«Титанік» для Старого світу

Експерти прогнозують крах Євросоюзу через боргову кризу

ЄС погрожує Греції виключенням з Шенгенської зони, якщо до літа вона не покладе край нелегальній міграції через свої кордони. Крім непорозумінь у міграційній політиці, дотепер зберігається напруженість і в економіці єврозони. Тому експерти дедалі частіше замислюються над питанням: чи не спіткає ЄС доля СРСР через численні боргові кризи та ослаблення євровалюти?

Раніше однією з головних функцій ЄС вважали фінансову підтримку країн-членів, що спочатку надавало Євросоюзу більшого престижу й політичної стабільності, однак зараз схоже на те, що це стане й основною проблемою. Так, Ірландії свого часу в якості фінансової допомоги було виділено Ђ85 млрд, Греція отримала Ђ110 млрд для підтримки економіки, однак цього року їй було надано ще Ђ130 млрд аби врятувати країну від дефолту. У свій час для покращення економічної ситуації в Португалії Європейський фонд фінансової стабільності дав згоду на виділення їй кредитів у розмірі Ђ78 млрд. Така політика ЄС, як уважають фахівці, може поставити під загрозу існування Європейської Співдружності.

Так, відомий економіст Джордж Сорос зауважив, що першопричиною нинішньої боргової кризи єврозони є економічна криза 2008-го. А подальше ослаблення євро поставить під загрозу існування Європейського Союзу та призведе до проблем у світовій фінансовій системі. «Під час введення євровалюти були допущені численні помилки, які або ігнорувались владою, або не усвідомлювалися взагалі. Якщо євровалюта не витримає, це призведе до розпаду ЄС», — підкреслив він.

Водночас голова Європейської Ради Герман ван Ромпей зауважив: «Основ­на проблема в деяких країнах була в тому, що більшість країн — членів ЄС мають борг, що перевищує допустимий максимум у 60% ВВП». Це означає, що в перспективі можна буде очікувати на посилення чергових жорстких заходів між країнами-кредиторами та країнами-боржниками.

Варто зазначити, що й тактика ЄС змінюється і вже нині все частіше чуємо критику на адресу тієї чи іншої країни. Так, цього разу під гарячу руку потрапила Греція, їй вже вкотре нагадують про проблему з мігрантами. Близько 130 тисяч нелегалів з ісламських країн щорічно потрапляють до ЄС через турецько-грецький кордон. Аби вирішити цю проблему, Євросоюз виділив Ђ250 млн для реалізації програми захисту грецьких кордонів. Подібна ситуація склалася в Італії, до якої іммігрували мешканці Тунісу, Єгипту, Лівії через революції в цих країнах.

Подібні заборони вже не дуже схожі на плюралізм поглядів і демократизм, адже втручання в політику окремої держави та погрози виключити її з європейських спільнот мають відверто політичний характер.

Поступово й досить непомітно для більшості ЄС змінив свою мету. Сьогодні вже призабулися гасла економічного розвитку, які звучали під час створення. Це союз, що має власний геополітичний простір, величезний вплив, і виступає як активне об’єднання з конкретними політичними орієнтирами. Однак експерти все частіше говорять про те, що є два аспекти, які вплинуть на подальший розвиток Євросоюзу, —іммігранти та економіка. А нестабільна економічна ситуація в ЄС, зокрема падіння євро, може бути позитивним чинником для росту долара, адже вже не створюватиме достойної валютної конкуренції.

Занепад єврозони може бути досить вигідним для таких держав, як США та Росія, що зможуть значно покращити свій економічний розвиток і розширити сфери впливу. Однак є думка, що фінансові негаразди ЄС все-таки вдасться подолати, зважаючи на тривале формування економічної політики та єдиного європейського ринку.