Доки законодавці працювали над новим Кримінальним процесуальним кодексом, який має розвантажити місця тримання під вартою, своєрідним поштовхом знизу до негайної реформи пенітенціарної системи став документальний фільм «Тюрма №1». На кадри, які зняли на мобільні та передали на волю мешканці Лук’янівського СІЗО, відреагував глава держави, доручивши провести термінову перевірку установ попереднього ув’язнення.
Секрет поліТшинеля
Тюрма — не курорт. Навіть для колишніх високопосадовців. Можна сперечатися щодо підстав порушення кримінальних справ проти колишніх чиновників, та посилена увага ЗМІ до здоров’я та умов їх тримання за гратами рикошетом ударила по найболючіших місцях усієї системи слідчих ізоляторів. Так, про жахливі умови, в які потрапляють підозрювані чи обвинувачені, переповідають знайомі за келихом пива та незнайомі на інтернет-форумах. Але краще один раз побачити, ніж сто разів почути скарги пересічних громадян, які потрапили в поле зору правоохоронної системи.
Як зазначає на початку 40-хвилинної стрічки журналіст TBi Костянтин Усов, розслідування тривало півроку. Впродовж цього часу за стінами Лук’янівського СІЗО була створена своєрідна агентурна мережа. «Кожному з агентів ми передавали мобільні телефони, оснащені відеокамерами, і впродовж 6 місяців ув’язнені надсилали уривки свого життя — по 10— 15 секунд», — розповів журналіст.
Розслідування, ніби грім посеред ясного неба, привернуло увагу й пересічних громадян, і високопоставлених чиновників. Склалося навіть враження, що дехто з посадовців сприяв або принаймні крізь пальці дивився на журналістські надбання, аби шокувати суспільство та переконати в необхідності змінити ставлення до людей, яких доля чи власні бажання підвели під кримінальну статтю. Прокурорські працівники нижчої ланки спочатку спробували запевнити, що факти не відповідають дійсності, а журналістові за протизаконні дії пообіцяли кримінальну справу. Але на найвищому рівні були іншої думки.
Віктор Янукович наказав Генпрокуратурі перевірити оприлюднені факти, а Кабміну — збільшити видатки на «поліпшення матеріально-побутових умов тримання осіб в установах попереднього ув’язнення та їх медико-санітарного забезпечення». Крім того, у страсну п’ятницю керівництво Державної пенітенціарної служби запросили на килим до сесійної зали: напевно, не для того, аби дізнатися секрет полішинеля щодо умов тримання в українських СІЗО, а як привід для гучних заяв та закликів про відставку всіх.
Адже про те, що відбувається за українськими гратами, добре відомо не тільки всередині країни, а й за її межами. Як засвідчив звіт урядового уповноваженого з питань Європейського суду з прав людини, значну частину звернень до цієї міжнародної установи становлять скарги саме на умови тримання під вартою, включаючи катування в СІЗО та ненадання медичної допомоги. Більш ніж 10 років тому Євросуд навіть виніс рішення щодо кількох українських засуджених до довічного ув’язнення, в якому констатував нелюдське поводження з ними в тюрмах. Але відтоді майже нічого не змінилося.
За інформацією правозахисників, наприклад, медична частина Лук’янівського СІЗО, розрахованого на 3000 осіб, має лише 42 ліжко-місця. В інших ізоляторах ситуація ще гірша. Ходили, приміром, чутки, що за перебування в медичній частині Лук’янівського СІЗО Юлія Тимошенко платила тюремникам $200 тис. на добу. Сума настільки нереальна, що в це важко повірити.
Проте набагато легше віриться, що за гроші в СІЗО можна пронести будь-що: від мобільника до наркотиків. І стрічка «Тюрма №1» зайвий раз це доводить. Та й повідомлення СБУ рясніють згадками про затримання працівників саме столичного ізолятора за «бізнес» на забезпеченні ув’язнених.
Плани щодо буцегарень
За словами прокурора м.Києва Анатолія Мельника, керівника Київського слідчого ізолятора Євгена Домбровського на період перевірки відсторонили від посади. З викладеними у стрічці фактами прокуратура має розібратися впродовж 3 тижнів.
Одначе тільки «тюрмою №1» перевірки не обмежаться. Віктор Пшонка своєю чергою доручив підлеглим з’ясувати умови, в яких тримають за гратами ув’язнених в інших регіонах. За словами прес-секретаря Генпрокурора Маргарити Велькової, перевірять також і медико-санітарні умови всіх пенітенціарних установ.
Водночас міністр юстиції Олександр Лавринович та голова Державної пенітенціарної служби Олександр Лісіцков мають упродовж 2 місяців переглянути всю нормативно-правову базу, якою регулюються правила тримання взятих під варту осіб, та привести їх у відповідність із міжнародно-правовими стандартами.
Деякі експерти прогнозують, що такі заходи тільки випустять пару з перегрітої проблемами пенітенціарної служби й перевірки завершаться звільненнями кількох керівників та пофарбуванням парканів навколо в’язниць. Але більшість не поділяє такого песимізму, прогнозуючи, що після ухвалення КПК влада всерйоз візьметься за реформування системи виконання покарань. І почне зі слідчих ізоляторів, які будуть суттєво розвантажені завдяки новелам кодексу щодо застосування альтернативних узяттю під варту запобіжних заходів.
Адже цивілізована демократична держава не повинна закінчуватися воротами колоній чи ізоляторів, за якими починаються зони особливого безправ’я.
Пряма мова
Анатолій МЕЛЬНИК, прокурор м.Києва:
— Прокуратура столиці порушила кримінальну справу за фактом службової недбалості посадових осіб Київського слідчого ізолятора (ч.1 ст.367 КК). Справу порушено у зв’язку з неналежним виконанням своїх службових обов’язків працівниками слідчого ізолятора, що призвело до порушення порядку та умов тримання ув’язнених. Її розслідування доручено слідчому відділу прокуратури столиці.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.49 МБ)
У такий спосіб наглядовому органу нагадали про сумну статистику життя за гратами.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!