Нардепи шукають шляхи заборони реклами банків, яка заплутує клієнтів
Надання недостовірної інформації в рекламі фінансових послуг дорого обходиться як їхнім користувачам, так і економіці держави та навіть самим банкам. Як урегулювати цей процес — намагалися вирішити вітчизняні та іноземні фахівці.
Глобальна проблема
Хаотичне кредитування стало однією з причин світової фінансової кризи, яка розпочалась у 2008 році, а наслідки відчуваються до сьогодні. Природно, що в більшості країн світу намагаються по-новому врегулювати цю сферу діяльності. Сучасні механізми контролю за фінансовим сектором на світовому рівні шукають учасники засідань «великої двадцятки».
Про вже відпрацьовані за кордоном правила та ініціативи українських нардепів говорили на круглому столі «Захист прав споживачів фінансових послуг: міжнародний досвід».
«Довіра — соціальний капітал, який у фінансовій сфері особливо цінний», — переконаний народний депутат Юрій Полунєєв. Однак, за його словами, з початку фінансової кризи чимало людей перестали довіряти банкам, оскільки вже обпеклися на кредитах. Відновити віру можуть зрозумілі правила надання послуг.
У необхідності відновлення довіри до фінустанов переконаний і провідний експерт Організації економічного співробітництва та розвитку Майкл Чепмен. Проте зробити це не так уже й просто. Аби людина вірила банку, вона має усвідомлювати, що він їй пропонує та якими ризиками для неї це може обернутися. «Споживачі можуть не розуміти всіх банківських пропозицій. Якщо ж вибір не буде свідомий, то з часом ми знову зіткнемося з кризою», — наголошує експерт.
Очевидно, що серед тих, хто може найбільше постраждати від нової хвилі фінансових проблем, — самі банки. Однак навряд чи можна повірити в те, що вони добровільно попереджатимуть клієнтів про всі потенційні небезпеки. Сьогоднішні прибутки видаються важливішими від завтрашніх збитків. Необхідно, впевнений М.Чепмен, підвищувати фінансову грамотність суспільства, але ще важливішими є гарантії захисту споживачів і контроль за фінустановами.
Ряд правил, які мають убезпечити громадян від проблем із кредитами, нещодавно запровадила Польща. Зокрема, за словами старшого експерта польського Офісу конкуренції та захисту прав споживачів Катажини Сморавінської, на її батьківщині банки мають єдину форму, яку слід заповнювати при виданні кредиту. Таким чином, споживач гарантовано побачить усю необхідну інформацію та зможе легко порівнювати різні пропозиції.
Також Варшава досить серйозно підходить до контролю за чесністю конкуренції. «За неправдиву рекламу та ненадання клієнтам повної інформації на підприємство може бути накладено штраф до 10% його річного прибутку», — розповіла К.Сморавінська. Звісно, це верхня межа, до таких значних санкцій справа рідко доходить, але, наприклад, на одну з фірм — розповсюджувачів лотерейних квитків було накладено штраф у розмірі €5 млн саме за надання недостовірної інформації. Інколи відповідальність несуть і банки. Так, €300 тис. довелося сплатити одному з них за незаконні процедури стягнення боргу.
Національне питання
Запровадити додаткові елементи захисту для громадян пропонують і у Верховній Раді. Зокрема, зареєстровані проекти «Про споживче кредитування» (№9593) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення на фінансових ринках України системи захисту користувачів фінансових послуг» (№9594). Автор обох — Ю.Полунєєв.
У законодавчих ініціативах є положення, покликані регулювати зміст реклами фінансових послуг. Так, банки будуть змушені у своїй рекламі вказувати процентну ставку за кредитом, деталі щодо комісійних, зборів, платежів за послуги, пов’язані з одержанням чи обслуговуванням кредиту, його сукупну вартість тощо. При цьому інформація має бути надрукована однаковим шрифтом і відображатись в основному тексті реклами.
Варто відзначити, що відповідно до проекту №9594 органи, що регулюють ринок фінансових послуг, у разі потреби зможуть звертатися до суду для заборони відповідної реклами та її публічного спростування.
Крім цього, нардеп переконаний у необхідності запровадження санкцій до фінустанов, якщо вони порушують права споживачів. Приміром, ненадання або надання не в повному обсязі передбаченої законодавством інформації каратиметься штрафом до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4250 грн.) за кожен випадок.
Такі ж санкції передбачено за непроведення оцінки кредитоспроможності споживача перед укладанням договору, якщо вона передбачена законом. Штраф до 400 неоподатковуваних мінімумів (6800 грн.) доведеться сплатити банку, якщо він в одностронньому порядку збільшить фіксовану процентну ставку чи інші платежі.
Зазначимо, що національні законодавці не вигадують велосипед. Подібні норми вже діють у багатьох країнах світу, і, як показує практика, процес їх удосконалення практично не знає меж. Можна очікувати на велику кількість поправок і до цих проектів. Головне, щоб процес обходився без популізму та надмірного впливу банківського сектору.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.38 МБ)
Матеріали за темою
Відсьогодні Нацбанк пом’якшує низку обмежень
29.12.2023
Банки заробили удвічі більше у 2023 році
07.12.2023
НБУ встановив облікову ставку на рівні 16%
27.10.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!