Сторонам у справі нададуть право досягати згоди на всіх стадіях господарського процесу
Юристи й законодавці вважають, що Господарський процесуальний кодекс потребує вдосконалення: у ньому потрібно закріпити права сторін на укладання мирових угод під час апеляційного та касаційного провадження.
ГПК, на відміну від Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, чітко не визначає, на якій стадії процесу позивач та відповідач можуть укласти мирову угоду. Так, у ст.80 ГПК (розділ ХІ «Вирішення господарських спорів у першій інстанції») зазначається, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо «сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом». Проте в кодексі немає жодного слова про порядок «досягнення згоди», затвердження його судом.
Статтями 103 та 1119 ГПК (повноваження апеляційної та касаційної інстанції) передбачено право скасовувати рішення й припиняти провадження у справі, однак серед підстав скасування рішення такої підстави як укладення мирової угоди та її затвердження судом не передбачено.
Тобто якщо сторони захочуть «припинити суперечку» на стадії апеляційного чи касаційного перегляду справи, то їм не вдасться це зробити. І правова позиція Вищого господарського суду, викладена в інформаційному листі від 20.10.2006, — цьому підтвердження. Так, у п.4 листа зазначається: «затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження, не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду з відповідної справи, що допускається виключно з підстав, передбачених статтею 104 ГПК».
Враховуючи, що у ст.11110 ГПК не передбачено укладення мирової угоди як підстави для скасування або зміни рішень попередніх інстанцій касаційною, то висловлена позиція ВГС стосується й касаційного провадження.
Тому народний депутат Дмитро Притика вирішив усунути законодавчу прогалину й дозволити сторонам миритися на всіх стадіях господарського процесу. Восени 2011 р. він подав до парламенту проект закону №9089 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо відмови від позову та примирення сторін)».
Утім, Д.Притика не перший, хто висловив таку пропозицію. Ідея встановлення більш чітких правил «порозуміння позивача та відповідача» виникла ще 2 роки тому. 2 грудня 2009-го у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №5393 нардепа Валерія Писаренка, який також стосувався внесення змін до ГПК щодо укладення мирової угоди. Однак у грудні 2010-го В.Писаренко відкликав документ.
Повернімося до законопроекту №9089. Д.Притика пропонує доповнити ст.22 ГПК правом сторін укладати мирову угоду на будь-якій стадії процесу, а також під час виконання рішення. Документом урегульовуються фінансові питання: хто в разі примирення має відшкодовувати судові витрати; розкривається зміст поняття «мирова угода».
Свої зауваження до проекту висловили Верховний Суд, ВГС та Мін’юст. Вони погоджуються з тим, що розширення застосування інституту мирової угоди на всі стадії господарського процесу є актуальним та прогресивним кроком, проте вважають, що законопроект потребує додаткового юридично-технічного доопрацювання.
21 березня Комітет ВР з питань правосуддя вислухав усі пропозиції та зауваження й вирішив рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу і в цілому. Навіть якщо проект закону не знайде підтримки в сесійній залі, питання може врегулювати новий ГПК. Адже, на думку ВГС, у зв’язку з необхідністю подальшого вдосконалення процесуальних правил вирішення господарських спорів існує нагальна потреба в прийнятті нового ГПК. Так, у ВГС уже розроблено такий проект. На даний час він доопрацьовується з урахуванням вимог закону «Про судоустрій і статус суддів» та нинішніх «господарських потреб». У червні цього року планується подати Президентові пропозиції щодо внесення проекту нового ГПК до ВР як невідкладного.
Коментар
КАТЕРИНА СТАШКИВ,заступник керівника судового департаменту АТ «АФ «АКТІО»:
— Укладення мирової угоди під час судового процесу є одним із способів реалізації волі сторін — урегулювати спір мирним шляхом. Необхідність укладення такої угоди може виникнути в сторін господарського спору на будь-якій стадії розгляду справи, навіть у суді апеляційної або касаційної інстанції.
Каменем спотикання в такій ситуації є те, що суди апеляційної й касаційної інстанцій процесуально не можуть затверджувати мирову угоду згідно з правовою позицією, викладеною Вищим господарським судом.
Введення інституту мирової угоди в господарському процесі на стадії апеляційного й касаційного розгляду справи, як пропонується в законопроекті №9089, на нашу думку, є обгрунтованим і необхідним кроком, який дає можливість сторонам мирним шляхом вирішити існуючий спір у будь-який момент, коли вони ухвалять для себе таке рішення, і незалежно від стадії розгляду справи.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.23 МБ)
Д.Притика (праворуч): «Сторони повинні мати право «помиритися» не лише в суді першої інстанції, а й на стадіях апеляційного та касаційного перегляду справи».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!