Санація із санкціями

Екс-урядовець отримав менше, ніж просила прокуратура, але більше, ніж його «спільник»

Печерський районний суд м.Києва завершив розгляд справи колишнього в.о. міністра оборони Валерія Іващенка та керуючого санацією Феодосійського судомеханічного заводу Сергія Міхеєва. 12 квітня суд зачитав вирок, яким обох було визнано винними за ч.3 ст.365 Кримінального кодексу.

Суть обвинувачень, пред’явлених В.Іващенку та С.Міхеєву, зводиться до того, що перший у листопаді 2009 року підмахнув план санації, а другий утілював його в життя. Внаслідок цього Феодосійський судомеханічний завод, що входив до структури Міністерства оборони й був єдиним підприємством, де ремонтувалися двигуни для бойових кораблів, продали за борги. За однією з версій — приватній фірмі, за якою стоїть народний депутат із фракції БЮТ. Останній, за словами керівника групи державного обвинувачення в цій справі Петра Коваля, і вмовив екс-урядовця підписати план санації. Таким чином, за оцінками прокуратури, державі було завдано шкоду на 70,9 млн грн. (саме в таку суму оцінювалося підприємство, яке реалізували за 17 млн).

Під час судового процесу В.Іващенко наполягав на зворотному: продаж заводу, навпаки, відбувся всупереч його розпорядженням. Утім, прокуратура залишила в силі обвинувачення. Більше «пощастило» керуючому санацією: з нього зняли претензії за ч.3 ст.209 КК («легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом»), що загрожувало 15 роками позбавлення волі. Натомість обом залишили добре відому ч.3 ст.365 КК, яка передбачає від 7 до 10 років тюрми.

Щоправда, представники обвинувачення не наполягали навіть на мінімальному строці, визначеному цією санкцією. П.Коваль сказав: «Ураховуючи позитивні характеристики, нагороди і стан здоров’я (В.Іващенка. — Прим. ред.), ми дали менше мінімального». Йшлося про 6 років. С.Міхеєву, на думку обвинувачення, буде достатньо для виправлення 5 років. До речі, в суді останній підтвердив, що продаж заводу був би неможливим без візи тодішнього в.о. міністра на плані санації.

За словами В.Іващенка, йому через адвокатів пропонували погодитися з висунутими обвинуваченнями в обмін на пом’якшення покарання. «Але я швидше згнию тут, у в’язниці, але зізнаватися в тому, в чому не винен, не буду!» — наголосив екс-урядовець. Він також спрогнозував, що суд призначить йому та керуючому санацією однакові вироки — по 5 років ув’язнення.

І майже не помилився. Згідно з вердиктом судової колегії, який зачитували понад 2 год., В.Іващенко одержав 5 років, з яких уже відсидів у слідчому ізоляторі майже рік і 8 місяців, С.Міхеєв — на 2 роки менше. Обом заборонено наступні 3 роки займати відповідальні посади. До того ж першого з них ще й позбавили 2-го рангу держслужбовця.

Водночас суд залишив без розгляду позов Феодосійського судомеханічного заводу. Адже, як зазначав представник прокуратури, майно держпідприємства вдалося повернути у власність держави.

Адвокати В.Іващенка відразу ж запевнили, що оскаржуватимуть вирок. І не тільки по суті, а й за процедурою. Причому пообіцяли дійти й до Європейського суду з прав людини. Адже останнє судове засідання перед оголошенням вироку відбувалося в конвойній кімнаті Печерського райсуду, куди на «швидкій» був доставлений колишній в.о. міністра. Та й сам вирок В.Іващенко слухав сидячи, оскільки, за його словами, відразу після арешту його вразив гострий радикуліт, із січня цього року йому надають медичну допомогу.

Проте напередодні в Державній пенітенціарній службі запевнили, що у В.Іващенка немає хвороб, які б перешкоджали участі в судовому процесі. І хоча з півгодинним запізненням, але все ж доставили підсудного на завершальну частину судового розгляду — проголошення вироку. А в прокуратурі навіть припускали, що загострення хвороби є складовою тактики затягування процесу.

Щоправда, саме по собі воно позбавлене сенсу. Напевно, адвокати, які за час судового розгляду внесли близько 130 клопотань, збирали докази порушення прав їхнього підзахисного, аби цими фактами вразити суддів у Страсбурзі. Бо на апеляційну інстанцію вони не надто розраховують…