Українська юстиція здивувала міжнародних експертів
15 жовтня наша країна знов опинилася в центрі уваги. Цього разу Венеціанська комісія обговорювала не конституційну реформу, як хотіла б вітчизняна опозиція, а українське законодавство в цілому. Проте й без вердикту щодо повернення до Конституції 1996 року зауважень до України вистачає.
Статус спотикання
Венеціанська комісія, розглянувши зміни, внесені до українського законодавства, змушена була констатувати: її рекомендації враховані не повністю. Більш того, на думку члена Венеціанської комісії Марини Ставнійчук, вони просто саботувались. «У прийнятих Верховною Радою законах не тільки не врахована значна частина рекомендацій Венеціанської комісії, що давалися раніше, але навіть навпаки — внесені зміни викликали нові серйозні зауваження провідних європейських експертів», — заявила вона.
Особливу увагу європейців привернула судова реформа. Так, Венеціанська комісія була стурбована окремими нормами закону «Про судоустрій і статус суддів». «Одна з таких змін позбавляє Верховний Суд практично всіх повноважень і знижує його статус до такого рівня, що він уже не може функціонувати нормально, як повинен функціонувати ВС. І на це ми дивимося дуже критично», — висловив точку зору комісії її секретар Томас Маркерт.
За його словами, всі європейські країни мають суди, одним із завдань яких є гармонізація судової практики. «Нам дуже шкода, що Україна відійшла від цієї моделі», — сказав Т.Маркерт. Таким чином, європейці помітили те, що в Україні усвідомили вже давно: тепер суддя ВС практично не має повноважень, які б відрізняли його від служителя Феміди місцевого рівня.
Спірні повноваження
Однак не Верховним Судом єдиним. Стурбованість європейців викликають положення про Вищу раду юстиції. «Склад ВРЮ не дуже гарний через положення Конституції, і це не може бути змінено, але саме на цій підставі деякі повноваження Ради (наприклад інспекція судових рішень до їх ухвалення і ряд інших) викликають багато питань», — відзначає Т.Маркерт. Отже, українська юстиція дуже дивує європейців.
Водночас автори реформи запевняють, що готові прислухатися до порад, але пояснюють: багато чого зумовлено Конституцією. Так, голова Комітету ВР з питань правосуддя Сергій Ківалов підкреслив, що судово-правова реформа була проведена в рамках Основного Закону. «Тому все те, що пов’язане сьогодні із судовою реформою, — це перший етап. Я думаю, що ми зможемо її провести, але для цього треба вносити зміни до Конституції», — сказав він.
Парадоксальні висновки
Після пленарного засідання Венеціанської комісії стосовно України виявилося, що його підсумки європейці й українці схильні оцінювати по-різному. Так, якщо представники Ради Європи відкрито говорять про проблеми нашого нового законодавства, то вітчизняні чиновники — про... досягнення нової влади.
Так, М.Ставнійчук, коментуючи засідання Венеціанської комісії, відзначила: «Президент був і є абсолютно щирим у своєму прагненні провести в Україні справжню судово-правову реформу, яка б відповідала інтересам суспільства». А завадили Віктору Януковичу в цьому, очевидно, невідомі вороги. «Ті, кому було доручено підготувати відповідні законодавчі пропозиції, мабуть, керувалися зовсім іншими міркуваннями», — сказала М.Ставнійчук.
Член Парламентської асамблеї Ради Європи Володимир Пилипенко дійшов іншого висновку, але не менш парадоксального. «Я в цілому позитивно оцінюю висновок Венеціанської комісії щодо закону «Про судоустрій і статус суддів». До речі, не можна не відзначити, що схвалені норми закону, які, зо¬крема, стосуються імплементації в національне законодавство», — заявив він.
Про позитивні оцінки українського законодавства говорила й М.Став¬нійчук. Так, вона відзначила, що Венеціанська комісія, яка також розглянула на своєму засіданні проект закону про мирні збори, дала цьому документу позитивну оцінку. Тим часом «у законопроекті недостатньо конкретизуються підстави для проведення зборів і принцип пропорційності», повідомляє інформ¬агентство «Прайм-ТАСС».
«У документі є низка недоробок», — уважають у Венеціанській комісії. Так, деталізація типів і категорій зборів є, за європейськими стандартами, надмірною. Крім того, комісія не задоволена тим фактом, що тільки громадяни України мають право на збори — така норма для європейців здається дискримінаційною. «Належить провести серйозну роботу для того, щоб законодавство відповідало демократичним вимогам Ради Європи», — вважають у Венеціанській комісії.
Далі — більше
Як пояснити такі роз¬біжності в оцінках — незрозуміло. Проте найцікавіше попереду, адже конституційна «контрреформація» не була окремо розглянута на засіданні комісії. За словами В.Пилипенка, якого на це засідання за¬просив секретар комісії, «ніхто не повинен був ви¬вчати й оцінювати рішення» Конституційного Суду. «Цього не було і не могло бути в порядку денному. Комісія лише взяла до уваги рішення КС. Венеціанська комісія не буде критикувати чи називати незаконним це рішення», — сказав український депутат. Він зауважив, що на порядку денному 15 жовтня було тільки призначення доповідача, який ви¬вчатиме ситуацію, що склалася в Україні у зв’язку з рішенням Конститу¬ційного Суду. Також було вирішено, що в Україну відправиться делегація «для вивчення конститу¬ційної ситуації» після відміни політреформи 2004 року.
Опозиція покладає на приїзд європейських експертів надії, пов’язані з критикою повернення до Конституції 1996 року. Свій вердикт щодо рішення КС комісія винесе в грудні.
Борис РУДЬ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!