ВККС відмовила всім суддям, котрі не підвищили кваліфікації
3 квітня Вища кваліфікаційна комісія суддів розглядала питання про переведення до інших судів обраних безстроково й призначених на п’ятирічний строк служителів Феміди. Двоє з шести кандидатів рекомендацій так і не отримали.
Так, суддя Довгинцівського райсуду м.Кривий Ріг Андрій Козак, котрий претендує на посаду судді Апеляційного суду Чернівецької області, не зміг переконати «кваліфікаційників» у тому, що йому варто дати рекомендацію.
У відповідь на прохання голови ВККС Ігоря Самсіна розповісти про свою роботу, про справи, ухвалені рішення й причини скасування деяких з них апеляційною інстанцією А.Козак заявив: «Працюю шість з половиною років, розглядаю всі категорії справ, скасованих рішень багато через дуже велике навантаження».
Проте Микола Мельник, вивчивши статистику ухвалених А.Козаком рішень за минулий рік, поцікавився: «Та хіба ж це багато? 74 кримінальні справи за 2011 рік — це багато? 1169 цивільних справ — це багато?»
А І.Самсін, котрий чекав, але так і не почув продовження розповіді судді, поцікавився: «Ми вас що, повинні допитувати? Ви хочете отримати характеристику? Розкажіть про свою діяльність за п’ять років. Ми ж нічого про неї не знаємо, крім сухої статистики».
Проте А.Козак, схоже, нічого не пам’ятав, та й статистики в нього під рукою не було. «У мене зараз немає перед собою даних...» — поскаржився суддя. «А навіщо ви тоді сюди їхали?» — здивувався І.Самсін.
Здивував суддя «кваліфікаційників» і заявою про те, що всі ці роки не підвищував кваліфікацію, тому що його «керівник не пускає». «Вас що, керівництво наймало? — обурився голова ВККС. — Ви знаєте, хто ви? Ви — суддя! Ви знаєте, в якому ви перебуваєте статусі? Знаєте, які у вас права?»
І.Самсін нагадав А.Козаку про те, що про це написано в законі «Про судоустрій і статус суддів», і додав: «А ви не виконуєте вимог закону».
Питання про підвищення кваліфікації застало зненацька й суддю Тернопільського окружного адміністративного суду Наталію Кропивницьку, яка хотіла отримати рекомендацію для переведення у Вінницький окружний адмінсуд.
На запитання, де й коли вона підвищувала кваліфікацію, служитель Феміди відповіла, що не підвищувала, тому що «запрошень не було». Ніна Фадєєва запитала, що мовиться про те, як призначений на п’ятирічний строк суддя повинен підвищувати кваліфікацію, в законі «Про судоустрій і статус суддів». Н.Кропивницька відповіла: «Один або двічі на рік». Потім, правда, ненадовго задумалася й уточнила: «Один».
Н.Фадєєва нагадала судді про те, що згаданий закон вийшов ще у 2010 р., і поцікавилася: «За весь цей час ви хоч раз написали голові суду заяву, щоб він відправив вас на підвищення? Адже це не його обов’язок, а ваш!»
«Я напишу!» — пообіцяла Н.Кропивницька, проте І.Самсін нагадав: «Ми розглядаємо не те, що буде, а те, що є на даний момент. Переконайте нас дати вам рекомендацію». Суддя висловила думку, що вона зможе «підсилити» склад Вінницького окружного админсуду, але переконати Н.Фадєєву їй не вдалося: «Та як же ви «підсилите», якщо не підвищуєте кваліфікацію?»
У свою чергу Галина Колеснік вирішила, мабуть, перевірити теоретичні знання судді й поцікавилася, які останні зміни були внесені до Кодексу адміністративного судочинства.
Н.Кропивницька пригадала те, що змін останнім часом уносилося багато, проте які саме, сказати не змогла. «Зараз не можу назвати», — після невеликої паузи заявила суддя. Також вона не змогла перерахувати повноваження адміністративного суду.
У результаті Н.Кропивницькій, як і її колезі з Довгинцівського райсуду, було відмовлено в рекомендації. Що ж до решти охочих перевестися, то і їм довелося гарненько потрудитися, аби переконати «кваліфікаційників» у своїй готовності працювати на новому місці.
Довго довелося переконувати членів комісії, зокрема Віктора Мікуліна, судді Печерського районного суду м. Києва Юлії Бевзенко — вона хотіла отримати рекомендацію на переведення в Оболонський районний суд столиці, оскільки змінила місце проживання.
«Ви говорите нещиро, — наполягав В.Мікулін. — Від станції метро «Оболонь» до Печерського райсуду їхати рівно 18 хвилин. Я можу з вами проїхатися! Назвіть справжню причину вашого бажання перевестись!» Суддя ж заявила, що різниця в часі тільки на перший погляд здається неістотною. «У судах дуже велике навантаження, — відзначила вона. — Замість того щоб витрачати час на дорогу, можна присвятити його справі». Невідомо, чи вдалося судді переконати В.Мікуліна, але комісія все ж таки дала їй рекомендацію.
А ось суддя Недригайлівського райсуду Сумської області Олександр Бібік не лише переконав «кваліфікаційників» у своїй готовності працювати на посаді судді Зміївського райсуду Харківської області, а й поділився своєю думкою з приводу Харківського регіонального відділення Національної школи суддів. О.Бібік відзначив, що школа відіграє позитивну роль в узагальненні практики, і запропонував «залучати фахівців як теоретиків, так і практиків — з вищих інстанцій».
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.23 МБ)
А.Козак не переконав комісію в тому, що він зможе кваліфіковано виконувати свої обов’язки на новому місці.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!