Фахівці радять детально досліджувати особисті якості майбутніх суддів
Сьогоднішня система добору суддівських кадрів орієнтована в першу чергу на визначення рівня їхніх професійних знань. Водночас фахівці усвідомлюють необхідність детального дослідження особистості претендента.
«Якісні» перевірки
Сьогодні майбутні судді повинні скласти кваліфіспит, написати реферат та поспілкуватися з членами Вищої ради юстиції. Щоправда, після першого кадрового добору на посади суддів за оновленими правилами все частіше звучать думки, що таких випробувань недостатньо для виявлення моральних і особистих якостей претендентів на мантії. У порівнянні зі старим механізмом обрання на посаду нинішній шлях більш складний і тернистий. Але, зважаючи на низку недоліків нинішнього добору, навряд чи вдасться повністю відсіяти тих, хто не достойний бути суддею.
Оцінюванням рівня моральності претендентів на мантії займаються Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада юстиції. Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» одним з етапів добору є виявлення моральних і особистих якостей кандидатів. Як показала практика першого «оновленого» добору, особисті якості претендентів кваліфкомісія досліджувала шляхом спеціальної перевірки інформації, зокрема, вивчала дані анкетування кандидатів, а також скарги, які надходили на адресу останніх. При цьому «ревізійний» процес тривав до того часу, поки не було прийнято рішення про надання (ненадання) рекомендації на посаду судді. Тому ВККС досліджувала моральність кандидата переважно заочно. На засідання комісії викликали лише тих, інформація про кого була суперечливою чи потребувала уточнення.
Натомість у ВРЮ висновки щодо кожного претендента на мантію вирішили робити під час співбесіди. Бажання поспілкуватися з кожним кандидатом у Раді мотивували тим, що кваліфкомісія фактично не мала можливості оцінити моральні якості. «Прямого контакту з членами ВККС у кандидатів не було. Тому ВРЮ повинна з’ясувати, чи здатний кандидат, маючи відповідний професійний багаж знань, бути суддею», —пояснював голова Ради Володимир Колесниченко. Також про деякі риси потенційних законників члени колегіального органу дізнавалися з їхніх рефератів. Неналежно виконані роботи, ознаки плагіату також можуть свідчити про несумлінність та низький рівень моральних якостей кандидатів.
Утім, навряд чи кількахвилинна співбесіда та письмові роботи можуть розкрити особистість майбутнього судді. Учасники робочої групи погодились з тим фактом, що нинішній механізм оцінювання якостей потребує доопрацювання й удосконалення. Так, на засіданні пропонувалось розробити методи та способи дослідження моральних якостей кандидатів. Також під час обговорень лунали пропозиції, крім анонімного тесту та складення кваліфіспиту, влаштовувати для кандидатів психологічне тестування або ж перевірку на детекторі брехні.
Методичні напрацювання
Власне, такі пропозиції вже знайшли підтримку, зокрема, у чернівецьких суддів. Голова Апеляційного суду Чернівецької області Олексій Черновський разом із колегою Віталієм Марчаком та представницею Першотравневого райсуду м.Чернівці Аліною Федіною підготували методичні рекомендації щодо організації дослідження особистих якостей кандидатів. Така перевірка, на думку служителів Феміди, надасть більш розгорнутий психологічний портрет майбутнього законника та забезпечить ВККС повною та достовірною інформацією про особу. Основні завдання психологічного дослідження претендентів на мантії відповідно до підготовлених рекомендацій полягають в аналізі індивідуально-психологічних особливостей особистості, які впливають на роботу судді; виявленні неврівноважених кандидатів, осіб з асоціальними установками, корисно-утилітарною мотивацією та таких, які зловживають психоактивними засобами.
Комплексне обстеження триватиме 1—2 дні і здійснюватиметься у два етапи: проведення тестування та психодіагностична співбесіда.
За результатами дослідження психолог складає висновок, який дійсний протягом 6 місяців після обстеження, і направляє його до ВККС. У висновку фіксуються найбільш виражені особисті риси кандидата: особливості мислення, рівень інтелекту, комунікативні якості, організаторські здібності, визначаються його сильні й слабкі сторони як майбутнього судді.
Щоправда, як скоро напрацювання чернівецьких суддів утіляться в життя, невідомо. Попри те, що вітчизняні фахівці та міжнародні експерти вже давно наголошують на необхідності психологічного тестування, його не поспішають запроваджувати.
Обстеження за кордоном
Натомість наші сусіди вже не один рік застосовують психологічне дослідження на практиці. Зокрема, проведення експерименту з психологічного діагностування суддів передбачено в Росії та Білорусі. Пріоритетного значення особистим та моральним якостям надають у Польщі, де їх високий рівень — одна з ключових вимог до охочих зайняти крісло судді. У Португалії та Нідерландах, перш ніж стати суддями, кандидати мають пройти психологічне тестування та поспілкуватися з психологом, котрий визначить їхні риси характеру, рівень інтелекту, стійкість до стресів. Таке ж випробування повинні пройти охочі здійснювати правосуддя в Сполучених Штатах. До речі, колись так експериментально тестували радянських суддів.
Можливо, з часом до необхідності запровадження ретельного вивчення внутрішнього світу кандидатів у судді дійдуть і українські законодавці. Інша справа, наскільки дієвим буде таке дослідження на вітчизняних теренах.
Пряма мова
Олексій ЧЕРНОВСЬКИЙ, Голова Апеляційного суду Чернівецької області
— Психологічне обстеження кандидатів на посади суддів украй потрібне. Сьогодні добір кадрів на вакансії суддів здійснюється за простою арифметикою: склали іспит, підрахували бали. А хто з цими людьми розмовляє? Щоб побачити душу майбутнього судді, потрібно з ним поспілкуватися. Самого бажання бути суддею замало. Важливіше з’ясувати, чи готовий претендент здійснювати правосуддя. І саме психологічні тести дозволять всебічно оцінити потенційного кандидата.
Раїса ХАНОВА: Заступник голови Ради суддів України, суддя Донецького апеляційного адмінсуду
— На мою думку, психологічні тести запроваджувати не потрібно. Досить того, що є медична довідка про стан здоров’я. Зараз це питання досить активно обговорюють. Але я б не приділяла психологічному тестуванню стільки уваги. Мені здається, якщо людина здорова й до неї немає застережень, інших обмежень не повинно бути. Я б сьогодні більше надавала перевагу людяності кандидатів на посади суддів. Скромність, професійність, повага — саме цим якостям я б приділяла більшу увагу.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.62 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
придется покупать не только диплом, но и справку от психолога..в нашей стране это точно станет просто еще одним способом подзаработать, а неадеквата меньше не станет!