Суддів РФ захистять від нападок ЗМІ і доплатять за труднощі, а зарплату працівників апарату узалежнять від окладу голови КС
Під час наради очільників регіональних рад суддів РФ доповідачі говорили, що суддів обмовляють, а ті не можуть захиститися, що коштів як бракувало, так і бракує — і служителям Феміди, і «апаратникам». Останні, з їх низькою зарплатнею і великим навантаженням, їх особливо потребують. Тому їх підтримав Судовий департамент при Верховному суді РФ, який здійснює підготовку закону про новий статус працівників апарату, яким передбачено узалежнити розмір зарплати працівників судів з окладом голови КС.
Про ЗМІ
Відкрив засідання радник президента, голова ради з прав людини, голова палати медіа-спільноти суспільної колегії зі скарг на пресу Михайло Федотов. У повістці його не було, але, за його словами, «питання серйозне». Він зачитав статистику щодо ст.128.1 Кримінального кодексу РФ («Наклеп»): «У 2013 році відмовлено у відкритті провадження 471 громадянинові, 1340 відкрито провадження, засуджено 102 людини». Проте якщо поглянути на дані щодо ч.2 вказаної статті («наклеп у ЗМІ»), уточнив М.Федотов, то «ніяких тисяч справ немає, рахунок йде на одиниці».
Незадовго до того, як у липні 2012 року до КК РФ було повернуто статтю «Наклеп», М.Федотов обурювався і писав президентові, що це як мінімум суперечить міжнародній практиці та світовим тенденціям. Однак тепер він нарікав, що зазначену статтю майже не застосовують. «Нам потрібно активізувати роботу, — розвивав перспективу радник. — У кожному суді є секретар, він повинен відстежувати інформацію і коли з’являються недобросовісні, брехливі публікації, він повинен звертатися до Ради суддів, щоб та виступила на в захист, звернулася до [нашої] колегії як до незалежного органу. Інтереси суддівської спільноти потрібно захищати».
Продовжив тему начальник відділу зі зв’язків із ЗМІ Судового департаменту при ВС РФ Вадим Зіятдінов. «Виходячи з нашого досвіду, судді беззахисні перед ЗМІ, особливо коли стають об’єктом цілеспрямованої атаки», — з прикрістю відмітив він і навів цитату Нобелівського лауреата з фізики Петра Капіци. Колись академік написав: «Засоби масової інформації не менш небезпечні, ніж засоби масового знищення».
Прикладом негативної ролі ЗМІ стала торішня історія з головою Челябінського обласного суду Федором Вяткіним. «Понад 100 публікацій, ціла передача на телебаченні, в якій взагалі йшлося про його причетність до ОЗГ, — розповів В.Зіятдінов. — На засіданні Вищої кваліфікаційної колегії, коли Ф.Вяткін збирався перепризначуватися, він аргументовано довів, що жодних підстав для таких повідомлень не було, і його рекомендували, але президентська комісія з кадрів відхилила». Незабаром з’ясувалося, що в передачі брали участь працівники місцевої адміністрації, СКР порушив справу про наклеп, і зараз триває судовий розгляд справи стосовно передбачуваного організатора цькування, колишнього першого заступника губернатора Челябінської області Олега Грачова.
Проте для судді це розслідування ситуацію з непризначенням вже не змінило. «Напевно, будь-яке негативне висвітлення у пресі не має залишатися без нашого реагування. Потрібно звертатися до колегії [зі скарг на пресу], регіональної ради суддів. Ми хотіли б дізнатися вашу думку, зрозуміти, як нам правильно захистити суддю і суд від нападок, якщо вони мають системний характер», — підсумував В.Зіятдінов.
Про щомісячну грошову винагороду
Окремо про цей розділ фінансування говорила заступник голови комісії Ради суддів з питань судової практики і вдосконалення законодавства, перший заступник голови Саратовського обласного суду у відставці Рімма Волосатих. «Ви знаєте, що в ухвалі VIII з’їзду наголошувалося, що робота суддів пов’язана з пред’явленням особливих вимог, з особливим навантаженням і тому потребує особливого матеріального забезпечення», — нагадала Р.Волосатих. Проте відразу ж перейшла до проблем.
Вона пояснила, що з 2006-го до 2012 р. посадові оклади суддів не підвищувалися, а проводилася тільки індексація. За її словами, спостерігається диспропорція у зростанні грошового утримання судді і співставних посад, а як приклад навела працівників правоохоронних органів: «Грошове утримання прокурорських працівників зросло. Наприклад, з 50% до 170% підвищилася надбавка за особливі умови праці». Вона розповіла, що у всі регіони було направлено запит із проханням з’ясувати думку спільноти щодо проблеми, підрахувати, як змінилася фінансова ситуація після прийняття нового закону, але відгукнулося лише 60%. «Такого не повинно бути в нашому середовищі щодо таких животрепетних питань», — переконана Р.Волосатих.
Вона відзначила, що якщо не враховувати вищі суди, для яких підвищення фактично відбулося, то по облсудах виплати збільшилися десь на третину — і це лише відновило падіння доходів до 2013 року. «А що стосується мирових суддів і суддів райсудів, то їхня винагорода по деяких суб’єктах дещо зменшилася. Таким чином, мету закону не була досягнуто», — зауважила вона.
Р.Волосатих також розповіла про низку пропозицій із регіонів. Наприклад, збільшити посадовий оклад голови Конституційного суду, у відсотках від якого і призначати решту сум, або збільшити самі відсотки, що визначають шкалу. Надійшло багато пропозицій запровадити диференціацію оплати праці голів районних судів залежно від кількості суддів. «Багато хто вважає несправедливим, коли однаково отримують голови, в яких два судді та двадцять», — зазначила вона.
Також було запропоновано запровадити доплату за суміщення посад і повернути скасовані надбавки за особливі умови праці: Як варіант звільнити суддів від прибуткового податку або ж зменшити його до 7%.
Про зарплати апарату
«Рівень зарплати працівників апарату — на низькому рівні, що зрештою впливає на роботу», — відразу окреслив проблему заступник начальника головного управління організаційно-правового забезпечення діяльності судів Суддепу Дмитро Матвєєв. Він розповів про підготовку проекту федерального закону щодо введення судової служби як окремого виду держслужби і, відповідно, щодо іншого рівня оплати праці.
Проектом пропонується визначити посади, врегулювати питання прийому на держслужбу, її проходження, службового контракту, оплати праці, присвоєння класних чинів, установити основні та додаткові гарантії. До окремої групи держслужбовців увійдуть працівники апарату КС і ВС РФ, судів загальної юрисдикції, арбітражних судів і судових департаментів. При цьому посадовий оклад такого працівника залежатиме від окладу голови КС РФ.
Передбачається, крім посадового окладу, встановити оклад за чин, різноманітні доплати, що призведе до збільшення оплати праці більш ніж удвічі. Так, за підрахунками Д.Матвєєва, секретарі судді райсуду отримуватимуть близько 32000 руб. (близько 10000 грн. — Прим. ред.), а помічники — приблизно 41000 руб. (понад 13500 грн.) Зараз оклад секретарів судів і помічників суддів становить у середньому 15000 руб. (5000 грн.).
Представити вказаний документ Д.Матвєєв пообіцяв на найближчій президії Ради суддів РФ, яку буде сформовано восени цього року. «Тільки законом ми зможемо підвищити і статус, і зарплату працівників апарату, — наголосив Д.Матвєєв.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!