КС не дозволив розпорошувати голоси «іноземних» українців
До цього року чотири рази склад Верховної Ради повністю чи наполовину формувався в мажоритарних округах. А українці, які мешкають або тимчасово знаходяться за кордоном, не могли обрати «свого» представника в парламенті. Рішення Конституційного Суду, оприлюднене 5 квітня, дає їм такий шанс. Принаймні, теоретично.
Столиця — тільки для киян
Звісно, що українців за кордоном ніхто не позбавляв права голосу. Для них відкривалися виборчі дільниці, на яких розвішували стандартні агітки кандидатів, але окремий виборчий округ не утворювався. Відповідно, результати їхнього волевиявлення додавалися до результатів у столичних округах. Лише після переходу на суто пропорційну систему з’явився окремий закордонний округ, але, зрозуміло, що це було зроблено лише для наочності даних.
У новому виборчому законі нардепи не стали вигадувати велосипед, але окремим положенням у ст.22 уточнили, що закордонні виборчі дільниці утворюються при закордонних дипломатичних установах України, військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами держави. При цьому їх рівномірно розподіляють між усіма одномандатними виборчими округами м.Києва.
Однак 59 народних депутатів поставили під сумнів конституційність такого поділу й звернулися з поданням до єдиного органу конституційної юрисдикції. На їхню думку, таким чином порушуються принципи рівного, вільного виборчого права, не забезпечуються рівні можливості «мажоритарників», а також однакова юридична вага голосів виборців. Крім того, штучно збільшується кількість столичних виборців, які насправді жодним чином не пов’язані з територіальною громадою Києва, і спотворюється волевиявлення власне самих киян.
Можна шукати різні причини та підтексти, чому саме цього разу нардепи засумнівалися в конституційності такого розподілу виборців за округами. Проте безумовним є факт, що автоматичне зарахування всіх закордонних українців до виборців Києва збільшувало б кількість округів у столиці. Наприклад, на останніх «змішаних» виборах у столиці можна було здобути 12 мандатів, а для голосування на президентських виборах 2010 року в Києві утворювалося лише 10 окружних виборчих комісій.
Судді КС, звісно, аналізували не виборчу арифметику, а конституційне право. Тому й нагадали законодавцеві, що «всім виборцям і всім кандидатам у народні депутати України Конституція надає і гарантує рівні правові можливості для реалізації своїх виборчих прав». Це, між іншим, було обов’язковим до виконання ще з 1998 року, після оприлюднення рішення КС від 26.02.98 №1-рп/98.
Також у мотивувальній частині нового рішення від 4.04.2012 №7-рп/2012 відзначено, що спірні положення закону «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 №4061-VI «не забезпечують рівних правових можливостей кандидатів, які балотуватимуться в одномандатних виборчих округах у місті Києві, щодо реалізації їх права бути обраними, оскільки обмежуються можливості таких кандидатів формувати вільне волевиявлення виборців, які проживають або перебувають за кордоном».
Таким чином, констатує Суд, «рівномірне віднесення згідно з ч.2 ст.22 закону закордонних виборчих дільниць до всіх одномандатних виборчих округів, утворених на території столиці України — міста Києва, не забезпечує рівного і вільного виборчого права виборцям, які проживають або перебувають за межами України і які за існуючою пропорційно-мажоритарною виборчою системою реалізовують таке право лише за пропорційною складовою змішаної виборчої системи». Тож це положення було визнано неконституційним і втратило чинність.
«Іноземні» мандати
За словами «регіонала» Дмитра Шпенова, який представляв у КС це подання, фактичне збільшення майже на 20% кількості виборців у столичних округах також порушує принцип рівного виборчого права. Адже, за даними держреєстру, в столиці налічується 2,16 млн виборців, за межами країни — понад 438 тис.
Уже на початку наступного тижня Центрвиборчком має визначитися з округами. Часу, аби перекроювати закон, у Верховної Ради фактично немає. Тож доведеться перекроювати округи. Зокрема, кількість мандатів, що розподілятимуть у Києві, за попередніми підрахунками ЦВК, зменшиться з 16 до 13.
У самому Центрвиборчкомі рішення КС №7-рп/2012 зустріли насторожено: заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна вважає, що ним взагалі фактично скасовується можливість голосування за кордоном за мажоритарними округами й ставиться під сумнів легітимність попередніх виборів за мажоритарними округами. Ще критичніше висновок КС прокоментували опозиціонери. Зокрема, Арсеній Яценюк уважає, що в такий спосіб Партія регіонів має намір перекроїти округи під себе.
Хоча гучні політичні заяви про домовленості між провладними та опозиційними партіями не мають нічого спільного з конституційними принципами. Адже під такий компроміс одного разу вже перекроїли Конституцію, але нічого хорошого для країни це не дало. Марними є перестороги й щодо легітимності попередніх складів ВР, адже, як неодноразово зауважував Суд, його акти не мають зворотної дії в часі.
Та й у страсбурзькому суді не заперечують, що тих виборців, котрі проживають за кордоном, можна позбавити активного виборчого права, оскільки вони «менш пов’язані, менш зацікавлені і менш обізнані зі щоденними внутрішньодержавними подіями та процесами». І це об’єктивна реальність, бо, наприклад, у 2010 році на закордонні дільниці прийшло менше ніж десята частина від кількості внесених до реєстру виборців. Відповідно вага голосу киян, які голосували б на столичних округах разом із закордонними українцями, ставала значно більшою, ніж по всій Україні. А такий стан речей назвати рівністю також важко.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.23 МБ)
Матеріали за темою
Сучасні алгоритми виборчого процесу викликають у громадян політичну апатію — голова комітету НААУ
в„–5 (1563), 05.02—11.02.2022
Чому нардепи хочуть повернути виборчі округи на 5 років — проект
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
Чилійці проголосували за молодість та соціальну рівність
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
Кандидатів на виборах від зневаги та образ суд захищатиме позачергово — проект
в„–44 (1550), 30.10—05.11.2021
Особам з подвійним громадянством заборонять голосувати - проект
в„–5 (1511), 30.01—05.02.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!